Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №600/4231/25-а
Суддя: Слободонюк М.В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 600/4231/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.
13 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Слободонюка М.В.
суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області (далі також відповідач) про визнання протиправним та скасування постанови № 095490 від 29 липня 2025 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 51000,00 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що водій транспортного засобу, здійснивши виїзд на автомобільну дорогу О-26127 «Маршинці-Форосна-Довжок» - Н-03, був одразу зупинений посадовими особами Укртрансбезпеки, а тому фактично не здійснював рух цією дорогою. Наголошує на відсутності перед відповідним перехрестям дорожніх знаків, які б інформували про належність дороги до місцевого значення та встановлені вагові обмеження, а також на відсутності альтернативного маршруту об`їзду м. Новоселиця. На думку позивача, водій не був належним чином поінформований про заборону руху транспортного засобу масою понад 24 тонни, у зв`язку з чим склад правопорушення та правомірність застосування адміністративно-господарського штрафу не доведені.
У своєму відзиві відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Зазначає, що перевезення здійснювалося автомобільною дорогою місцевого значення транспортним засобом із перевищенням допустимої маси на 46,87 %, а відповідальність не залежить від відстані, яку такий транспортний засіб подолав цією дорогою. Вказує, що обов`язок належно організувати перевезення, обрати маршрут та забезпечити дотримання вагових обмежень покладено саме на автомобільного перевізника, а відсутність альтернативного маршруту або дорожніх знаків не звільняє його від відповідальності. Також зазначає, що відсутність трудових відносин між позивачем і водієм не має визначального значення, оскільки перевезення здійснювалося транспортним засобом позивача та в його інтересах як автомобільного перевізника.
Розгляд даної справи здійснюється судом в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 02 червня 2025 року № 002803 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення вантажу транспортним засобом марки MAN днз НОМЕР_1 з причепом Schwarzmuller днз НОМЕР_2 , власником яких згідно зі свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 є ОСОБА_1 . Водієм транспортного засобу в день проведення рейдової перевірки був ОСОБА_2 .
За результатами проведеної перевірки складено акт № 074006 від 04 червня 2025 року, в якому вказано про виявлення порушень законодавства про автомобільний транспорт, а саме: статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» - здійснення перевезення вантажу згідно ТТН №117 від 04 червня 2025 року перевізником ФОП ОСОБА_1 з перевищенням вагових норм, а саме: фактична маса транспортного засобу становить 35,25 т при допустимих 24 т, що становить 46,87%.
04 червня 2025 року уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт №000123 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому вказано, що при нормативно допустимій масі 24 т фактична повна маса автомобіля MAN днз НОМЕР_1 з причепом Schwarzmuller днз НОМЕР_2 становила 35,25 т.
10 червня 2025 року уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті надіслано на адресу ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи щодо порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» згідно з актом № 074006 від 04 червня 2025 року. Так, згідно з даним повідомленням розгляд справи було призначено на 22 липня 2025 року о 10 год. 00 хв. Додатково зазначено, що у разі неявки представника позивача справа розглядатиметься без його участі.
У зв`язку з надходженням на адресу відповідача заяви представника позивача - Білінської Л.В. про ознайомлення з матеріалами справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, розгляд справи було перенесено на 29 липня 2025 року о 10 год. 00 хв., що підтверджується повідомленням від 23 липня 2025 року № 65328/44/24-25, надісланим на адресу ОСОБА_1
29 липня 2025 року за результатами розгляду справи про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ095490, згідно з якою у зв`язку з допущенням ОСОБА_1 порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні вантажу, за що передбачена відповідальність абзацом 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 51000,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт перевищення позивачем встановлених габаритно-вагових норм понад 30 відсотків під час перевезення вантажу без відповідного дозволу підтверджується матеріалами рейдової перевірки, а позивача правомірно визначено автомобільним перевізником на підставі товарно-транспортної накладної. Відсутність дорожніх знаків та необізнаність водія зі статусом автомобільної дороги не звільняють перевізника від обов`язку дотримуватися вимог законодавства, а процедуру розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем дотримано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон № 2344-III в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Пунктом 2 та абзацом 1 пункту 3 Розділу «Загальна частина», абзацом 1 пункту 4 Розділу «Рейдова перевірка» Порядку № 1567 визначено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку. Рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.
Відповідно до пункту 1 Положення про державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Підпунктами 2, 54, 57 пункту 5 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з абзацом 1 пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Абзацами 1, 2 пункту 13 Розділу «Оформлення результатів рейдової перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів» Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки). У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком 4.
Згідно з пунктами 14-17 Розділу «Оформлення результатів рейдової перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів» Порядку № 1567 акт проведення перевірки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складаються у письмовій формі (паперовій або електронній формі). Акти в електронній формі можуть бути роздруковані, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формою відповідного акта.
Копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.
Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”. У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.
Відповідно до пункту 19 Розділу «Оформлення результатів рейдової перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів» Порядку № 1567 за результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник: за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5; за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт (відповідальність за які не передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”) виносить припис щодо усунення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - припис) за формою згідно з додатком 6; за відсутності належного підтвердження порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт виносить постанову про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 7.
Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно зі статтею 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
У главі 6 (статті 29-34) Закону № 2344-III наведені положення про автомобільного перевізника. Так, згідно частини першої статті 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Положеннями частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Частинами першою, другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).
Відповідно до частини другої статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Статтею 60 Закону № 2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Так, згідно з абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Притягуючи позивача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі абзацу 17 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідач в оскаржуваній постанові вказав про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні вантажу, без відповідного дозволу.
Згідно частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вказаних статей Законів України «Про дорожній рух» та «Про автомобільні дороги» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», якою затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі – Порядок № 879).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 Порядку № 879 дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75), після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.
Підпунктом 5-1 пункту 5 Порядку № 879 визначено, що документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Згідно підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли параметри транспортного засобу за типом: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом не перевищують фактичної маси доріг державного значення 40 тонн, доріг місцевого значення 24 тонни.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Пунктами 7-14 Порядку № 879 передбачені вимоги до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю, а пунктами 15-25 Порядку № 879 - вимоги до габаритно-вагового контролю.
Так, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення). За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час здійснення габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут. (пункти 15-20, 21 Порядку №879).
Пунктом 37 Порядку № 879 встановлено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством.
Отже, перебування у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, (зокрема, перевищення навантаження на осі транспортного засобу), допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. У разі перевезення вантажу без такого дозволу перевізник несе ризик притягнення його до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом стягнення з нього адміністративно-господарського штрафу, розмір якого коливається від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення на рейдову перевірку від 02.06.2025 № 002803 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 04 червня 2025 року проведено перевірку транспортного засобу марки MAN Schwarzmuller, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом НОМЕР_2 . На час проведення перевірки транспортним засобом керував ОСОБА_2 .
Власником транспортного засобу та причепа, що підтверджується свідоцтвами про їх реєстрацію НОМЕР_3 і НОМЕР_4 , є ФОП ОСОБА_1 . Крім того, у товарно-транспортній накладній № 117 від 04.06.2025 автомобільним перевізником зазначено саме ФОП ОСОБА_1 .
За змістом статті 1 Закону № 2344-III автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів або вантажів транспортними засобами. Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, відповідно до частини першої статті 33 цього Закону є суб`єкт господарювання, який надає послугу з перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах.
Отже, сукупність відомостей про належність транспортного засобу позивачу та зазначення його перевізником у товарно-транспортній накладній свідчить про здійснення перевезення саме ФОП ОСОБА_1 . Тому відповідач правомірно визначив позивача автомобільним перевізником, відповідальним за додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Та обставина, що транспортним засобом безпосередньо керував ОСОБА_2 , зазначеного висновку не змінює. Законодавство не покладає на посадових осіб Укртрансбезпеки обов`язку під час рейдової перевірки встановлювати характер правовідносин між водієм та перевізником, зокрема наявність між ними трудового чи цивільно-правового договору. Відповідальність за порушення, передбачене статтею 60 Закону № 2344-III, несе автомобільний перевізник, а не водій як особа, яка керувала транспортним засобом.
За результатами рейдової перевірки складено акт № 074006 від 04.06.2025 та акт № 000123 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Вказаними актами зафіксовано, що транспортний засіб позивача здійснював перевезення вантажу автомобільною дорогою О-26127 «Маршинці-Форосна-Довжок» із фактичною масою 35,25 т за нормативно допустимої маси 24 т. Таким чином, перевищення становило 11,25 т, або 46,87 відсотка.
Дорога О-26127 «Маршинці-Форосна-Довжок» включена до переліку автомобільних доріг загального користування місцевого значення Чернівецької області, затвердженого розпорядженням голови Чернівецької обласної державної адміністрації від 20.10.2022 № 1322-р.
Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху допустима фактична маса тривісного автомобіля (тягача) з двовісним або тривісним напівпричепом на дорогах місцевого значення становить 24 т.
Під час перевірки водій не пред`явив уповноваженим особам дозволу на рух великовагового транспортного засобу, необхідність якого передбачена частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III, Порядком № 879 та Правилами № 30. Доказів, які б спростовували відомості актів про фактичну масу транспортного засобу, належність перевезення позивачу або відсутність відповідного дозволу, ані під час розгляду справи про порушення, ані під час судового розгляду не надано.
За таких обставин перевищення позивачем нормативно допустимої маси транспортного засобу на 46,87 відсотка є порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом сімнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. За перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків під час перевезення вантажу цією нормою встановлено адміністративно-господарський штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що водій був зупинений одразу після виїзду на автомобільну дорогу О-26127, а тому фактично не здійснював рух цією дорогою.
Сам факт зупинення транспортного засобу після виїзду на дорогу не спростовує того, що він уже перебував на дорозі місцевого значення та рухався нею з вантажем, маса якого перевищувала встановлене обмеження.
Відповідальність за абзацом сімнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III не пов`язується із тривалістю руху великовагового транспортного засобу чи відстанню, яку він подолав дорогою місцевого значення. Юридичне значення має встановлений факт перевезення вантажу транспортним засобом із перевищенням нормативних вагових параметрів. Тому нетривалість руху, на яку посилається апелянт, не виключає наявності порушення та не може бути підставою для звільнення позивача від відповідальності.
Посилання апелянта на відсутність перед відповідним перехрестям дорожніх знаків, що інформували б про належність дороги до місцевого значення та вагові обмеження, також не впливає на правомірність оскаржуваної постанови. Габаритно-вагові обмеження для автомобільних доріг встановлені нормативно-правовими актами, обов`язковими для виконання усіма учасниками дорожнього руху та автомобільними перевізниками. Обов`язок дотримання таких вимог не залежить від наявності інформаційних дорожніх знаків.
Водночас їх відсутність не спростовує ані статусу дороги О-26127 як дороги місцевого значення, ані зафіксованого факту перевищення допустимої маси транспортного засобу. Незнання перевізником або водієм правового статусу дороги та встановлених для неї вагових параметрів не звільняє від обов`язку додержуватися вимог законодавства.
Позивач як автомобільний перевізник був зобов`язаний завчасно організувати перевезення вантажу, визначити маршрут руху, врахувати встановлені для нього габаритно-вагові обмеження та у разі їх перевищення забезпечити одержання відповідного дозволу. Відсутність, на думку апелянта, альтернативного маршруту об`їзду м. Новоселиця не створює права на рух великовагового транспортного засобу без дотримання зазначених вимог та не є обставиною, що виключає відповідальність.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правомірності застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. У зв`язку з цим підстави для скасування постанови № ОПШ095490 від 29 липня 2025 року відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду - без змін.
З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
ГоловуючийСлободонюк М.В.
СуддіКузьмишин В.М. Канигіна Т.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua