Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №240/3292/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3292/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович

Суддя-доповідач - Савицька Н.В.

14 жовтня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Савицької Н.В.

суддів: Томчука А.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, і просив суд:

- визнати протиправними дії Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо неналежного розгляду заяви представника позивача – адвоката Вдовиченка Б.В. від 01.12.2025;

- зобов`язати Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України повторно розглянути заяву (звернення) адвоката Вдовиченка Б.В. від 01.12.2025 у повній відповідності до вимог чинного законодавства та практики Верховного Суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що розгляд заяви (звернення) представника позивача від 01.12.2025 відповідачем проведено без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), передбачених ст. 251 КУпАП, та не містить жодних належних обґрунтувань. У свою чергу, неналежний розгляд відповідачем заяви (звернення) представника позивача від 01.12.2025 щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 позбавляє позивача Кісінчука А.Ф. права встановити ступінь його вини у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 23.12.2024 близько 14-44 год. на перехресті автодороги Р-18 «Житомир-Сквира» та вул.Кооперативна в с.Станишівка Житомирського району. Вважаючи протиправною відмовою відповідача у неналежному розгляді заяви представника позивача від 01.12.2025, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо неналежного розгляду заяви представника позивача – адвоката Вдовиченка Б.В. від 01.12.2025.

Зобов`язано Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України повторно розглянути заяву (звернення) адвоката Вдовиченка Б.В. від 01.12.2025 у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 1331,20 грн сплаченого судового збору.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд заяви представника позивача від 01.12.2025 відповідачем проведено без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), передбаченого статтею 251 КУпАП, а саме: винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, підтвердженої доказами в справі про адміністративне правопорушення, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, додатками, долученими до заяви від 01.12.2025.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції, згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 22.01.2025 у справі № 278/6919/24, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 12.06.2025, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

01.12.2025 позивач, через свого представника, звернувся до відповідача із заявою про складання адміністративного протоколу на іншого учасника даної події - ОСОБА_2 . За результатами розгляду такого звернення позивач отримав відмову, викладену в листі від 10.12.2025.

Суть спірних відносин між сторонами в даній справі зведена виключно до правомірності дій відповідача щодо розгляду звернення позивача від 01.12.2025. Спірні відносини між сторонами щодо правомірності оформлення 23.12.2024 результатів фіксації згаданої вище дорожньо-транспортної події не є предметом судового розгляду в даній адміністративній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі щодо практичної реалізації громадянами України, наданого їм Конституцією України, права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулюються правовими нормами Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (надалі - Закон № 393/96-ВР), що були чинні на день виникнення таких відносин.

За приписами статті 14 цього Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Як зазначено в статті 19 Закону № 393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи, до яких відноситься Відповідач, в межах своїх повноважень зобов`язані, окрім іншого, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Одночасно апеляційний суд враховує, що відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегією суддів встановлено, що в листі відповідача від 10.12.2025 зазначено, що підстави для складання адміністративного протоколу на іншого учасника даної події - ОСОБА_2 , відсутні, оскільки відповідно до постанови Житомирського районного суду Житомирської області та постанови Житомирського апеляційного суду, ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, такий висновок відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, з огляду на таке.

Так, в розумінні вимог статті 255 КУпАП підставою для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення є вчинення відповідною особою відповідного правопорушення, відповідальність за яке передбачена даним кодексом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).

Зазначене свідчить, що за результатами розгляду звернення представника позивача відповідач зобов`язаний був зробити висновок про наявність чи відсутність в діях відповідної особи ( ОСОБА_2 ) конкретного правопорушення, відповідальність за яке передбачена даним кодексом, зумовлених саме дорожньо-транспортною подією, що мала місце 23.12.2024 близько 14-44 год. в с. Станишівка Житомирського району на перехресті автодороги Р-18 «Житомир-Сквира» та вул.Кооперативна за участі позивача та цієї особи. Такий висновок повинен бути належним чином, з посиланням на конкретні дані і конкретні правові норми, обґрунтований.

Апеляційний суд частково погоджується із доводами апеляційної скарги представника відповідача щодо сплину строків накладення адміністративного стягнення за події, що мали місце 23.12.2024.

За приписами статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Разом з тим, такі доводи та відповідні обґрунтування в листі від 10.12.2025, не наведені, а тому не підлягають врахуванню колегією суддів при вирішенні даного спору.

Таким чином, всупереч наведеним вимогам КУпАП оскаржуване рішення відповідача, лист від 10.12.2025, не містить обґрунтованого висновку про наявність чи відсутність в діях відповідної особи ( ОСОБА_2 ) відповідного правопорушення чи інших підстав, передбачених законодавством, що виключають його притягнення до відповідальності.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що звернення представника позивача розглянуто відповідачем без надання будь-якої оцінки доданим до такого звернення документам, серед яких висновок експертного дослідження від 06.05.2025, відповідь на адвокатський запит від 04.03.2025, які не були і не могли бути враховані під час оформлення і складання протоколу 23.12.2024 за результатів фіксації дорожньо-транспортної події.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розгляд заяви представника позивача від 01.12.2025 відповідачем проведено без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), передбачених статтею 251 КУпАП, а саме: про винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, підтвердженої доказами в справі про адміністративне правопорушення, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, зокрема, додатками, долученими до заяви від 01.12.2025.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Водночас слід врахувати, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).

Тому, за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, немає потреби давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийСавицька Н.В.

СуддіТомчук А.В. Драчук Т. О.