Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/18535/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/18535/26 Суддя першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Файдюка В.В.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Побудова» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Побудова» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Побудова» (далі – позивач, ТОВ «Побудова») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі – відповідач-2, ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в місті Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

№ 13403135/41967780 від 30.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 27.12.2024;

№ 13403136/41967780 від 30.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 27.12.2024;

№ 13403134/41967780 від 30.10.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 27.10.2024;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ «Побудова»:

податкову накладну № 12 від 27.12.2024 – за датою її фактичного подання;

податкову накладну № 11 від 27.12.2024 – за датою її фактичного подання;

податкову накладну № 3 від 27.10.2024 – за датою її фактичного подання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 позовну заяву повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з тим, що остання не підписана.

Не погоджуючись з викладеним в ухвалі рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свою позицію обґрунтовує тим, що позовну заяву, підписану представником позивача адвокатом Крилевцем Є.І., було подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», а відтак висновки суду про те, що її не було підписано, є помилковими. Водночас зауважує, що у зв`язку з технічними роботами у підсистемі «Електронний суд» 30.04.2026 представником ТОВ «Побудова» було направлено лист на електронну адресу Київського окружного адміністративного суду з повідомленням про необхідність врахування тимчасової недоступності підсистеми «Електронний суд». До цього листа було додано, зокрема, копію позовної заяви. Поряд з цим зазначає, що оскільки 30.04.2026 о 23:59 позовна заява була успішно доставлена до суду через підсистему «Електронний суд», то 01.05.2026 представником позивача було направлено лист до Київського окружного адміністративного суду з проханням не здійснювати реєстрацію позовної заяви.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 08.09.2026.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Свою позицію обґрунтовує тим, що подання позовної заяви електронною поштою адвокатом не є способом, передбаченим чинним законодавством для звернення до суду, а відтак ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Відзиву на апеляційну скаргу від ДПС України не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 13.10.2026.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 06.05.2026 суд першої інстанції повернув позовну заяву на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України як таку, що не підписана особою, яка її подала.

Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що позовна заява ТОВ «Побудова» подана його представником – адвокатом Крилевцем Є.С. через підсистему «Електронний суд» 30.04.2026 о 23:58, надійшла до суду 01.05.2026 о 00:03 та зареєстрована 01.05.2026 о 14:47, що підтверджується карткою руху заяви (а.с. 28).

Указана позовна заява підписана електронним підписом адвоката Крилевця Є.С. 30.04.2026 о 23:58:46, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 29).

Крім іншого, матеріали електронної справи свідчать, що до документа «Адміністративний позов», створеного 01.05.2026 о 14:32 у справі №320/18535/26, прикріплений документ «Позовна заява.pdf», яка відповідає позовній заяві, поданій представником позивача через підсистему «Електронний суд» 30.04.2026 о 23:58.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за усталеною практикою Верховного Суду альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс, вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 та постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 06.08.2020 у справі № 160/1841/19, від 11.09.2024 у справі № 591/6212/23.

Викладене свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, адже така підписана електронним підписом представника позивача, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Наявна у матеріалах справи копія позовної заяви, які не містить власноручного підпису представника позивача, наведених висновків суду апеляційної інстанції не спростовує, позаяк матеріали електронної справи свідчать, що позовна заява ТОВ «Побудова» подавалася до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд».

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити – ухвалу суду першої інстанції від 06.05.2026 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Що стосується вимоги ТОВ «Побудова» про стягнення на його користь судових витрат, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Аналіз положень ч. ч. 1-5 ст. 139 КАС України норм права дає підстави вважати, що розподіл судових витрат, в тому числі і за подання апеляційної скарги, здійснює той суд, який ухвалив остаточне рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

При цьому судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, за правилами процесуального закону, ухвалення рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції.

Аналогічний висновок щодо застосування даних норм права викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №756/6141/16-а, а також в ухвалах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №297/96/16-а, від 07.03.2018 у справі №826/13401/15, від 02.05.2018 у справі №826/8062/15.

Таким чином, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ «Побудова» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 про повернення позовної заяви рішення по суті спору Шостим апеляційним адміністративним судом не ухвалювалося, то вирішення таким судом питання про розподіл судових витрат за правилами ч. ч. 1, 6 ст. 139 КАС України неможливе.

Керуючись ст. ст. 169, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Побудова» – задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року – скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Є.І. Мєзєнцев

Ю.К. Черпак

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.