Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №120/13325/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13325/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії за віком із зарахуванням періодів роботи до стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з 01.01.2024 по 17.07.2025 на посаді медичної сестри КНП "Вінницька міська клінічна лікарня №1".

2 вересня 2026 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за віком із урахуванням зарахування періоду роботи до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.01.2004 по 17.07.2025 на посаді молодшої медичної сестри буфетниця клінічного інфекційного відділення в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням періодів роботи з 01.01.2004 по 17.07.2025 на посаді молодшої медичної сестри буфетниці клінічного інфекційного відділення в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплатити перераховану пенсію з 17.07.2025.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Не погодившись із зазначеним рішенням , відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 2012 року.

Однак, період роботи позивача з 01.01.2004 по 17.07.2025 в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» на посаді молодшої медичної сестри обраховано в одинарному розмірі, без застосування статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

17.07.2025 року позивач звернулась до апелянта із заявою, в якій просила провести перерахунок пенсії із зарахуванням у подвійному розмірі періодів її роботи з 01.01.2004 по 17.07.2025 у КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1», відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом № 132148 від 12.08.2025 відповідач надав відповідь, що обчислення страхового стажу за період роботи в психіатричному відділенні в подвійному розмірі з 01.01.2004 згідно Закону №1058 не передбачено. Період роботи з 17.04.1995 по 31.12.2003 зарахований до стажу у подвійному розмірі, з 01.01.2004 - в одинарному.

З відмовою у зарахуванні періоду роботи з 01.01.2004 по 17.07.2025 в подвійному розмірі та перерахунку пенсії згідно статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивач не погоджується, у зв`язку із чим звернулась до суду з цим адміністративним позовом.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Отже, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній застосовуються норми Порядку №637 щодо підтвердження трудового стажу.

Відповідно до відомостей, які містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 06.06.1979 позивач з 17.04.1995 прийнята на роботу в інфекційне відділення ТМО міської клінічної лікарні №4 на посаду санітарки-буфетниці.

01.01.2020 переведена молодшою медичною сестрою-буфетницею інфекційного відділення №1.

Також трудова книжка містить інформацію про реорганізацію ТМО міської клінічної лікарні №4 в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1».

Крім того, серед матеріалів справи наявна довідка №01-611508 від 02.07.2025 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, в якій міститься інформацію про те, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» за період з 17.04.1995 по теперішній час за професією молодша медична сестра буфетниця клінічного інфекційного відділення з гепатологічним центром та виконувала обслуговування інфекційних хворих. Також у даній довідці зазначено, що посада, яку обіймала позивач передбачена Списком №2 розділу ХХІV підрозділу "Охорона здоров`я та соціальна допомога" Постанови КМУ №461 від 24.06.2016.

Поряд із цим, в матеріалах справи також наявні накази про проведення атестації робочого місця позивача.

Відтак, судом першої інстанції достовірно встановлено, що позивач у спірний період працювала на посаді молодшої медичної сестри буфетниця клінічного інфекційного відділення в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1». Однак, такий період роботи позивача не враховано у подвійному розмірі, з цього приводу Апеляційний Суд зазначає про таке.

На переконання суду такі дії апелянта є неправомірними, що доводиться наступним.

За змістом пункту 2 розділу XV прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом 3 статті 40 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками №1 і №2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Приписами частини 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

При цьому, як зазначено в частині 3 вказаної статті, страховий стаж ураховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом, зокрема, за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Вимогами пункту 4 статті 24 Закону №1058-IV установлено, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Апеляційний Суд зауважує, що редакція статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є чинною на теперішній час.

При цьому стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує статтю 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та не зупиняє її дію. Водночас, нормами статті 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугою років.

Таким чином, зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не пов`язано із набранням чинності Закону №1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004.

Висновки у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 11.12.2018 у справі №310/385/17(2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що апелянт протиправно відмовив позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду її роботи з 01.01.2004 по 17.07.2025 на посаді молодшої медичної сестри буфетниця клінічного інфекційного відділення в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» в подвійному розмірі.

Отже, з викладеного вбачається, що суд першої інстанції правильно визнав протиправною бездіяльність апелянта, яка полягає у нездійсненні перерахунку пенсії позивача за віком із урахуванням зарахування періоду роботи до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2004 по 17.07.2025 на посаді посаді молодшої медичної сестри буфетниця клінічного інфекційного відділення в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня №1» та відповідно, провести виплату перерахованої пенсії з 17.07.2025.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМацький Є.М.

СуддіСушко О.О. Залімський І. Г.