Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №120/664/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/664/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

13 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі також ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач), за вимогами якого просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром під час її нарахування та виплати, починаючи з 01 березня 2022 року, а також щодо обмеження розміру індексації пенсії під час проведення перерахунків з 01 березня 2022 року, 01 квітня 2022 року, 01 березня 2023 року, 01 березня 2024 року, 01 квітня 2024 року, 01 березня 2025 року та 01 квітня 2025 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром за період з 01 березня 2022 року по день фактичного виконання рішення суду; здійснити індексацію пенсії позивача у повному розмірі без обмеження за перерахунками з 01 березня 2022 року, 01 квітня 2022 року, 01 березня 2023 року, 01 березня 2024 року, 01 квітня 2024 року, 01 березня 2025 року та 01 квітня 2025 року; виплатити різницю між фактично виплаченими та належними до виплати сумами пенсії за вказаний період.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав правомірним застосування до пенсії позивачки обмеження максимальним розміром, оскільки частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII, якою передбачалося таке обмеження, визнано неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016. Також вказує, що під час проведення індексації пенсії відповідач необґрунтовано обмежив суму підвищення пенсії 1500 грн відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 168, № 185 та № 209, а надалі застосував обмеження загального розміру пенсії, що фактично призвело до подвійного обмеження належної їй пенсійної виплати. На переконання апелянта, такі дії відповідача суперечать вимогам статті 42 Закону № 1058-IV, звужують зміст її права на пенсійне забезпечення та нівелюють мету індексації пенсії.

У своєму відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Зазначає, що індексацію пенсії позивачки за 2022-2025 роки проведено відповідно до вимог Закону № 1058-IV та постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185 і № 209, якими передбачено граничний розмір збільшення пенсії внаслідок індексації 1500 грн. Вказує, що встановлення такого обмеження спрямоване на забезпечення індексації пенсій широкого кола осіб у межах бюджету Пенсійного фонду України, а його правомірність підтверджено висновками Верховного Суду. Також зазначає, що оскільки після перерахунку розмір пенсії позивачки перевищив десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, до спірних правовідносин підлягають застосуванню чинні приписи частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV та статті 2 Закону № 3668-VI щодо обмеження максимального розміру пенсії.

Розгляд даної справи здійснюється судом в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09.04.2025 позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо пенсійного забезпечення.

Листом від 06.05.2025 № 6103-4677/М-02/8-0200/25 відповідач повідомив про розмір її пенсії та порядок проведення перерахунків. Зокрема, вказав, що страховий стаж позивачки, врахований станом на 28.02.2021, становив 49 років 5 місяців 14 днів, а індивідуальний коефіцієнт страхового стажу - 0,49417. З 01.03.2022 розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV, становив 18 021,96 грн. З урахуванням доплати за понаднормовий страховий стаж у сумі 204,06 грн та додаткової пенсії особі, віднесеній до четвертої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, у сумі 56,94 грн, загальний розмір пенсії становив 18 282,96 грн.

З 01.03.2023 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,197, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168. Розмір пенсії за віком унаслідок такого перерахунку збільшився до 21 572,30 грн. Водночас, оскільки сума підвищення перевищила 1500 грн, відповідач застосував передбачене пунктом 10 цієї постанови обмеження індексації у сумі 2 050,34 грн. У результаті загальний розмір пенсії з 01.03.2023 становив 19 782,96 грн.

З 01.04.2023 проведено автоматичний перерахунок пенсії з урахуванням набутого позивачкою страхового стажу, який станом на 28.02.2023 становив 51 рік 5 місяців 1 день. Після такого перерахунку загальний розмір пенсії склав 20 677,52 грн.

З 01.03.2024 пенсію перераховано із застосуванням коефіцієнта 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185. Розмір пенсії за віком становив 24 232,03 грн. Оскільки сума підвищення перевищила встановлену межу, застосовано обмеження індексації у сумі 286,65 грн. З урахуванням обмеження індексації, застосованого у 2023 році, загальний розмір пенсії з 01.03.2024 становив 22 177,52 грн. При цьому відповідач зазначив, що суми обмеження індексації за попередні роки не поглинаються під час наступних перерахунків.

З 01.03.2025 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209. Розмір пенсії за віком становив 27 018,70 грн, а сума обмеження індексації - 1286,67 грн. З урахуванням обмежень індексації за 2023, 2024 та 2025 роки загальний розмір пенсії склав 23 677,52 грн, проте до виплати визначено 23 610 грн.

Крім того, з 01.04.2025 проведено автоматичний перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, який станом на 28.02.2025 становив 53 роки 5 місяців 1 день. Розмір пенсії за віком після цього перерахунку становив 28 069,67 грн, а загальний розмір пенсії з урахуванням доплат та обмежень індексації - 24 749,97 грн. Водночас до виплати позивачці визначено 23 610 грн у зв`язку із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.

У листі від 06.05.2025 відповідач також повідомив, що обмеження максимального розміру пенсії здійснено на підставі статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», відповідно до якої пенсія, призначена, зокрема, за Законом № 1058-IV, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

У матеріалах справи містяться розрахунки призначених позивачці сум пенсії за спірні періоди, зокрема з 01.03.2022, 01.04.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, 01.04.2024, 01.03.2025 та 01.04.2025, які підтверджують наведені відповідачем відомості щодо порядку її нарахування і виплати.

Вважаючи протиправними обмеження індексації та максимального розміру пенсії, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно здійснював перерахунок та виплату пенсії позивачки відповідно до Закону № 1058-IV, а обмеження розміру підвищення пенсії внаслідок індексації сумою 1500 грн передбачене постановами Кабінету Міністрів України № 168, № 185 та № 209 і відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, суд виснував, що оскільки після проведених перерахунків розмір пенсії позивачки перевищив граничний розмір, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 2 Закону № 3668-VI та частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно із ст.1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).

Пунктом 1 Порядку № 124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 Порядку № 124 передбачено, що перерахунку підлягають пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зі змісту наведених правових норм слідує, що індексація пенсії за Законом №1058-IV здійснюється шляхом щорічного перерахунку раніше призначеної пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати. При цьому розмір та порядок такого збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.

Матеріалами справи підтверджено, що з 01.03.2023 пенсію позивачки перераховано із застосуванням коефіцієнта 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168, з 01.03.2024 із застосуванням коефіцієнта 1,0796 відповідно до постанови № 185, а з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта 1,115 відповідно до постанови № 209.

Здійснюючи зазначені перерахунки, відповідач застосував передбачене пунктом 10 постанови № 168 та пунктом 3 постанов № 185 і № 209 обмеження розміру збільшення пенсії внаслідок індексації сумою 1500 грн. Таке обмеження стосується саме суми підвищення, одержаної внаслідок відповідного щорічного перерахунку, а не позбавляє позивачку права на індексацію пенсії загалом.

Зокрема, у 2023 році розмір пенсії за віком позивачки збільшився з 18 021,96 грн до 21 572,30 грн, тобто на 3550,34 грн. З огляду на встановлену постановою №168 граничну суму підвищення, до пенсійної виплати було враховано 1500 грн, у зв`язку з чим сума обмеження становила 2050,34 грн. Аналогічний порядок застосовано під час перерахунків у 2024 та 2025 роках, коли суми підвищення також перевищували визначений Урядом граничний розмір.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України № 118, на підставі якої здійснювався перерахунок пенсії з 01.03.2022, не містила положень про обмеження суми збільшення пенсії розміром 1500 грн. Розрахунки пенсії позивачки та лист відповідача від 06.05.2025 також не містять відомостей про застосування такого обмеження у 2022 році. Отже, у цій частині позивачка не довела вчинення відповідачем оскаржуваних дій.

Посилання апелянта на незаконність обмеження індексації є безпідставними, оскільки відповідач під час проведення перерахунків діяв відповідно до чинних на час їх здійснення постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих на виконання частини другої статті 42 Закону № 1058-IV. Правомірність встановлення граничного розміру підвищення пенсії внаслідок індексації також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру індексації пенсії позивачки у 2023, 2024 та 2025 роках, а також для зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії у цій частині без відповідного обмеження.

Щодо позовних вимог в частині правомірності застосування обмеження максимальним розміром пенсії позивачки при її нарахуванні та виплаті з 01.03.2022 і надалі, то колегія суддів зазначає наступне.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року.

Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" частину третю статті 27 Закону № 1058-ІV викладено в такій редакції: "3. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Абзац 1 п. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI передбачав, що встановлене цим Законом обмеження максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.10.2011.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI передбачено, що пенсії, які перевищують встановлені цим Законом обмеження максимального розміру пенсії, хоча і не зменшуються, проте нараховуються без здійснення будь-яких перерахунків та індексації до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження.

Отже, після 01.10.2011 пенсії, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів не перераховуються до того моменту, поки їх розмір не буде меншим, ніж встановлені Законом обмеження. Відповідно, перераховані пенсії, розмір яких був меншим, ніж десять прожиткових мінімумів до 01.10.2011, обмежуються граничним розміром.

На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058-IV. Унаслідок проведених перерахунків розмір її пенсії збільшувався, а з 01.04.2025 її загальний розмір становив 24 749,97 грн. Водночас до виплати було визначено 23 610 грн у зв`язку із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.

Отже, зазначене обмеження застосовано до пенсії позивачки, розмір якої внаслідок перерахунку перевищив десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Оскільки таке перевищення виникло в період чинності частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цієї норми, а також частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV.

Колегія суддів враховує, що положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI регулюють правове становище осіб, яким пенсія була призначена до набрання чинності цим Законом та на той час уже перевищувала встановлений максимальний розмір. Вказані положення не виключають застосування загального правила частини першої статті 2 Закону №3668-VI до осіб, у яких перевищення максимального розміру пенсії виникло внаслідок її перерахунку після набрання чинності цим Законом.

Такий підхід узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23, від 22.12.2022 у справі № 440/4371/18, від 25.01.2023 у справі № 380/12268/20 та від 15.11.2023 у справі № 120/6735/23.

Положення статті 2 Закону №3668-VI та частини третьої статті 27 Закону №1058-IV, які передбачають обмеження максимального розміру пенсії, є чинними, неконституційними не визнавалися та підлягали застосуванню відповідачем під час здійснення перерахунку і виплати пенсії позивачці.

Доводи апелянта про застосування до спірних правовідносин Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 колегія суддів відхиляє, оскільки цим Рішенням неконституційними визнано приписи частини сьомої статті 43 та частини першої статті 54 Закону № 2262-XII, що регулює пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Натомість пенсія позивачки призначена за Законом № 1058-IV, а тому наведене Рішення Конституційного Суду України не стосується її пенсійних правовідносин.

Також безпідставними є посилання апелянта на подвійне обмеження пенсії. Обмеження суми збільшення пенсії внаслідок індексації до 1500 грн та обмеження загального розміру пенсії є різними за своїм правовим змістом і підставами застосування. Перше встановлене постановами Кабінету Міністрів України № 168, № 185 та № 209 і стосується суми підвищення пенсії за результатами відповідної індексації, тоді як друге передбачене статтею 2 Закону № 3668-VI та частиною третьою статті 27 Закону № 1058-IV і застосовується до загального розміру пенсійної виплати у разі перевищення законодавчо визначеного максимуму.

Таким чином, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії є правильним, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийСлободонюк М.В.

СуддіКузьмишин В.М. Канигіна Т.С.