Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №560/964/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/964/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позов задоволено.

Визнано протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 недоотриманого грошового забезпечення за період з 01.10.2024 по 12.08.2025.

Зобов`язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення за період з 01.10.2024 по 12.08.2025.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

Наказом начальника НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 28.03.2022 №9-ОС військову службу за контрактом ОСОБА_1 було призупинено, звільнено з посади з 18.03.2022 у зв`язку з внесенням відомостей від 18.03.2022 №62022050030000135 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу України ( самовільне залишення військової частини або місця служби).

Наказом начальника НОМЕР_1 Прикордонного загону №859-ОС від 27.07.2024 військову службу та дію контракту ОСОБА_1 продовжено, поновлені усі види забезпечення, пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Як вбачається зі змісту цього наказу, кримінальне провадження стосовно позивачки було закрите постановою слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, від 03.08.2023.

Згідно з наказом начальника НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України №881-Ос від 13.08.2025 ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора третьої комендантської групи комендантського відділення.

08.01.2026 ОСОБА_1 звернулась до начальника з рапортом, у якому просила вирішити питання нарахування та виплати їй грошового забезпечення за період з 01.10.2024 по 12.08.2025.

Листом №09/1049-26-Вих від 15.01.2026 за підписом начальника НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України повідомлено, що відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 25.06.2018 №558, після закінчення двох місяців безперервного перебування військовослужбовців у розпорядженні виплата збереженого грошового забезпечення може здійснюватись тільки за рішенням Голови Державної прикордонної служби України. Оскільки стосовно позивачки таке рішення не приймалось, виплата грошового забезпечення припинена з жовтня 2024. Нарахування грошового забезпечення було поновлено в серпні 2025 після призначення на посаду на підставі наказу №881-ОС від 13.08.2025. Підстави для виплати грошового забезпечення за період з 01.10.2024 по 12.08.2025 відсутні.

Не погоджуючись із такою відмовою та вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася із зазначеним позовом до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженим Указом Президента України від 29 грудня 2009 №1115/2009 (далі – Положення №1115/2009), визначений порядок проходження громадянами України військової служби у Держприкордонслужбі у мирний час та особливості проходження служби в особливий період. Згідно з п. 1 Положення №1115/2009 воно застосовується також до відносин, що виникають у зв`язку з проходженням в органах Держприкордонслужби кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.

Відповідно до п. 6 Положення №1115/2009 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби та граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом №2232-XII.

Пункти 48-1 - 48-3 Положення №1115/2009 передбачають, що для військовослужбовців, які самовільно залишили органи Держприкордонслужби або місця служби, дезертирували із Держприкордонслужби або добровільно здалися в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини 2 статті 24 Закону №2232-XII. Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) на підставі заяв, повідомлень начальників органів ДПСУ про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини 4 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (або відповідного дисциплінарного статуту ДПСУ).

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують обов`язків військової служби, контракт та забезпечення (грошове, продовольче, речове та ін.) призупиняються. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Час призупинення служби не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. Військовослужбовці, службова діяльність яких призупинена, не входять до чисельності Державної прикордонної служби України.

Відповідно до абзацу 8 ч.2 статті 24 Закону №2232-XII та пункту 48 -7 Положення №1115/2009 для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або закрито кримінальне провадження за пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 284 КПК України, військова служба та дія контракту продовжуються. Строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, поновлюються пільги та соціальні гарантії.

Призупинення та поновлення військової служби здійснюється наказами по особовому складу начальників органів Державної прикордонної служби України, у яких проходив службу військовослужбовець.

За весь час призупинення військової служби, у разі подальшого виникнення реабілітуючих обставин, таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове забезпечення та здійснюється недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Отже, у разі закриття кримінального провадження або набрання законної сили виправдувальним вироком, орган ДПСУ зобов`язаний був поновити військовослужбовця на службі, зарахувати на всі види забезпечення, нарахувати і виплатити недоотримане грошове забезпечення за час призупинення служби та відновити усі пільги і соціальні гарантії.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 №558 затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі Інструкція 558).

Пунктом 2 Інструкції 558 передбачено, що місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Відповідно до пункту 7 розділу I «Загальні положення» Інструкції №558 грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачено йому або виплачено в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта щодо неможливості проведення виплат через відсутність окремого рішення Голови ДПСУ з вказаного приводу, адже зазначене стосується випадків законного звільнення з посади, а не випадків поновлення військовослужбовця на посаді після необґрунтованого призупинення служби.

Посилання відповідача на те, що позивачка знаходилась у розпорядженні начальника підрозділу суд також оцінює критично, оскільки у справі відсутні накази начальника НОМЕР_1 Прикордонного загону ДПСУ щодо цього, або інші належні докази, які це підтверджують. Довідка №08/811 від 11.04.2026 не є самостійним і належним доказом перебування позивачки у розпорядженні начальника підрозділу, оскільки має похідний характер, відтак повинна ґрунтуватися на відповідних наказах, які у даному випадку відсутні.

Відповідно до довідки №08/811 від 11.04.2026 ОСОБА_1 проходила військову службу, яку було призупинено з 18.03.2022, а у подальшому наказом від 27.07.2024 №859-ОС поновлено з відновленням усіх видів забезпечення, пільг і соціальних гарантій.

Враховуючи наведене та положення абзаців 8–9 частини другої статті 24 Закону №2232-XII, пункту 48-7 Положення № 1115/2009 і пункту 7 Інструкції № 558, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що НОМЕР_3 Прикордонний загін ДПСУ зобов`язаний нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення за спірний період.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийПолотнянко Ю.П.

СуддіДрачук Т. О. Смілянець Е. С.