Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №400/9989/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9989/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року (суддя Мороз А.О., м. Миколаїв, повний текст рішення складений 27.02.2026) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.09.2025 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просив суд:

• визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у тому, що той не вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про пройдену 6 травня 2022 року ОСОБА_1 військово-лікарську комісію, а також відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я;

• зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про пройдену 6 травня 2022 року ОСОБА_1 військово-лікарську комісію;

• зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

На думку апелянта, відсутність номера у довідці військово-лікарської комісії не може бути належною підставою для невизнання змісту офіційних документів, які видані позивачу самим відповідачем, зокрема тієї ж довідки ВЛК та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного позивача, оскільки не скасовує висновку про непридатність до військової служби за станом здоров`я. При цьому у відзиві відповідач не заперечує самого факту проходження позивачем медичного огляду військово-лікарською комісією, не заперечує того, що позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, не заперечує того, що позивачу була видана довідка ВЛК від 25 травня 2022 року, що надалі стала підставою для ухвалення рішення про виключення позивача з військового обліку.

Окремо апелянт зауважив, що наявна у позивача довідка військово-лікарської комісії не підлягала затвердженню військово-лікарською комісією регіону.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.04.2022 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі довідки ВЛК від 06.05.2022.

Листом від 27.08.2025 заявника повідомлено, що довідка ВЛК дійсна шість місяців, а також дата проходження комісії ВЛК в довідці не відповідає даним проходження ВЛК в картці обстеження та медичного огляду. Тому запропоновано з`явитися до РТЦК та вирішити питання щодо повторного проходження ВЛК.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що довідка ВЛК не є підставою для внесення змін до ЄДРПВР в частині виключення позивача з військового обліку, оскільки не містить номеру та в ній відсутнє посилання на рішення ВЛК регіону. Крім того, на час звернення позивача з заявою до відповідача довідка ВЛК від 25.04.2022 вже була недійсна.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому вжите законодавцем формулювання "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

"У спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" (далі – Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 3 та 9 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

За змістом статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі – Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до вимог частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині.

З аналізу наведених вище правових норм висновується, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.

З наявного в матеріалах справи витягу із застосунку "Резерв+", сформованого 23.07.2025 вбачається, що позивач, як військовозобов`язаний перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Казанка) (а.с. 18).

Згідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 (а.с. 16, 17), позивач 06.05.2022 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до в/служби з виключенням з в/обліку за ст.22 "а" н-зу МОУ №402 від 2008 та 06.05.2022 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Отже, між паперовим та електронним військово-обліковими документами позивача наявна розбіжність щодо відображення актуальної інформації про його статус як військовозобов`язаного.

Водночас колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що довідка ВЛК не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ЄДРПВР) у частині виключення позивача з військового обліку. З наявних у справі доказів вбачається, що відповідач уже виключив позивача з військового обліку у зв`язку з визнанням його непридатним до військової служби, що підтверджується даними тимчасового посвідчення №106 від 25.05.2022.

Як зазначалося вище, відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 за №610 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони №509 від 25.07.2024; діяв на момент видачі позивачу тимчасового посвідчення військовозобов`язаного), тимчасове посвідчення військовозобов`язаного (далі - тимчасове посвідчення) є документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовозобов`язаний), та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Тимчасове посвідчення видається військовозобов`язаним, які: взяті на військовий облік військовозобов`язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ); втратили військові квитки (до їх отримання); не проходили військову службу (навчальні збори) та не мають військово-облікової спеціальності; визнані призовними комісіями непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час до військової служби за станом здоров`я (до підтвердження цього рішення під час повторного медичного огляду); прибули з місць позбавлення волі.

Згідно із пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №559 від 16.05.2024, військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 "Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа", а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ, розвідувальних органах у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).

Пунктом 2 Порядку №559 встановлено, що військово-облікові документи, оформлені до набрання чинності цією постановою, вважаються дійсними на всій території України до видачі військово-облікового документа нового зразка.

Отже, приймаючи до уваги те, що військовий облік ведеться на підставі військово-облікових документів, а у військово-обліковому документі позивача зазначена інформація про зняття останнього з військового обліку, то у Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних та резервістів повинна бути відображена саме інформація, яка зазначена у військово-обліковому документі позивача.

Ураховуючи вищевикладене, наявні підстави для задоволення позову.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.

З урахуванням того, що висновок суду першої інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям у справі нового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви (1 211,20 грн) та за подачу апеляційної скарги (1 816,50 грн) підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про пройдену ОСОБА_1 06.05.2022 військово-лікарську комісію, а також відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про пройдену ОСОБА_1 06.05.2022 військово-лікарську комісію.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби за станом здоров`я.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3 027,70 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов