Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №620/5177/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/5177/26 Суддя першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Файдюка В.В.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» до Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Совер», про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» (далі – позивач, ТОВ «АП «Агролідер») звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Кіптівської сільської ради (далі – відповідач, Кіптівська сільрада), третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Совер» (далі – третя особа, ТОВ «Совер»), про:

- визнання протиправним та скасування рішення Кіптівської сільради №3191-38/VIII «Про надання ТОВ «Совер» дозволу на укладення договорів оренди строком на 7 років (або до моменту витребування власниками земельних паїв) земельних ділянок в натурі на місцевості площею 500,0 га з встановленням орендної плати 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за межами с. Олбин.»;

- визнання протиправною бездіяльності Кіптівської сільради щодо нерозгляду клопотання ТОВ «АП «Агролідер» від 03.10.2025 про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок;

- зобов`язання Кіптівської сільради розглянути клопотання ТОВ «АП «Агролідер» від 03.10.2025 про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок та ухвалити обґрунтоване рішення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Кіптівської сільської ради №3191-38/VIII «Про надання ТОВ «Совер» дозволу на укладення договорів оренди строком на 7 років (або до моменту витребування власниками земельних паїв) земельних ділянок в натурі на місцевості площею 500,0 га з встановленням орендної плати 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за межами с. Олбин.».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 позов задоволено повністю:

- визнано протиправною бездіяльність Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо не розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» від 03.10.2025 про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок;

- зобов`язано Кіптівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути на пленарному засіданні сесії селищної ради клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» від 03.10.2025 про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок та винести з даного питання вмотивоване рішення.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питання про надання дозволу на укладенні договорів оренди земельних ділянок або відмову в його наданні належить до виключних повноважень Кіптівської міськради шляхом прийняття відповідного рішень на пленарному засіданні. Відтак, за висновками суду, незабезпечення відповідачем розгляду такого клопотання позивача свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд першої інстанції помилково ототожнив звернення ТОВ «АП «Агролідер» від 03.10.2025 про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок з клопотанням, а також не врахував, що Кіптівська сільрада усно повідомило підприємство про перебування земельних ділянок в оренді ДП «Лугове» та суборенді ТОВ «АП «Агролідер», що унеможливлює задоволення відповідного клопотання. Підкреслює, що судом залишено поза увагою, що право користування земельними ділянками ДП «Лугове» припинено лише рішенням Кіптівської сільради від 28.04.2026 №3190-38/VIII, тобто значно пізніше звернення ТОВ «АП «Агролідер» від 03.10.2025. Наголошує, що судом неправильно застосовані до спірних правовідносин норми Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які наділяють відповідача повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками лише за наявності відповідного права, яке у Кіптівської сільради було відсутнє станом на 03.10.2025. Поряд з іншим зазначає, що у позивача було відсутнє право на звернення до органу місцевого самоврядування з відповідним клопотанням взагалі, що свідчить про суперечливу поведінку ТОВ «АП «Агролідер». Окремо звертає увагу на безпідставний вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог, оскільки зобов`язав Кіптівську сільраду розглянути клопотання ТОВ «АП «Агролідер» на пленарному засіданні селищної ради, які сільською радою не проводяться, а також залишив поза увагою відсутність у позивача станом на 03.10.2025 права на звернення до органу місцевого самоврядування із вказаним клопотанням.

Після усунення визначених в ухвалі від 22.07.2026 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 26.08.2026.

Відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 продовжено строк розгляду справи і призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 06.10.2026.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції – зміни, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АП «Агролідер» 03.10.2025 звернулося до Кіптівської сільради із клопотанням про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок.

У вказаному клопотанні зазначено, що відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення, позивач просить надати дозвіл на укладення договорів оренди земельних ділянок строком на 10 (десять) років із встановленням орендної плати у розмірі 14 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договори оренди будуть укладатися у відповідності до вимог чинного законодавства, із подальшою державною реєстрацією прав в установленому порядку.

У додатку до клопотання було наведено перелік бажаних до отримання в оренду земельних ділянок із зазначенням їх кадастрових номерів і площ.

Указане клопотання зареєстроване відповідачем за вх.№145/03-17 від 03.10.2025, однак рішення за наслідками його розгляду прийнято не було.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст. ст. 122, 124 Земельного кодексу України (далі – ЗК України), ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. ст. 25, 26, 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки компетенція щодо надання чи ненадання в оренду земельної ділянки належить до виключних повноважень органу місцевого самоврядування, результати якої отримують свій вияв у формі рішення.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписи ч. 2 ст. 4 ЗК України визначають, що завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За правилами статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі: проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; технічних документацій із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок у разі поділу та/або об`єднання земельних ділянок.

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає заяву і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У свою чергу, згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам, юридичним особам у випадках, визначених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Указаним приписам Земельного кодексу України кореспондують положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 якого вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Положеннями статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Отже, законодавцем чітко окреслено, що питання надання дозволу на оренду земельних ділянок вирішується повноважним органом місцевого самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Результат розгляду земельного питання оформлюється розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення відповідної ради.

Аналогічна за змістом позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі № 580/4257/21.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою (клопотанням), за наслідками розгляду якого суб`єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення. Водночас, станом на момент апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції передбаченого ст. 123 ЗК України акту Кіптівською сільрадою прийнято не було.

Відсутність належним чином оформленого рішення сільської ради про надання дозволу на оренду земельних ділянок або відмови в його наданні, на переконання судової колегії, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Така ж за своїм змістом правова позиція у зв`язку з неприйняттям уповноваженим органом управлінського рішення викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду 29.07.2025 у справі № 420/22123/24, від 31.08.2022 у справі № 461/2461/17, від 14.12.2021 у справі №820/4432/17, від 22.09.2020 у справі №462/3546/17.

Посилання апелянта на відсутність у позивача права на звернення до органу місцевого самоврядування із вказаним клопотанням з огляду на перебування станом на 03.10.2025 земельних ділянок в оренді іншої юридичної особи та суборенді позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки, як вже було неодноразово підкреслено вище, виключно прийняття органом місцевого самоврядування одного з передбачених ст. 123 ЗК України рішень є підставою для висновку про забезпечення Кіптівською сільрадою розгляду відповідного клопотання.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується позицією суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог до сільської ради, оскільки остання діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності щодо нерозгляду поданої позивачем заяви (клопотання).

Крім того, за правилами п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За таких обставин належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Кіптівської сільради розглянути на її пленарному засіданні клопотання ТОВ «АП «Агролідер» від 03.10.2025 про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок та ухвалити з цього питання вмотивоване рішення. При цьому, як правильно зауважив апелянт, суд першої інстанції безпідставно вказав у резолютивній частині оскаржуваного рішення на необхідність розгляду такого клопотання на пленарному засіданні селищної ради, оскільки повноважним органом з розгляду клопотання позивача є Кіптівська сільська рада, а відтак саме на її пленарному засіданні, тобто на пленарному засіданні сільської ради, має бути розглянуто клопотання ТОВ «АП «Агролідер» від 03.10.2025. У зв`язку з викладеним оскаржуване рішення суду підлягає зміні.

Поряд з цим не підлягають оцінці по суті у межах площини спірних правовідносин аргументи Кіптівської сільради про те, що перебування земельних ділянок в оренді ДП «Лугове» та суборенді ТОВ «АП «Агролідер» на час звернення до органу місцевого самоврядування унеможливлює задоволення відповідного клопотання, позаяк такі обставини можуть бути предметом судової перевірки виключно у випадку прийняття органом місцевого самоврядування рішення щодо поданої особою заяви (клопотання). З аналогічних підстав суд апеляційної інстанції не може визнати обґрунтованим посилання апелянта на те, що сільська рада у межах цього спору позбавлена повноважень вирішувати питання про надання дозволу на укладення договорів оренди землі у зв`язку з їх перебуванням у користуванні іншої особи, оскільки відповідними правами наділена саме місцева рада, а питання наявності підстав для прийняття позитивного чи негативного для позивача рішення по суті порушеного у клопотанні від 03.10.2025 питання перебуває поза площиною судового контролю у цій справі.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, однак помилково зазначив у резолютивній частині форму діяльності сільської ради – пленарне засідання селищної ради замість пленарного засідання сільської ради. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення у резолютивній частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції – змінити шляхом заміни форми діяльності відповідача з пленарного засідання селищної ради на пленарне засідання сільської ради.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області – задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року – змінити, виклавши абзац третій резолютивної його частини у такій редакції:

«Зобов`язати Кіптівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути на її пленарному засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Агролідер» від 03 жовтня 2025 року про надання дозволу на укладення договорів оренди земельних ділянок та ухвалити за наслідками його розгляду вмотивоване рішення».

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Є.І. Мєзєнцев

Ю.К. Черпак

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.