Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №320/45934/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/45934/24 Суддя першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Файдюка В.В.,

суддів - Мєзєнцева Є.І., Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення і зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФ в Харківській області) про:

- визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФ в Харківській області від 29.04.2024 №930030851183 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 відповідно до заяви від 22.04.2024 №8090;

- зобов`язання ГУ ПФ в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка - ОСОБА_2 відповідно до заяви від 22.04.2024 №8090.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 позов задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем доказами підтверджується її проживання разом з померлим чоловіком без реєстрації, а розбіжності між документальними записами прізвища виникли при його міжмовних перетвореннях, що свідчить про протиправність спірного рішення про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника з указаних підстав.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було правильно застосовано норми матеріального права, адже не враховано, що акт щодо місця проживання та родинних стосунків, виданий ТОВ «Дім Експерт», не є документом, виданим органом місцевого самоврядування, який засвідчує спільне проживання, а відтак перебування позивача на утриманні померлого чоловіка не підтверджується.

Після усунення визначених в ухвалі від 05.01.2026 про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Свою позицію обґрунтовує тим, що норми чинного законодавства не містять беззастережної вимоги про видачу документа про місце проживання саме органами місцевого самоврядування, у той час як надані позивачем докази підтверджують такі обставини у своїй сукупності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2026 продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження з 13.10.2026.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 22.04.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про переведення на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До цієї заяви були додані, зокрема, копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 12.03.2024, копія листа Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 16.04.2024 №103-103/К-334-1475, копія акта про встановлення факту проживання від 09.04.2024, затвердженого директором ТОВ «Дім Експерт», копія експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз від 27.11.2013 №056/940-d-2, в якому зазначено, розбіжності між документальними записами прізвища « ОСОБА_3 » і « ОСОБА_4 » виникли при його міжмовних перетвореннях.

За принципом екстериторіальності розгляд заяви здійснювало ГУ ПФ в Харківській області, яке рішенням від 29.04.2024 №930030851183 відмовило у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника. Цей індивідуальний акт обґрунтований тим, що акт про встановлення факту проживання від 09.04.2024, затверджений директором ТОВ «Дім Експерт», не є документом органу місцевого самоврядування, що підтверджує спільне проживання, а також тим, що згідно з наданим дипломом про освіту годувальника та свідоцтва про шлюб прізвище « ОСОБА_4 » не відповідає паспортним даним.

Про вказане рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30.04.2024 №2600-0206-8/87944.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 19, 46, 92 Конституції України, ст. ст. 9, 10, 36, 37, 38, 44, 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки наявними у матеріалах справи документами підтверджується перебування непрацездатної дружини померлого годувальника на його утриманні.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Так, за змістом абз. 1 ч. 1 ст. 36 Закону №1058-ІV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Отже, зазначеною нормою закону визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника - пенсіонера, призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, що були на його утриманні.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Приписи ч. 1 ст. 38 Закону визначають, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Положеннями ч. 3 ст. 45 Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 2.3 розд. ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;

3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником;

4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) відомості про місце проживання;

9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника).

До заяви про призначення пенсії членам сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону;

11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).

Відповідно до п. 2.11 розд. ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно з п. 2.16 розд. ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду.

Отже, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому, необхідною умовою для призначення вказаним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону.

Дружина померлого, якщо вона досягла віку 65 років або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, і була на утриманні померлого (перебувала на повному утриманні померлого або одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування), має право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Дружина померлого, яка не була на його утриманні, має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в разі втрати джерела засобів до існування. Для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються, серед іншого, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

При цьому, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про шлюб. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови позивачу в призначенні (переведенні) пенсії у зв`язку з втратою годувальника були висновки відповідача про відсутність належного документального підтвердження про факт сумісного проживання з померлим годувальником, а також розбіжності у написанні прізвища померлого у різних документах.

Матеріали справи свідчать, що із заявою про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 звернулася 22.04.2024, тобто протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, та на час звернення із такою заявою вже досягла 65 річного віку.

На підтвердження факту проживання разом із чоловіком за однією адресою, ОСОБА_1 було надано лист Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 16.04.2024 №103-103/К-334-1475 за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 щодо підтвердження факту спільного проживання з чоловіком на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1 , яким надано позивачу акт про встановлення факту спільного проживання з чоловіком від 09.04.2024, затверджений обслуговуючою організацією - ТОВ «Дім Сервіс» від 09.04.2024. Також позивачем до заяви було додано акт від 09.04.2024 про встановлення факту проживання, затверджений директором ТОВ «Дім Експерт». Указаний акт складений трьома сусідами про те, що ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживав до 11.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною ОСОБА_1 .

Аналіз змісту вказаних документів свідчить, що ОСОБА_1 відповідно до п. 2.11. Порядку №22-1 надала ГУ ПФ в Харківській області документи, що підтверджують факт спільного проживання з померлим годувальником, тобто інший документ, виданий відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи.

На переконання апелянта, наданий акт від 09.04.2024 не є належним доказом підтвердження місця проживання позивача разом з годувальником за однією адресою, оскільки не є документом, виданим органом місцевого самоврядування.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що за змістом п. 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається:

документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою),

інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що вжите у п. 2.11 Порядку №22-1 слово «зокрема» означає виділення документів органів місцевого самоврядування з поміж інших документів, тобто, «в тому числі», «серед іншого». Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, виключного обов`язку з надання документів, виданих за місцем проживання особи саме органом місцевого самоврядування, положення чинного законодавства не містять.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується, що позивач та її померлий чоловік мали фактичне місце проживання за однією адресою, а наявність реєстрації місця проживання померлого за іншою адресою не може беззаперечно свідчити про те, що він не міг проживати сім`єю разом із своєю дружиною за однією адресою.

З приводу посилання відповідача у спірному рішенні на розбіжність написання прізвища померлого у різних офіційних документах колегія суддів зазначає, що, як було встановлено вище, в експертному висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз від 27.11.2013 №056/940-d-2 зазначено, що розбіжності між документальними записами прізвища « ОСОБА_3 » і « ОСОБА_4 » виникли при його міжмовних перетвореннях.

З урахуванням наведеного вище, зважаючи на встановлену протиправність рішення відповідача про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а також з огляду на встановлення судом першої інстанції відповідності ОСОБА_1 всім іншим необхідним для призначення пенсії вимогам, колегія суддів погоджується з позицією Київського окружного адміністративного суду про обґрунтованість позовних вимог й у частині зобов`язання ГУ ПФ в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2 з 12.04.2024.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Файдюк

Судді Є.І. Мєзєнцев

Ю.К. Черпак

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.