Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №560/2429/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №560/2429/26

Суддя: Савицька Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2429/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Драчук Т. О. Томчука А.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії в частині нарахування переплати пенсії у розмірі 267727,82 грн. за період з 23.11.2022 по 31.07.2025.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем безпідставно здійснено нарахування переплати за період з 23.11.2022 по 31.07.2025, оскільки будь-яких зловживань з його боку, які б давали підстави вчиняти відповідні перерахунки або утримання, ним допущено не було.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року позов задоволено та ухвалено:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в частині нарахування ОСОБА_1 переплати пенсії за період з 23.11.2022 по 31.07.2025, про що зазначається у повідомленні від 05.10.2025 №2200-0306-8/76055.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Позивач правом на подання письмового відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Як вбачається з виписки з акту огляду МСЕК серії 12ААГ№118387 від 23.11.2022, ОСОБА_1 був визнаний особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок загального захворювання у період з 23.11.2022 по 01.12.2024.

З 01.12.2024 по 08.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було продовжено виплату пенсії по інвалідності ІІ групи відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у раніше встановленому розмірі. Відповідно до заяви позивача від 17.07.2025 про припинення виплати пенсії таку виплату було припинено з 01.08.2025, що вбачається зі змісту повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.10.2025.

У подальшому згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 10.04.2025 №ЦО9360 попереднє прийняте щодо позивача рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності було скасовано з 23.11.2022.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 05.10.2025 №2200-0306-8/76055 повідомило ОСОБА_1 про утворення переплати пенсії по інвалідності за період з 23.11.2022 по 31.07.2025 в сумі 267727,82 грн. та запропонувало повернути зазначену суму коштів у добровільному порядку.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 №1058-IV (далі - Закон України №1058-ІV).

Частиною 1 статті 30 Закону України №1058-ІV встановлено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Статтею 31 Закону України №1058-ІV передбачено, що причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Порядок утримання надміру виплачених сум пенсій та відрахування з пенсій визначений статтею 50 Закону України №1058-IV.

Згідно з частиною 1 цієї статті суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 №6-4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за №374/7695 (далі - Порядок №6-4).

Відповідно до пункту 2 названого Порядку переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством. Згідно з пунктом 3 Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

Виходячи зі змісту зазначених норм, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається пенсіонером або стягується на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або у разі подання страхувальником недостовірних відомостей.

З огляду на це, чинним законодавством передбачені дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб`єкта, на якого покладається такий обов`язок, залежно від того, хто із цих суб`єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера обов`язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником обов`язок відшкодування зайвих виплат покладається на страхувальника.

У той же час, відповідальність може бути покладена на пенсіонера на підставі статті 50 Закону України №1058-IV виключно внаслідок зловживання з боку особи, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними/неправдивими відомостями. Відтак, умовою відповідальності є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним, тому для вирішення питання правомірності утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен встановити факт переплати пенсії у зв`язку саме із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та того з чиєї вини нараховані суми виплат у розмірі, що не відповідає вимогам Закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 у справі №688/742/17.

Як зазначалось раніше, відрахування надміру виплаченої особі суми пенсії можливе лише у зв`язку із зловживаннями з боку пенсіонера або поданням страхувальником недостовірних даних.

У той же час, відповідачем не надано належних доказів, та не обґрунтовано у спірному рішенні факти зловживання з боку позивача або подання ним недостовірних даних, які стосуються пенсійного забезпечення.

Крім того, відповідачем не надано будь - яких належних доказів на підтвердження таких обставин та не обґрунтовано факти зловживань з боку позивача або подання ним недостовірних даних, які стосуються пенсійного забезпечення.

Не вбачаються такі обставини і зі змісту повідомлення від 05.10.2025 №2200-0306-8/76055.

Крім того, зі змісту повідомлення від 05.10.2025 не вбачаються будь-які посилання на конкретний акт розпорядчого змісту, яким обґрунтоване відповідне рішення щодо встановлення, нарахування і утримання переплати сум пенсії, зокрема рішення або розпорядження пенсійного органу, а також зрозумілий обґрунтований розрахунок зазначеної суми коштів (267727,82 грн.) Зважаючи на це, вказаний лист не може бути визнаний належною або допустимою підставою вимагати повернення коштів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідачем не надано належних доказів того, що має місце переплата пенсії позивачу і вона утворилась саме в результаті зловживань або недобросовісних дій пенсіонера, і судом цього також не встановлено, дії відповідача щодо нарахування переплати та вимоги повернути кошти, є протиправними.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийСавицька Н.В.

СуддіДрачук Т. О. Томчук А.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua