Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №356/1132/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 356/1132/25 Суддя першої інстанції: Капшученко І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя Говорун О.В.

судді: Попова О.Г., Чуприна О.В.

Позивач - ОСОБА_1 .

Відповідач - Департамент патрульної поліції.

Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 .

Оскаржуване судове рішення - ухвала Березанського районного суду Київської області від 12.01.2026.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення серії 4АВ04512799 від 11.01.2024, серії 5АВ09027288 від 22.01.2025 та серії 4АВ09454666 від 03.03.2025.

Ухвалою суду першої інстанції від 03.12.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.

30.12.2025 представник позивача Семиряко О. М. на виконання зазначених в ухвалі суду першої інстанції від 03.12.2025 недоліків подав до суду уточнену позовну заяву, де як відповідач зазначений Департамент патрульної поліції, зменшений обсяг первісних позовних вимог шляхом виключення вимоги про закриття провадження у справі, а також додана квитанцію № 1.432106225.1 від 04.12.2025 про сплату судового збору за пред`явлені вимоги в сумі 1816,80 грн. Також в уточненій позовній заяві були зазначені обставини, які на переконання позивача свідчать про обґрунтовано поважність причин пропуску строку на звернення до суду.

Ухвалою суду першої інстанції від 12.01.2026 позовну заяву повернуто позивачу.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущений спеціальний строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений статтею 286 КАС України. Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, на які він посилається як на підставу поважності пропуску ним процесуального строку на звернення до суду, зокрема доказів, які б свідчили, що позивач є військовослужбовцем та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що він є з 01.01.2025 військовослужбовцем та по теперішній час перебуває на військовій службі, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, а тому вказані обставини об`єктивно унеможливили його звернення до суду у встановлені строки. При цьому зауважив, що оскаржувані постанови про накладення адміністративного стягнення серії 4АВ04512799 від 11.01.2024, серії 5АВ09027288 від 22.01.2025 та серії 4АВ09454666 від 03.03.2025 позивач отримав лише 01.12.2025 у відділенні Укрпошти, що також свідчить про поважність підстав пропуску позивачем встановленого КАС строку звернення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не був поданий.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з ч. 1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами 1, 2 с. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Частиною 2 ст. 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За змістом наведених правових норм, адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, пропущений строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений виключно за наявності поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог, та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.

Як вже було зазначено та вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії 4АВ04512799, серії 5АВ09027288 та серії 4АВ09454666 винесені 11.01.2024, 22.01.2025 та 03.03.2025 відповідно.

При цьому, скаржник зазначає, що оскаржувані постанови він отримав лише 01.12.2025 у місцевому відділенні Укрпошти, що, на переконання позивача, є поважною причиною пропуску строку звернення із позовною заявою до адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає, що позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції 27.11.2025, що підтверджується відповідним штампом на поштовому конверті. При цьому, вказаний адміністративний позов містить роздруковані додатки, а саме оскаржувані позивачем постанови про вчинення адміністративних правопорушень, які, в свою чергу, чітко відображають зафіксовані обставини вчинення позивачем таких правопорушень.

Отже, вказане свідчить про те, що звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом 27.11.2025 позивач вже був обізнаний зі змістом оскаржуваних постанов, а тому не міг не знати про порушення своїх прав до моменту отримання таких постанов у відділенні Укрпошти. Вказане свідчить про безпідставність доводів скаржника в цій частині, до вірного висновку про що дійшов також і суд першої інстанції.

Ба більше, згідно з листом Департаменту патрульної поліції від 10.11.2025 № 30468-2025, вказані вище оскаржувані постанови були виконані шляхом сплати 50% розміру штрафів протягом 10 днів з дня їх винесення. Вказане також свідчить про обізнаність позивача з наявністю оскаржуваних постанов. Позивач, діючи в якомога найпослідовніший спосіб, у разі необхідності отримання відповідних копій постанов мав можливість звернутись до Департаменту патрульної поліції з заявою про їх надання щонайменше з дати їх виконання - сплати штрафу.

Колегія суддів критично ставиться до посилань скаржника на те, що він є військовослужбовцем та по теперішній час перебуває на військовій службі, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, а тому вказані обставини об`єктивно унеможливили його звернення до суду у встановлені строки, з огляду на таке.

Верховний Суд у висновках, викладених у постанові від 09.04.2026 у справі №705/1773/25 зазначив, що посилання на проходження позивачем військової служби та виконання бойових завдань не свідчить про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду. Для визнання таких обставин поважними необхідно встановити не лише факт проходження служби чи перебування у відрядженні, а й те, що саме впродовж відповідного періоду вони об`єктивно унеможливлювали звернення до суду особисто або через представника.

Більше того, колегія суддів додатково звертає увагу, що позивачем як до позовної заяви, так і до заяви на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, а також до апеляційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження факту перебування на військовій службі, а також те, що позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України; з якого часу він проходив військову службу, а також те, що вказані обставини унеможливили його звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем наявності поважних причин пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 ч. 4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України).

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду в заяві, поданій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху визнані неповажними, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про повернення позовної заяви позивачу.

При цьому, колегія суддів зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Доводи та заперечення апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311, 322 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Березанського районного суду Київської області від 12.01.2026 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.В. Говорун

Судді О.Г. Попова

О.В. Чуприна