Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №320/40543/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/40543/24 Головуючий у 1-й інстанції: Перепелиця А.М.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач/апелянт/Адміністрація ДПС України) про:

- визнання протиправними дії Адміністрації ДПС України щодо відмови у виготовленні та наданні до ГУ ПФУ у Київській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статті 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684, 00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків і 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язання Адміністрацію ДПС України підготувати та надати до ГУ ПФУ у Київській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 роки відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684, 00 грн), встановленого законом на 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме - надбавки за особливості проходження служби у розмірі (40 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (46 % посадового окладу), які встановлені на 2022 рік та надбавки за особливості проходження служби у розмірі (40 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (175 % посадового окладу), які встановлені на 2023 рік для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 01 лютого 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 та 2023 років із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Адміністрації ДПС України щодо відмови у виготовленні та наданні до ГУ ПФУ у Київській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684, 00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків і 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії.

Зобов`язано Адміністрацію ДПС України підготувати та надати до ГУ ПФУ у Київській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 роки відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481, 00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684, 00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 01 лютого 2023 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 211, 20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації ДПС України.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що після визнання протиправним та скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 відновлено дію пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 у редакції, яка передбачає визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому суд урахував положення пункту 3 розділу ІІ Закону України № 1774-VIII, за якими мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів, та дійшов висновку, що належною розрахунковою величиною є саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року. З огляду на це суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на відповідну дату, а тому відмова Адміністрації ДПС України у підготовці та направленні таких довідок до органу Пенсійного фонду є протиправною. У зв`язку з цим суд зобов`язав відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року відповідно. Водночас суд відмовив у задоволенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача зазначити у таких довідках конкретні розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, оскільки відповідач питання щодо конкретних розмірів цих складових грошового забезпечення ще не вирішував, а спір між сторонами виник саме з приводу відмови у видачі довідок у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму. З огляду на те, що судовому захисту підлягає вже порушене право, а не право, яке може бути порушене у майбутньому, такі вимоги суд визнав передчасними. Відтак адміністративний позов було задоволено частково.

В апеляційній скарзі Адміністрація ДПС України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у встановлених законодавством розмірах. На переконання відповідача, суд першої інстанції не встановив, чи відбулося станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року реальне підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців за посадою, яку займав позивач на день звільнення, або за прирівняною до неї посадою, та помилково пов`язав саме зміну розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із виникненням у позивача права на перерахунок пенсії. Апелянт наголошує, що питання призначення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та її подальшого перерахунку відповідно до статті 63 цього Закону є різними за змістом і механізмом правового регулювання, оскільки під час перерахунку раніше призначеної пенсії мають враховуватися фактично встановлені та виплачувані складові грошового забезпечення діючого військовослужбовця за відповідною або прирівняною посадою, а не розрахункові величини, які могли б бути застосовані до такого грошового забезпечення. На підтвердження такого підходу апелянт посилається, зокрема, на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18. Крім того, Адміністрація ДПС України вказує, що необхідною умовою для перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення, яким визначаються умови, порядок та розміри такого перерахунку. При цьому після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, якою було врегульовано перерахунок пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, інших рішень Кабінету Міністрів України про проведення відповідного перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям не приймалося. Також апелянт звертає увагу, що пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 на час розгляду справи передбачав визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розміру 1 762 грн, а тому, на його думку, зміна прожиткового мінімуму у 2022 та 2023 роках сама по собі не свідчила про фактичне збільшення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та не створювала підстав для оформлення нових довідок для перерахунку пенсії. Також апелянт зауважує, що до Адміністрації ДПС України не надходили відповідні списки від територіального органу Пенсійного фонду України для оформлення довідок, а станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року не відбулося фактичного збільшення посадового окладу та окладу за військовим званням діючих військовослужбовців за відповідною посадою. З огляду на це відповідач вважає, що права позивача його діями порушені не були, а висновок суду першої інстанції про протиправність відмови у підготовці оновлених довідок зроблений без повного з`ясування обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

22 травня 2024 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника звернувся до Адміністрації ДПС України із заявою про підготовку та надання до ГУ ПФУ у Київській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року для проведення перерахунку пенсії відповідно з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

Листом від 13 червня 2024 року № 09/38189-24-Вих відмовив у підготовці нових довідок, посилаючись на те, що станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1038, розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців Державної прикордонної служби України обчислювалися виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. У зв`язку з цим зазначено, що станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року розмір посадового окладу за посадою, відповідною останній штатній посаді ОСОБА_1 , становив 6 910 грн, а оклад за військовим званням «підполковник» - 1410 грн. Водночас відповідач зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підставою для перерахунку раніше призначених пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відомості про збільшення у 2020-2023 роках у межах додатково виділених бюджетних асигнувань розмірів щомісячної надбавки за особливості проходження служби та премії, у тому числі в період дії воєнного стану, на думку Адміністрації Держприкордонслужби, самі по собі не є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій. Крім того, відповідач вказав на відсутність станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року факту підвищення грошового забезпечення в частині збільшення посадових окладів та окладів за військовим званням у зв`язку зі зміною у 2020- 2023 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також відсутність відповідного рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок раніше призначених пенсій. З огляду на це Адміністрація Держприкордонслужби дійшла висновку про відсутність у її уповноваженого структурного підрозділу правових підстав для підготовки та направлення запитуваних довідок до органів Пенсійного фонду України, пенсіонера або його представника.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у видачі оновленої довідки, позивач звернувся до суду.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Оскільки оскаржуване рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, з ним погодились сторони, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно із статтею 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).

Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, визначених станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704), яка відповідно до пункту 10 набрала чинності 01 березня 2018 року, врегульовано питання грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою № 704 затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з пунктом 6 Постанови № 103 до Постанови № 704 було внесено зміни, унаслідок яких пункт 4 викладено в редакції, що передбачала визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови №103 визнано протиправним та скасовано.

При цьому Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 дійшов висновку, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 у частині використання як розрахункової величини прожиткового мінімуму, встановленого на 01 січня 2018 року, не відповідають актам вищої юридичної сили, якими прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт змінено на відповідний календарний рік. Тому при визначенні посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня відповідного календарного року. Верховний Суд прямо пов`язав зростання такого прожиткового мінімуму з виникненням права на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії.

Отже, станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, які підлягали врахуванню при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , мали визначатися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на відповідну дату, а саме 2 481, 00 грн станом на 01 січня 2022 року та 2 684, 00 грн станом на 01 січня 2023 року, з множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ (далі - Порядок № 45).

Передбачений пунктами 1-3 Порядку № 45 механізм взаємодії відповідних органів при здійсненні централізованого перерахунку пенсій передбачає, зокрема, формування органами Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та підготовку уповноваженими органами на підставі таких списків відповідних довідок про розмір грошового забезпечення.

Разом з тим посилання апелянта на ненадходження до Адміністрації ДПС України відповідних списків від органу Пенсійного фонду не спростовує права позивача на отримання оновлених довідок за його індивідуальним зверненням. Предметом цього спору є не дотримання органами державної влади процедури централізованого обміну інформацією, а правомірність відмови уповноваженого органу в оформленні довідок за наявності юридичних підстав для визначення грошового забезпечення із застосуванням оновленої розрахункової величини. Інше тлумачення фактично ставило б реалізацію права пенсіонера у залежність від виконання або невиконання іншими державними органами процедурних дій.

Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 580/12209/23 розглядав фактично аналогічні правовідносини щодо відмови у виготовленні довідок станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму 2481 грн та 2684 грн відповідно та дійшов висновку про протиправність такої відмови і наявність обов`язку виготовити відповідні довідки для перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.

У цьому контексті не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що Кабінетом Міністрів України після проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 103 не приймалося нового окремого рішення про перерахунок пенсій колишнім військовослужбовцям.

Такі доводи не враховують правової природи спірних правовідносин. У цьому випадку підставою для видачі оновлених довідок є не запровадження нового самостійного виду грошового забезпечення окремим рішенням Кабінету Міністрів України, а зміна розрахункової величини, від якої відповідно до Постанови № 704 залежить розмір посадового окладу та окладу за військовим званням. Саме зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний календарний рік змінює розмір цих складових грошового забезпечення та, як наслідок, створює підстави для оформлення відповідної довідки. Такий підхід прямо сформульований Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року фактичного збільшення посадових окладів та окладів за військовими званнями діючих військовослужбовців Державної прикордонної служби України не відбулося.

Право позивача на отримання довідки не ставиться у залежність від того, який розмір грошового забезпечення фактично нараховувався та виплачувався конкретному діючому військовослужбовцю всупереч належному нормативному способу його визначення. Вирішальним для спірних правовідносин є нормативно встановлений порядок визначення складових грошового забезпечення, а не фактична практика їх нарахування відповідним державним органом. Верховний Суд у справі № 440/6017/21 саме зростання встановленого законом прожиткового мінімуму визнав юридичною обставиною, яка породжує право на отримання оновленої довідки.

Безпідставними є також посилання апелянта на те, що стаття 43 Закону № 2262-ХІІ регулює призначення пенсії, тоді як стаття 63 цього Закону - її перерахунок, у зв`язку з чим положення статті 43 нібито не можуть враховуватися у спірних правовідносинах.

Дійсно, зазначені норми регламентують різні етапи пенсійного забезпечення, однак це не виключає їх системного застосування. Стаття 43 Закону № 2262-ХІІ визначає складові грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, тоді як стаття 63 встановлює підстави та порядок перерахунку вже призначеної пенсії. Саме системне застосування статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ разом із положеннями Постанови № 704 покладено Верховним Судом в основу висновків у справах цієї категорії. Зокрема, у постанові від 02 квітня 2024 року у справі № 340/608/23 Верховний Суд дійшов висновку про виникнення у особи права на довідку станом на 01 січня 2023 року через зростання прожиткового мінімуму та визнав неправомірною відмову у її видачі.

Колегія суддів також не приймає посилання апелянта на те, що на день розгляду справи пункт 4 Постанови № 704 передбачав визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями виходячи з розміру 1 762 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 відповідні зміни до пункту 4 Постанови №704 набрали чинності пізніше дат, станом на які позивач просить визначити розмір його грошового забезпечення, а саме пізніше 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року. Тому такі зміни не можуть змінювати правове регулювання відносин, які виникли до набрання ними чинності.

При цьому посилання апелянта на частину третю статті 3 КАС України, за якою провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, не змінює наведеного висновку, оскільки зазначена норма визначає дію в часі процесуального закону, а не допускає ретроспективного застосування нових норм матеріального права до правовідносин, які виникли раніше.

Більше того, Верховний Суд у постанові від 25 березня 2025 року у справі № 580/12119/23 прямо зазначив, що зміни, внесені Постановою № 481 до пункту 4 Постанови № 704, відбулися пізніше, ніж виникли правовідносини щодо видачі довідки станом на 01 січня 2023 року, а тому не можуть бути підставою для відмови у її видачі.

Отже, посилання апелянта на редакцію пункту 4 Постанови № 704, чинну вже після виникнення у ОСОБА_1 права на отримання довідок станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, не впливає на правомірність висновків суду першої інстанції.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що обмеження, встановлене пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, не перешкоджає застосуванню у спірних правовідносинах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, оскільки саме прожитковий мінімум є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів відповідно до Постанови № 704, тоді як мінімальна заробітна плата такою розрахунковою величиною не є.

У зв`язку з цим посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/11052/19 не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки наведена в ній правова позиція стосується незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини. Натомість у цій справі ОСОБА_1 не ставить питання про застосування мінімальної заробітної плати; спір стосується використання саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року. Такий підхід застосовується судами і при розмежуванні зазначених правових позицій.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 240/4946/18 також не може бути визначальним у цій справі, оскільки та справа стосувалася іншого предмета та іншого нормативного регулювання - соціальних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не визначення грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до Постанови № 704. Верховный Суд

Окремо колегія суддів звертає увагу, що рішенням суду першої інстанції не визначено конкретні розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які мають бути зазначені у довідках. Навпаки, у задоволенні позовних вимог у частині встановлення конкретних розмірів таких виплат - 40 відсотків надбавки за особливості проходження служби та премій у розмірі 46 і 175 відсотків - суд відмовив як у передчасних, оскільки відповідач це питання ще не вирішував. Отже, рішення суду першої інстанції не підміняє Адміністрацію ДПС України при визначенні конкретних розмірів додаткових складових грошового забезпечення та не втручається у її повноваження, а лише покладає на неї обов`язок підготувати довідки відповідно до вимог законодавства.

За таких обставин покладення на Адміністрацію ДПС України обов`язку підготувати та надати до ГУ ПФУ у Київській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд не визначає конкретні розміри тих складових грошового забезпечення, щодо яких відповідач відповідного рішення не приймав, а забезпечує виконання покладеного на суб`єкта владних повноважень обов`язку у спосіб, передбачений законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені у справі обставини та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови Адміністрації ДПС України у підготовці та наданні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року та, відповідно, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.