Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №240/18941/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18941/25

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Томчук А.В.

14 жовтня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Томчука А.В.

суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.06.2018 включно, із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.06.2018 виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн щомісячно, в загальному розмірі 14 541,23 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09.06.2018 по 11.06.2020 включно, із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09.06.2018 по 11.06.2020 виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн щомісячно, в загальному розмірі 107403,54 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 09.06.2018 по день фактичної виплати грошового забезпечення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.06.2018 включно, із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.06.2018, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та з урахуванням виплаченої раніше суми із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 09.06.2018 по 11.06.2020 включно, із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 09.06.2018 по 11.06.2020, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ІНФОРМАЦІЯ_3 при визначенні розміру належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з 09.06.2018 по 11.06.2020 не врахував положень пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Крім того, нарахування та виплата згадуваної індексації грошового забезпечення має проводитися відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги її автор вказує, що в цьому випадку відсутні підстави для визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправними, оскільки останнім, згідно з довідками про доходи № 17/1515ф, № 17/1516ф, № 17/1517ф (довідки наявні в матеріалах судової справи) було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 09.06.2018 по 11.06.2020 включно.

Інших заяв від учасників справи до суду не надходило.

З урахуванням приписів статті 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.01.2016 по 08.06.2018 включно проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , у період з 09.06.2018 по 11.06.2020 включно проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачу з 01.01.2016 по 08.06.2018 та з 09.06.2018 по 11.06.2020 належним чином не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення у відповідності до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, зокрема з урахуванням базового місяця при виплаті індексації грошового забезпечення – січня 2008 року.

Для врегулювання питання належної виплати позивач, через свого представника, звернувся до відповідачів із: 1) проханням надати розрахунки нарахованої та невиплаченої індексації грошового забезпечення за період служби та 2) вимогою здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з врахуванням базового місяця - січень 2008 року.

Військовою частиною НОМЕР_1 надано лист-відповідь № 9614 з розрахунками індексації, в якій вказується, що підстав для нарахування та виплати індексації з врахуванням базового місяця - січень 2008 року за період служби немає.

Позивач вважає, що починаючи з 09.06.2018 по 11.06.2020 відповідач здійснив виплату індексації грошового забезпечення без врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, а тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки скаржник апелює рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог що стосуються ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому апеляційний суд з урахуванням приписів статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України переглядатиме оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги.

За приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

За правилами частини 2 статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Як унормовано статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Наведені вище приписи свідчать про те, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

На реалізацію вимог Закону № 1282-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку № 1078).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Як унормовано абзацом 1 пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

За правилами абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Варто зауважити, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Щодо фіксованої суми індексації, то дійсно Закон № 1282-ХІІ і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Проте вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, у якій були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Однак постановою Уряду "Про впорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013 від 09.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078 поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Так, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави дійти висновку, що нарахування та виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, тому з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовця, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21 та ряді інших.

Водночас позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась індексація-різниця у період з 09.06.2018 по 11.06.2020.

При цьому з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

З урахуванням вищевикладеного та актуальної та сталої правової позиції Верховного Суду, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складає 1762 грн*253,30%= 4463,15 грн.

Колегія суддів звергає увагу на тому, що не усі складові грошового забезпечення входять до суми обрахунку індексації-різниці. Слід звернути увагу на особливості нарахування додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 (далі - Постанова № 889, втратила чинність 01 березня 2018 року).

Так, Постановою № 889 було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби)) у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Вказана винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що неодноразово висловлювався Верховний суд у постановах від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 29.11.2019 у справі № 822/112/18.

При цьому, зі змісту Постанови № 889 слідує, що щомісячна додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, отже вона враховується при розрахунку індексації.

Поряд з цим, з 01.03.2018 щомісячна додаткова грошова винагорода не нараховується, у зв`язку із втратою чинності Постанови № 889.

Колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 5 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 24.10.2016 № 550, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 р. за № 1470/29600, яка втратила чинність 20.07.2018, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що нарахована до виплати позивачу березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 4500 грн входить до кладу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.

Відповідно до картки особового рахунку за 2018 рік в лютому 2018 року (виплачено у березні 2018 року) грошове забезпечення ОСОБА_2 склало 7500 грн що включало наступні складові, які не мали разового характеру: оклад за військовим званням - 120 грн; посадовий оклад - 1052 грн; надбавка за вислугу років - 293 грн; надбавка за ОВЗ - 732,50 грн; надбавка за таємність - 105,2 грн; премія - 5197,30 грн.

При цьому доплати за АТО, ГДО, за бойове чергування, що виплачені у березні-квітні 2018 року, суд до уваги не бере, оскільки такі виплати мають разовий характер.

Водночас в березні 2018 року (виплачено у квітні 2018 року) грошове забезпечення позивача збільшилося та склало 9879,30 грн, що включало наступні складові, які не мали разового характеру: оклад за військовим званням - 1270 грн; посадовий оклад - 4930 грн; надбавка за вислугу років - 2170 грн; надбавка за ОВЗ - 837 грн; надбавка за таємність - 493 грн; премія - 1739,30 грн.

Так, суд апеляційної інстанції, досліджуючи нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів про нараховане ОСОБА_1 грошове забезпечення, дійшов висновку, що грошовий дохід позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року збільшився на 2379,30 грн (9879,30 грн - 7500 грн).

Оскільки підвищення доходу позивача в березні 2018 року становило 2379,30 грн, а тому не перевищило суму можливої індексації (4463,15 грн), то позивач має право на отримання щомісячної індексації-різниці, виходячи з фіксованої величини у розмірі 2083,85 грн (4463,15 грн - 2379,30 грн) щомісячно, до того періоду, як підвищення його грошового забезпечення перевищить суму можливої індексації чи до звільнення.

Водночас суд першої інстанції, невірно визначивши (обрахувавши) розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року, дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на отримання на отримання щомісячної індексації-різниці за спірний період.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не виконав вимоги абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та починаючи з 09.06.2018 по 11.06.2020 включно не виплачував позивачеві індексацію грошового забезпечення в фіксованому розмірі, що свідчить про допущення ним протиправної бездіяльності.

Що стосується вимог про одночасну компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, слід зазначити наступне.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі грошова компенсація) визначено Порядком № 44, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004.

За правилами пунктів 2, 3 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Аналіз наведених положень Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27 липня 2023 року у справі № 380/813/22 та від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У силу пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року, в частині, що стосується права ОСОБА_1 на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення в фіксованому розмірі за період 09.06.2018 по 11.06.2020, виклавши її у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

ГоловуючийТомчук А.В.

СуддіДрачук Т. О. Савицька Н.В.