Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №620/4067/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/4067/26 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача: Терези Ю.О.,

Суддів: Безименної Н.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування акту,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - Позивач) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Відповідач), третя особа - Військова частина НОМЕР_1 , у якому просила визнати протиправним та скасувати Акт № 64-2025 Форма Нвс-5, затверджений головою Державної прикордонної служби України 08.09.2025, в частині прийнятого рішення про нескладання акту за формою Нвс-1 про нещасний випадок зі старшим сержантом ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначала, що є вдовою ОСОБА_3 , від шлюбу з яким у них народилася дочка - ОСОБА_2 . ОСОБА_3 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув під час виконання бойового завдання. За фактом загибелі ОСОБА_3 Відповідачем проведено розслідування, за результатами якого складено акт за формою Нвс-5 № 64-2025 та прийнято рішення про нескладення акту за формою Нвс-1.

Позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку із загибеллю чоловіка під час виконання обов`язків військової служби, однак у призначенні одноразової грошової допомоги Позивачу і її неповнолітній дитині відмовлено, про що прийнято Висновок від 23.02.2026 № 03.3/17220/26-Вн. Підставою для відмови зазначено вчинення ОСОБА_3 дій у стані алкогольного сп`яніння.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано акт № 64-2025 форми Нвс-5, затверджений головою Державної прикордонної служби України 08.09.2025, у частині прийнятого рішення про нескладання акту за формою Нвс-1 про нещасний випадок зі старшим сержантом ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , потерпілий).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_3 15.05.2025, не був наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння.

Наведеного висновку суд дійшов на таких підставах:

- актом форми Нвс-5 № 64-2025 встановлено, що причинами нещасного випадку, який стався 15.05.2025 близько 20:53, є протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування FPV-дрона з вибуховим пристроєм відносно військовослужбовця Державної прикордонної служби України;

- згідно з витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) (протокол № 785 від 05.12.2025), поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_3 , пов`язане з проходженням військової служби;

- доказів, які б свідчили про інші обставини настання смерті або про її спричинення діями потерпілого у стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять, а встановлення під час судово-токсикологічного дослідження наявності етанолу в біологічних зразках померлого саме по собі не спростовує обставин та причин загибелі військовослужбовця, визначених матеріалами службового розслідування.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги Відповідач зазначає, що діяв у межах повноважень і у спосіб, встановлений законом:

- згідно з п. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок;

- зниження уваги через перебування загиблого у стані алкогольного сп`яніння могло призвести до загибелі;

- акт форми Нвс-1 не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння;

- прийняття рішення про призначення і виплату згідно із ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ та п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 або відмову у призначенні та виплаті належить до повноважень військової частини, у якій загиблий проходив службу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

29.07.2026 Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує і просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю, рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим.

Зокрема, Позивач акцентує увагу на безпідставності припущення Відповідача, що зниження уваги через перебування загиблого у стані алкогольного сп`яніння могло призвести до загибелі потерпілого.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 620/4067/26 з Чернігівського окружного адміністративного суду.

Після надходження матеріалів справи із суду першої інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2026 справу призначено до розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У цій справі апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач з 11.01.2014 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Семенівського районного управління юстиції у Чернігівській області, за актовим записом № 01 (а.с. 18).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаному шлюбі народилася ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 19).

27.01.2021 ОСОБА_3 призваний на військову службу за контрактом (а.с. 22), на момент загибелі перебував на посаді інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника 3 групи інспекторів прикордонної служби 1 відділення інспекторів прикордонної служби п`ятої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 , що, зокрема, підтверджується Витягом з книги штатно-посадового обліку п`ятої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) (а.с. 36).

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 36 років, про що 17.06.2025 складено відповідний актовий запис № 1757, місце смерті: с. Мхи, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл. (а.с. 53).

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 22 від 17.06.2025, виданим Менським МРВ СМЕ « 3» ДСУ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи», смерть ОСОБА_3 настала на позиціях внаслідок ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій; хвороба, що призвела до смерті: поєднана травма з ушкодженням кількох ділянок тіла, вибухова травма (а.с. 54-55).

У зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 16.06.2025 внесено відомості про кримінальне провадження № 12025270320000250, правова кваліфікація кримінального правопорушення - за п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, що підтверджується Витягом з ЄРДР (а.с. 56).

У межах вказаного кримінального провадження на підставі постанови слідчого, в період з 17.06.2025 до 26.07.2025 проведено судово-медичну експертизу тіла загиблого, за результатами якої складено Висновок експерта № 21 (а.с. 47-52). Зокрема, на стор. 6 висновку експерта № 21 (а.с. 52) зазначено: «при судово-медичній токсикологічній експертизі крові, сечі від трупа громадянина ОСОБА_3 виявлений етанол в концентраціях: в крові 1,8 г/л, в сечі 2,4 г/л, що для живої людини відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння».

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.06.2025 № 699-АГ (а.с. 30-31) за фактом нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем, призначено провести розслідування, яке в подальшому продовжено наказом від 14.07.2025 № 851-АГ (а.с. 32).

За результатами розслідування нещасного випадку, за формою Нвс-5 складено Акт № 64-2025 розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався 15 червня 2025 року близько 20.53 у ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - Акт № 64-2025, а.с. 25-29).

Відповідно до п. 4 Акту № 64-2025 причинами нещасного випадку визначено «протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування FPV-дрона з вибуховим пристроєм відносно військовослужбовця Державної прикордонної служби України».

Відповідно до п. 7 Акту № 64-2025, за висновком комісії «нещасний випадок (випадок смерті) з старшим сержантом ОСОБА_3 уважається таким, що стався під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до вимог частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п. 8 Акту № 64-2025, згідно з рішенням комісії про складання (не складення) акта форми Нвс-1 вирішено «акт за формою Нвс-1 про нещасний випадок з старшим сержантом ОСОБА_3 , відповідно пункту 17 розділу ІІ Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 18.04.2016 № 574/28704, не складати. При судово-токсикологічній експертизі крові, сечі від трупа громадянина ОСОБА_3 виявлений етанол в концентраціях: в крові 1,8 г/л, в сечі 2,4 г/л , що для живої людини відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння…».

Водночас, у витязі з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) (протокол № 785 від 05.12.2025) комісія дійшла висновку: «Поранення, яке призвело до смерті, так, пов`язане з проходженням військової служби» (а.с. 57).

23.02.2026 Комісією з питань виплат одноразової грошової допомоги ІНФОРМАЦІЯ_5 складено «Висновок про Відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» членам сім`ї загиблого військовослужбовця старшого сержанта ОСОБА_3 » (а.с. 58-61). Підставою для відмови визначено вчинення дій старшого сержанта ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння.

Листом від 24.02.2026 (а.с. 62) за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 Позивача повідомлено про відмову у призначенні Позивачу і дитині Позивача частин одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пп. «б» п. 1 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з вчиненням дій старшого сержанта ОСОБА_4 в стані алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з Актом № 64-2025 форми Нвс-5 в частині прийнятого рішення про нескладання акту за формою Нвс-1 про нещасний випадок, Позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що нещасний випадок, який трапився з ОСОБА_3 15.05.2025, не був наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння, а тому рішення Відповідача про відмову у складенні акту за формою Нвс-1 є протиправним.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався такими доводами:

- актом форми Нвс-5 № 64-2025 встановлено, що причинами нещасного випадку, який стався 15.05.2025 близько 20:53, є протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування FPV-дрона з вибуховим пристроєм відносно військовослужбовця Державної прикордонної служби України;

- згідно з витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) (протокол № 785 від 05.12.2025), поранення, яке призвело до смерті ОСОБА_3 , пов`язане з проходженням військової служби;

- доказів, які б свідчили про інші обставини настання смерті або про її спричинення діями потерпілого у стані алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять, а встановлення під час судово-токсикологічного дослідження наявності етанолу в біологічних зразках померлого саме по собі не спростовує обставин та причин загибелі військовослужбовця, визначених матеріалами службового розслідування.

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції і, оцінюючи доводи апеляційної скарги і заперечення проти таких доводів, наведені Позивачем, виходить з такого.

У цій справі Позивач обрала спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним і скасування Акту № 64-2025 в частині прийнятого рішення про нескладання акту за формою Нвс-1 про нещасний випадок зі старшим сержантом ОСОБА_3 .

Колегія суддів враховує, що у цій справі Позивач не оскаржує відмову у призначенні їй і її неповнолітній дитині одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, а тому спірним і таким, що має бути досліджене у цій справі, є питання правомірності рішення Відповідача не складати акт за формою Нвс-1.

Водночас, з тексту позовної заяви слідує, що обставини, які мають бути досліджені у цій справі, впливають на право Позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю потерпілого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Зокрема, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011).

При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 2011 дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначає Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (далі - Закон № 661).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 661 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця Державної прикордонної служби України здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України визначається Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199 (далі - Інструкція № 199). До спірних правовідносин норми Інструкції № 199 застосовуються у редакції, чинній в період проведення розслідування і складання Акту № 64-2025.

Розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 , було призначено наказом Відповідача від 17.06.2025 № 699-АГ, яким також призначено комісію для проведення вказаного розслідування (а.с. 30).

Нормативною підставою для призначення розслідування нещасного випадку у наказі від 17.06.2025 № 699-АГ вказано п. 5 розділу ІІ Інструкції № 199, згідно з яким у разі групового нещасного випадку, випадку з тяжкими наслідками або випадку смерті військовослужбовця комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби, яке оформлюється наказом Адміністрації Держприкордонслужби.

Відповідно до п. 8 Інструкції № 199 комісія зобов`язана: оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; з`ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства; визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби; установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.

Абзацами 1-3 п. 15 Інструкції № 199 визначено, що «за результатами розслідування комісія зобов`язана скласти:

акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі - акт форми Нвс-5);

акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 2) (далі - акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 3) (далі - акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби».

Отже, якщо за результатами розслідування нещасного випадку встановлено, що такий випадок (випадок смерті) стався військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, складання акту форми Нвс-1 є обов`язковим.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що у пп. 1 п. 7 Акту № 64-2025 комісія дійшла висновку, що «нещасний випадок (випадок смерті) з старшим сержантом ОСОБА_3 уважається таким, що стався під час виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до вимог частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з Актом № 64-2025 не є спірним те, що смерть ОСОБА_3 наступила під час виконання ним обов`язків військової служби.

Відтак, встановивши вказану обставину, комісія була зобов`язана скласти акт форми Нвс-1.

Водночас для виникнення підстав не складати акт форми Нвс-1 під час розслідування нещасного випадку комісія повинна була встановити обставини, передбачені п. 17 Інструкції № 199, відповідно до якого:

« 17. Акт форми Нвс-1 (або акт форми НПвс) не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком:

вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння;

вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування чи органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Про наявність підстав для нескладення акта форми Нвс-1 (або акта форми НПвс) обов`язково зазначається в акті форми Нвс-5 із посиланням на відповідні документи, які додаються до першого примірника акта форми Нвс-5».

Колегія суддів зауважує, що регулятор визначив обмежений перелік випадків, коли акт форми Нвс-1 не складається, прямо вказавши, що нещасний випадок (випадок смерті) має бути наслідком певних дій.

Однією з підстав не складати акт форми Нвс-1, згідно з п. 17 Інструкції № 199, є вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, наслідком яких став нещасний випадок (випадок смерті).

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що причини смерті ОСОБА_3 вказані безпосередньо в Акті № 64-2025, що виключає застосування до спірних правовідносин п. 17 Інструкції № 199.

Причини нещасного випадку (випадку смерті) визначені комісією, призначеною наказом Відповідача від 17.06.2025 № 699-АГ, у п. 4 Акту № 64-2025 таким формулюванням: «протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування FPV-дрона з вибуховим пристроєм відносно військовослужбовця Державної прикордонної служби України».

Отже, за результатами розслідування нещасного випадку Відповідач встановив єдину причину смерті потерпілого і така причина відсутня серед передбачених п. 17 Інструкції № 199 обставин, за яких акт форми Нвс-1 не складається.

Правильність визначення вказаної причини смерті підтверджується також Висновком експерта № 21, на який посилається Акт № 64-2025, а саме: «Причиною смерті громадянина ОСОБА_3 , 1988 р.н., є вибухова травма…». Інші причини смерті потерпілого судово-медичною експертизою, за результатами якої складено Висновок експерта № 21, не встановлено.

Пункт 8 Акту № 64-2025 як на підставу для нескладення акту форми Нвс-1 посилається на те, що при судово-токсикологічній експертизі крові, сечі від трупа громадянина ОСОБА_3 , виявлений етанол в концентраціях: в крові 1,8 г/л, в сечі 2,4 г/л, що для живої людини відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння (згідно з Висновком експерта № 21).

Згідно з положеннями Інструкції № 199, наведені у п. 8 Акту № 64-2025 обставини не можуть бути підставою для нескладення акту форми Нвс-1.

Наведені обставини свідчать, що, приймаючи рішення не складати акт форми Нвс-1 за результатами розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався 15.06.2025 близько 20.53 у ІНФОРМАЦІЯ_5 , Відповідач діяв не в порядку і не у спосіб, встановлений законом, зважаючи, що дії у процедурі розслідування нещасного випадку детально врегульовані Інструкцією № 199.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджується протиправність рішення Відповідача про нескладення акта форми Нвс-1.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Щодо посилання Відповідача на п. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV

Колегія суддів звертає увагу, що, за висновком самого Відповідача, смерть ОСОБА_3 сталася внаслідок протиправних дій військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування FPV-дрона з вибуховим пристроєм відносно військовослужбовця Державної прикордонної служби України. Тому, зважаючи на причину смерті потерпілого, посилання апеляційної скарги на обов`язок військовослужбовця додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок не має відношення до предмету доказування у цій справі.

Щодо посилання Відповідача на те, що зниження уваги через перебування загиблого у стані алкогольного сп`яніння могло призвести до загибелі

Колегія суддів погоджується з Позивачем, що таке твердження є виключно припущенням Відповідача, а також враховує пояснення військовослужбовців, опитаних в ході розслідування нещасного випадку, що під час виконання бойового наказу старший сержант ОСОБА_5 перебував без ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Саме про це у поясненнях, відібраних 25.06.2026, зазначили військовослужбовці ОСОБА_6 (а.с. 39), ОСОБА_7 (а.с. 42), ОСОБА_8 (а.с. 45).

Відтак, цей довід апеляційної скарги є безпідставним.

Щодо твердження Відповідача, що акт форми Нвс-1 не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння

Колегія суддів зазначає, що у цій справі не встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок дій загиблого. Як зазначалося раніше, Відповідач встановив, що причиною смерті загиблого є протиправні дії військовослужбовців збройних сил російської федерації, в умовах військової агресії з боку російської федерації, які вчинені на території України шляхом застосування FPV-дрона з вибуховим пристроєм відносно військовослужбовця Державної прикордонної служби України.

Відтак, цей довід апеляційної скарги є безпідставним.

Колегія суддів не надає оцінку доводу апеляційної скарги, що прийняття рішення про призначення і виплату згідно із ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ та п. 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 або відмову у призначенні та виплаті належить до повноважень військової частини, у якій загиблий проходив службу, оскільки це питання не стосується предмету спору і обраного Позивачем способу захисту порушеного права.

Інших очевидних доводів апеляційна скарга не містить.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що Верховний Суд сформував сталу позицію щодо випадків загибелі військовослужбовців, в організмі яких виявлено алкоголь, у контексті спорів про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону № 2011.

Так, у постанові від 20.05.2026 у справі № 520/18046/25 Верховний Суд зазначив:

« 88. Таким чином, у спорах щодо призначення одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого або померлого військовослужбовця за наявності алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі військовослужбовця сам факт їх виявлення не є достатньою підставою для відмови у призначенні та виплаті такої допомоги. Підставою для відмови за умови належного доказування може бути лише:

доведена сукупність таких обставин: перебування військовослужбовця у стані сп`яніння, вчинення ним у такому стані конкретних юридично значущих дій та причинний зв`язок між цими діями і смертю;

доведений прямий медичний причинний зв`язок між алкогольним, наркотичним або токсичним сп`янінням та його безпосередніми наслідками і смертю.

Разом з тим смерть військовослужбовця, яка настала під час виконання військового обов`язку, внаслідок бойового ураження, захворювання, пов`язаного зі службою, або протиправних дій іншої особи, не може вважатися такою, що підпадає під обмеження статті 16-4 Закону №2011-XII лише з огляду на виявлення алкоголю, наркотичних або токсичних речовин в організмі загиблого».

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2026 у справі № 160/19336/25.

Зважаючи, що результатом розгляду цієї справи є усунення перешкоди для реалізації права Позивача та її неповнолітньої дитини на одержання одноразової грошової допомоги, колегія суддів вважає релевантним застосування наведеного висновку до спірних правовідносин.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не спростовує правильність висновків і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Ю.О. Тереза

Судді Н.В. Безименна

Ю.К. Черпак