Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/56729/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/56729/25 Головуючий у 1-й інстанції: Жукова Є.О.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

за участі секретаря судового засідання Будімірової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу приватного підприємства «СФЕРА-2012» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року про повернення позовної заяви приватного підприємства «СФЕРА-2012» до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2025 року приватне підприємство «СФЕРА-2012» (далі - позивач/апелянт/ПП «СФЕРА-2012») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі - відповідач 1), Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі - відповідач 2), Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - відповідач 3) про:

- визнання протиправним і скасування наказу начальника Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів Ірпінської міської ради Шелевея Р.В. № 116 від 14 жовтня 2025 року про скасування наказу начальника відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів Кіпіша 1. № 15-ОЗПА від 27 червня 2025 року про присвоєння поштової адреси багатоквартирному житловому будинку в місті Ірпінь, вулиця Соборна, 122/1, відображене у Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес СДЕССБ Реєстраційний номер в СДЕССБ: АК01:6223-5048-8738-3 181 від 14 жовтня 2025 року;

- визнання протиправними дій начальника Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів Ірпінської міської ради Шелевея Романа Володимировича щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про наказ № 116 від 14 жовтня 2025 року шляхом зміни статусу версії № 1 рішення по адресі реєстраційний номер АК.01:6223-5048-8738-3181 (присвоєння) від 30 червня 2025 року з «діючий» на «архівний» та створення версії № 2 рішення по адресі реєстраційний номер АК01:6223-5048-8738-3181 (анулювання) від 14 жовтня 2025 року;

- зобов`язання внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про скасування версії № 2 рішення по адресі реєстраційний номер АК01:6223-5048-8738-3181 (анулювання) від 14 жовтня 2025 року;

- зобов`язати внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про присвоєння поштової адреси згідно наказу начальника відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів в межах повноважень Кіпіша І. № 15-ОЗПА від 27 червня 2025 року шляхом створення у Реєстрі будівельної діяльності нової версії документа реєстраційний номер АК.01:6223-5048-8738-3181 зі статусом «чинний», із посиланням на рішення суду та попередню (архівну) версію №1, з відображенням у Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес ЄДЕССБ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позовну заяву ПП «СФЕРА-2012» повернуто на підставі пункту 5 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки судом встановлено, що позивачем до цього самого суду подано інші позовні заяви до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з однакових підстав. Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано адміністративні справи № 320/56726/25 та № 320/56727/25 за позовами ПП «СФЕРА-2012» до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради та Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії. При цьому суд виходив із того, що зазначені позови є тотожними за суб`єктним складом сторін, предметом та підставами звернення до суду, а станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали у справах № 320/56726/25 та № 320/56727/25 не було вирішено питання про відкриття або відмову у відкритті провадження, повернення позовних заяв чи залишення їх без розгляду. Посилаючись на положення пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що подання позивачем декількох тотожних позовів до одного й того самого суду за відсутності відповідних процесуальних рішень щодо раніше поданих позовних заяв є самостійною підставою для повернення позовної заяви. Крім того, суд звернув увагу на положення статті 45 КАС України, якими встановлено обов`язок учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами та передбачено недопустимість зловживання такими правами. Зокрема, суд зазначив, що подання декількох позовів до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав може бути визнано зловживанням процесуальними правами, у тому числі у випадках, коли такі дії спрямовані на маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 5 частини четвертої статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви ПП «СФЕРА-2012», роз`яснивши при цьому, що відповідно до частини восьмої зазначеної статті повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в установленому законом порядку.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ПП «СФЕРА-2012» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, неправильно встановивши фактичні обставини справи, зокрема суб`єктний склад учасників інших адміністративних справ, та, як наслідок, безпідставно застосувавши положення пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України. Апелянт наголошує, що всупереч висновкам суду першої інстанції позивачами у справах № 320/56726/25 та № 320/56727/25 є фізичні особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно, тоді як ПП «СФЕРА-2012» у зазначених справах бере участь виключно як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Відтак твердження суду про подання підприємством декількох тотожних позовів не відповідає фактичним обставинам та спростовується змістом відповідних позовних заяв. Застосування пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України можливе лише за умови подання тим самим позивачем декількох позовів до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з однакових підстав. Оскільки у зазначених адміністративних справах позивачами виступають різні особи, обов`язкова умова тотожності суб`єктного складу відсутня, що виключає можливість повернення позовної заяви підприємства з наведених судом підстав. Крім того, апелянт зазначає, що, незважаючи на пов`язаність спірних правовідносин, підстави звернення до суду та характер порушених прав і законних інтересів позивачів у вказаних справах є різними. Зокрема, фізичні особи звернулися до суду з метою захисту своїх майнових прав, пов`язаних із завершенням державної реєстрації права власності на належні їм частки у спільній діяльності, тоді як ПП «СФЕРА-2012» як замовник будівництва оскаржує рішення та дії суб`єкта владних повноважень, якими, на його думку, порушено право на збереження чинності адміністративного акта про присвоєння поштової адреси та належне відображення відповідних відомостей у Реєстрі будівельної діяльності. Зазначені обставини, як стверджує скаржник, безпосередньо впливають на виконання договору спільної діяльності, введення об`єкта будівництва в експлуатацію та реалізацію підприємством покладених на нього функцій. Також апелянт вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на положення статті 45 КАС України щодо недопустимості зловживання процесуальними правами, оскільки будь-яких доказів недобросовісної процесуальної поведінки підприємства або вчинення ним дій, спрямованих на маніпулювання автоматизованим розподілом судових справ між суддями, судом не встановлено. При цьому скаржник наголошує, що підприємством подано лише одну позовну заяву в межах спірних правовідносин, а сам по собі факт представництва інтересів різних позивачів одним адвокатом не свідчить про зловживання процесуальними правами. На підтвердження наведених доводів апелянт посилається на долучені до апеляційної скарги копії позовних заяв у справах № 320/56726/25 та № 320/56727/25, а також звіти автоматизованого розподілу зазначених справ, які, на його переконання, підтверджують відсутність тотожності позивачів та спростовують висновки суду першої інстанції. Тому оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а повернення позовної заяви за відсутності передбачених законом підстав становить необґрунтоване та непропорційне обмеження гарантованого статтею 55 Конституції України права на судовий захист і доступ до правосуддя, у зв`язку із чим просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу Державна інспекція архітектури та містобудування України, посилаючись на положення процесуального законодавства, зазначає, що відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява підлягає поверненню у разі подання позивачем до того самого суду іншого позову до тих самих відповідачів, з тим самим предметом та з однакових підстав, якщо на момент вирішення питання про відкриття провадження щодо такого позову не постановлено відповідного процесуального рішення. Відповідач наголошує, що тотожність позовів визначається за сукупністю трьох критеріїв: суб`єктним складом сторін, предметом та підставами позову. При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставами - фактичні та юридичні обставини, якими обґрунтовується необхідність судового захисту порушеного права. На підтвердження наведеної позиції посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 та від 07 грудня 2023 року у справі № 520/7339/2020. Суду першої інстанції необхідно було проаналізувати склад сторін та підстави позовів у справах № 320/56729/25, № 320/56726/25 та № 320/56727/25, оскільки спір у зазначених справах стосується одного й того самого предмета. При цьому зазначає, що викладення однакових фактичних обставин в іншій стилістичній формі або їх інше формулювання не свідчить про зміну підстав позову. Крім того, Державна інспекція архітектури та містобудування України звертає увагу на положення статей 44, 45 КАС України, якими встановлено обов`язок учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами та передбачено недопустимість зловживання такими правами. Зазначає, що подання декількох позовів з однаковим предметом та підставами може свідчити про недобросовісну процесуальну поведінку, спрямовану на перешкоджання належному здійсненню правосуддя, створення надмірного навантаження на суд або маніпулювання автоматизованим розподілом судових справ між суддями. Водночас відповідач зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність зловживання процесуальними правами належить до повноважень суду, який з урахуванням конкретних обставин справи має право з`ясувати дійсні мотиви та причини неодноразового звернення з позовними заявами. При цьому право особи на доступ до правосуддя не повинно використовуватися всупереч завданню адміністративного судочинства. Положеннями КАС України встановлено процесуальні механізми, спрямовані на недопущення одночасного розгляду декількох тотожних спорів між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а також запобігання можливості вибору позивачем судді шляхом неодноразового подання позовних заяв.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання, не з`явились.

Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Надаючи правову оцінку наявності підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до вимог частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною другою цієї статті суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Системний аналіз наведеної норми процесуального права свідчить, що її застосування пов`язується із встановленням факту подання одним і тим самим позивачем декількох тотожних позовів до одного суду, за умови відсутності відповідного процесуального рішення щодо раніше поданих позовних заяв.

При цьому обов`язковими умовами для повернення позовної заяви з наведеної підстави є одночасна наявність тотожності сторін спору, предмета та підстав позову, а також визначених законом обставин щодо процесуального стану іншого позову.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України суд має встановити не лише подібність або збіг заявлених позовних вимог, а й тотожність суб`єктного складу сторін та фактичних обставин, якими обґрунтовується звернення до суду.

За змістом частини першої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідно до частини другої цієї статті позивачем в адміністративній справі можуть бути, зокрема, громадяни України, підприємства, установи та організації (юридичні особи).

Таким чином, процесуальний статус позивача визначається особою, яка звернулася до суду за захистом своїх прав, свобод чи законних інтересів, а участь такої особи в іншому судовому провадженні як третьої особи не є тотожною її участі як позивача.

Питання тотожності позовів неодноразово було предметом правової оцінки Верховного Суду.

Так, у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 Верховний Суд зазначив, що підстави адміністративного позову становлять фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість звернення до суду за захистом порушеного права. Визначальне значення для встановлення тотожності підстав позову має коло фактичних обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Крім того, у постанові від 07 грудня 2023 року у справі № 520/7339/2020 Верховний Суд наголосив, що тотожними є позови, у яких одночасно збігаються сторони, предмет та підстави, тобто позови, які повністю збігаються за складом сторін, заявленими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Відсутність тотожності хоча б одного із зазначених елементів виключає висновок про повну тотожність відповідних позовів.

Отже, наявність однакового предмета спору та спільних фактичних обставин за відсутності тотожності сторін сама по собі не утворює передбачених пунктом 5 частини четвертої статті 169 КАС України підстав для повернення позовної заяви.

Надаючи оцінку обставинам цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що підставою для повернення позовної заяви ПП «СФЕРА-2012» слугував висновок суду першої інстанції про те, що підприємством до Київського окружного адміністративного суду подано декілька тотожних позовів, зареєстрованих за номерами № 320/56726/25, № 320/56727/25 та № 320/56729/25.

Зокрема, суд першої інстанції виходив із того, що позови в зазначених справах подані ПП «СФЕРА-2012» до одних і тих самих відповідачів, мають однаковий предмет та ґрунтуються на тих самих підставах, а на момент постановлення оскаржуваної ухвали щодо інших позовів не було прийнято відповідних процесуальних рішень.

Однак колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному встановленні суб`єктного складу учасників відповідних адміністративних справ.

Так, зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі № 320/56726/25 вбачається, що з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України та Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради звернувся ОСОБА_1 .

Предметом зазначеного позову є оскарження наказу начальника Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів Ірпінської міської ради № 116 від 14 жовтня 2025 року, визнання протиправними дій щодо внесення відповідних відомостей до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та зобов`язання вчинити дії, спрямовані на відновлення відомостей про присвоєння поштової адреси багатоквартирному житловому будинку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року зазначену позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України.

Водночас зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 320/56727/25 встановлено, що позивачем у цій справі є ОСОБА_2 , яка також звернулася з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України та Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради.

Заявлені ОСОБА_2 вимоги також стосуються правомірності прийняття наказу № 116 від 14 жовтня 2025 року, внесення відомостей щодо анулювання раніше присвоєної поштової адреси та необхідності відновлення відповідної інформації у Реєстрі будівельної діяльності.

Ухвалою від 16 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачці у зв`язку з неусуненням у повному обсязі недоліків, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Натомість у справі № 320/56729/25 позивачем є ПП «СФЕРА-2012», яке звернулося до суду самостійно, з метою захисту прав та законних інтересів, які, на переконання підприємства, порушені прийняттям оскаржуваного наказу та внесенням відповідних змін до Реєстру будівельної діяльності.

Таким чином, зіставлення суб`єктного складу зазначених адміністративних справ свідчить, що позивачами у них є три різні особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «СФЕРА-2012».

Колегія суддів наголошує, що наведена норма процесуального права спрямована на недопущення неодноразового звернення одного й того самого позивача з тотожними позовами, тоді як звернення до суду різних осіб з вимогами щодо оскарження одного рішення суб`єкта владних повноважень не може автоматично розцінюватися як повторне подання позову однією особою.

Більше того, наявність спільного предмета оскарження не виключає можливості порушення одним адміністративним актом прав та законних інтересів декількох осіб, кожна з яких вправі самостійно звернутися до суду за їх захистом у встановленому законом порядку.

При цьому встановлення обґрунтованості заявленого кожним позивачем правового інтересу, наявності порушеного права та належності обраного способу судового захисту належить до питань, які підлягають вирішенню у відповідному судовому провадженні, та не може підміняти собою перевірку визначених процесуальним законом умов для повернення позовної заяви.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, встановивши наявність у провадженні суду декількох справ з аналогічними позовними вимогами, помилково ототожнив їхніх позивачів та не врахував, що ПП «СФЕРА-2012» не є позивачем у справах № 320/56726/25 та № 320/56727/25.

Той факт, що відповідні процесуальні рішення у зазначених справах були постановлені після ухвалення оскаржуваного судового рішення від 08 грудня 2025 року, не змінює наведеного висновку, оскільки ці судові рішення підтверджують суб`єктний склад справ, який існував на момент первинного звернення відповідних осіб до суду.

Отже, незалежно від того, чи було вирішено питання про відкриття провадження в інших справах станом на 08 грудня 2025 року, відсутність тотожності позивачів виключала застосування пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України до позовної заяви ПП «СФЕРА-2012» з мотивів, наведених судом першої інстанції.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, неправильно встановивши суб`єктний склад позивачів у справах № 320/56726/25, № 320/56727/25 та № 320/56729/25, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ПП «СФЕРА-2012» відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України.

Відтак повернення позовної заяви за таких обставин є необґрунтованим, свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та створює безпідставні перешкоди для реалізації позивачем права на судовий захист.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає, що наявні передбачені статтею 320 КАС України підстави для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання щодо відкриття провадження у справі з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

Щодо посилань суду першої інстанції на положення статті 45 КАС України колегія суддів зазначає, що сам по собі факт подання різними особами позовів з аналогічними вимогами не свідчить про зловживання процесуальними правами. При цьому судом не встановлено обставин, які б підтверджували подання ПП «СФЕРА-2012» декількох тотожних позовів або вчинення інших недобросовісних процесуальних дій, спрямованих на маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями.

Наведені у відзиві Державної інспекції архітектури та містобудування України доводи також не спростовують відсутності тотожності позивачів у зазначених справах.

Керуючись статтями 308, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «СФЕРА-2012» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.