Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №320/13899/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №320/13899/24

Суддя: Тереза Юлія Олександрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/13899/24 Суддя (судді) першої інстанції: Білоноженко М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача: Терези Ю.О.

Суддів: Безименної Н.В., Мєзєнцева Є.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТ СЕРВІС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТ СЕРВІС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІСТ СЕРВІС» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач), у якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.12.2023 № 777790413 (форма "Н") про сплату 254 950,41 (двісті п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 41 коп. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, зокрема, зазначав:

- штрафні санкції застосовано протиправно у зв`язку з існуванням на момент реєстрації податкових накладних карантинних обмежень щодо застосування штрафних санкцій з 01.03.2020 до 30.06.2023;

- відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням;

- протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з такого:

- Позивач допустив порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, складених у період з вересня 2022 по серпень 2023 року;

- з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України;

- сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами;

- Позивачем не надано жодного документа, який би підтверджував своєчасну реєстрацію податкових накладних, та не долучено жодного доказу, який би свідчив про своєчасну відправку їх на реєстрацію в ЄРПН.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі Позивач звертає увагу на наступні обставини, не враховані судом першої інстанції:

- частина податкових накладних зареєстрована в період дії карантинних обмежень, у зв`язку з чим підлягає застосуванню п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПК України);

- перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 і до останнього календарного дня місця (включно), в якому завершується дія карантину;

- несвоєчасна реєстрація була викликана об`єктивними, непереборними обставинами небезпеки та технічної неможливості, а не недбалістю чи умисними діями Позивача, відсутність вини у діях Позивача, відповідно до п. 112.8.9 ПК України означає відсутність правових підстав для притягнення до фінансової відповідальності;

- Відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

31.12.2025 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів Позивача заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі № 320/13899/24 – без змін.

Зокрема, Відповідач звертає увагу на такі обставини:

- 27.05.2022 набрав чинності Закон № 2260-ІХ від 12.05.2022, яким внесено зміни до пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, якими дозволено в період дії воєнного стану проведення камеральних перевірок щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та інших видів перевірок та встановлено що у разі виявлення порушень застосовується відповідальність, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 ПК України;

- звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише щодо реєстрації податкових накладних, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до 27.05.2022, за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15.07.2022;

- відповідальність за п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України не залежить від наявності вини платника податків.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 320/13899/24 з Київського окружного адміністративного суду.

23.04.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з відставкою судді Мельничука В.П., доповідачем у справі визначено суддю Терезу Ю.О. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2026 справу прийнято до провадження новим складом суду, повторно витребувано матеріали справи № 320/13899/24 з Київського окружного адміністративного суду.

Після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 призначено справу до розгляду, продовжено строк судового розгляду на розумний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

У цій справі апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) ТОВ «КРІСТ СЕРВІС», за результатами якої складено Акт від 15.11.2023 № 74641/Ж5/26-15-04-13-03/40449756 (далі – Акт перевірки, а.с. 14-15, 70-71).

Камеральною перевіркою встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, наступних податкових накладних (надалі - ПН): ПН № 5 від 31.10.2022 (дата реєстрації 26.12.2022); ПН № 1 від 30.11.2022 (дата реєстрації 26.12.2022); ПН № 5 від 30.11.2022 (дата реєстрації 26.12.2022); ПН № 6 від 30.11.2022 (дата реєстрації 26.12.2022); ПН № 11 від 31.10.2022 (дата реєстрації 26.12.2022); ПН № 2 від 31.12.2022 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 6 від 31.12.2022 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 1 від 31.12.2022 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 7603 від 30.09.2022 (дата реєстрації 11.11.2022); ПН № 9 від 28.02.2023 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 5 від 28.02.2023 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 2 від 28.02.2023 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 1 від 31.01.2023 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 4 від 31.01.2023 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 2 від 31.01.2023 (дата реєстрації 19.04.2023); ПН № 20 від 06.07.2023 (дата реєстрації 07.08.2023); ПН № 19 від 06.07.2023 (дата реєстрації 07.08.2023); ПН № 10893 від 27.03.2023 (дата реєстрації 08.06.2023); ПН № 3814591/76 від 21.04.2023 (дата реєстрації 19.05.2023); ПН № 46618 від 05.07.2023 (дата реєстрації 07.08.2023).

Позивачем були подані заперечення від 27.11.2023 № 147 на Акт перевірки (а.с. 16-22).

Листом від 07.12.2023 № 42856/І/26-15-04-13-08 (а.с. 23-27) Відповідач повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін.

07.12.2023 на підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 777790413 (далі – ППР, а.с. 72-74), яким до Позивача застосовано штраф у розмірі 254950,41 грн. за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, та згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України та п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

Позивачем було подано скаргу на ППР (а.с. 31-37), яку залишено без задоволення рішенням Державної податкової служби України від 26.02.2024 № 5070/6/99-00-06-03-01-06 (а.с. 38-42).

Вважаючи ППР протиправним, Позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Нормативне регулювання спірних правовідносин на момент їх виникнення

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.

18.03.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Законом № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX та Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Отже, вказаною нормою введено мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, якщо такі порушення мали місце в період з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, у якому завершується дія карантину.

Постановою від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас до завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан, який триває на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-IX, який набрав чинності 07.03.2022 (далі - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Підпунктами 69.1, 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24.03.2022 внесено зміни до пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27.05.2022.

Законом № 2260-IX пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Отже, з 27.05.2022 звільнення від відповідальності, передбачене пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України застосовується у разі підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Крім того, Закон № 2260-IX доповнив пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України абзацом такого змісту: «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Отже, з 27.05.2022 не застосовуються положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Також Законом № 2260-IX внесено зміни до пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який викладено у такій редакції:

«Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок».

З 27.05.2022 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1 такого змісту:

«Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX, який набрав чинності 03.01.2023, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції. Зокрема, відповідно до абз. 3-5 цього підпункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Відтак, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: з 01.03.2020 по 26.05.2022.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а моментом припинення такого порушення є день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку, коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26.05.2022), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

При цьому слід враховувати, що п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, з урахуванням змін, внесених № 2836-IX, які набрали чинності з 03.01.2023, встановлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12.01.2023 № 2876-IX «Про внесення змін до розділу«Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», згідно з яким підрозділ 2 розділуПодаткового кодексу України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних / розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділуПодаткового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у «Єдиному реєстрі податкових накладних» здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

На підставі пункту 90 підрозділу 2 розділуПодаткового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в «Єдиному реєстрі податкових накладних», встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання зворотної дії в часі, а отже, його дія не поширюється на період до набрання ним чинності. Відповідальність, установлена пунктом 90 підрозділу 2 розділуПодаткового кодексу України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, закріпленого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в «Єдиному реєстрі податкових накладних» є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Тому не можна поширювати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (оскільки податкові накладні були складені та зареєстровані з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, до внесення змін Законом № 2876-IX).

Таким чином, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).

Наведені висновки щодо застосування норм ПК України викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 і, з огляду на положення ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуються при вирішенні цієї справи.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції керувався такими доводами.

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції і, оцінюючи доводи апеляційної скарги і заперечення проти таких доводів, наведені Відповідачем, виходить з такого.

У цій справі податкові накладні були складені 30.09.2022, 31.10.2022, 30.11.2022, 31.12.2022, 31.01.2023, 28.02.2023, 27.03.2023, 21.04.2023, 05.07.2023, 06.07.2023, а камеральна перевірка, за результатами якої складено Акт перевірки, відбулася 15.11.2023.

Дата складання податкової декларації зумовлює особливості правового регулювання спірних правовідносин у відповідний період.

Стосовно доводу апеляційної скарги, що штрафні санкції застосовано в період дії карантинних обмежень щодо застосування штрафних санкцій з 01.03.2020 до 30.06.2023

На переконання Позивача, до спірних правовідносин має застосовуватися п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, штрафні санкції не застосовуються.

Однак, Позивач не враховує, що Законом № 2118-ІХ від 03.03.2022, який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

12.05.2022 прийнято Закон № 2260-ІХ, що набрав чинності 27.05.2022, яким викладено у новій редакції пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з якою передбачене цією нормою звільнення платника податків від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання податкових обов`язків поставлене у залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків такого обов`язку. Крім того, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено абзацом такого змісту:

«У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

Отже, з 27.05.2022, тобто ще до складання спірних податкових накладних, змінилося правове регулювання спірних правовідносин, у тому числі було припинено застосування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Колегія суддів також зауважує, що п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону № 2260-ІХ дозволив проведення, зокрема, камеральних перевірок. Оскільки з 27.05.2022 контролюючі органи мали право на проведення камеральної перевірки, проведення такої перевірки 15.11.2023 було здійснене у межах вимог законодавства.

Відтак, в період складання податкових накладних, за фактом несвоєчасної реєстрації яких до Позивача застосовано штраф, мораторій щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, передбачений п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, не діяв, а тому колегія суддів відхиляє аргумент апеляційної скарги про безпідставність застосування штрафу у зв`язку з дією мораторію.

Колегія суддів враховує, що у цій справі не є спірним розмір штрафу, застосованого за відповідні факти порушень, тому не надає оцінку правильності розрахунку, здійсненого Відповідачем.

Стосовно відсутності вини платника податку

Позивач зазначає, що неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних була зумовлена обставинами, які не залежали від Позивача, а тому відповідно до пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України, відсутні правові підстави для притягнення Позивача до фінансової відповідальності.

Оцінюючи вказаний довід, колегія суддів зауважує, що норма, на яку посилається апеляційна скарга, встановлює, що до обставин, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, належить вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Як правильно вказав суд першої інстанції, відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон № 671/97-ВР) засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

Водночас у матеріалах цієї справи сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відсутній.

Колегія суддів також зауважує, що відповідно до абз. 1 п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Пункт 109.3 ст. 109 ПК України визначає, коли вина є необхідною умовою для притягнення платника податків до відповідальності, а саме: у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Отже, Позивач порушив обов`язок, передбачений вказаною нормою, у зв`язку з чим і було застосовано штраф, встановлений п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Штраф, передбачений п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, застосовується за наявності факту порушення і його застосування не залежить від вини платника податків.

Матеріалами справи підтверджується і не оспорюється Позивачем, що податкові накладні, перелік яких наведено у Розрахунку до ППР (а.с. 29-30), зареєстровані в ЄРПН несвоєчасно.

Натомість передбачені п. 112.8 ст. 112 ПК України обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у цій справі колегією суддів і судом першої інстанції не встановлені, а Позивачем їх існування належними доказами не підтверджене.

Відтак, колегія суддів відхиляє вказаний довід апеляційної скарги як необґрунтований.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження за результатами апеляційного перегляду справи. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосувавши норми процесуального і матеріального права, врахувавши позицію Верховного Суду у справах цієї категорії, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням висновків Верховного Суду в аналогічних спорах, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТ СЕРВІС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза

Судді: Н.В. Безименна

Є.І. Мєзєнцев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua