Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/41457/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41457/25

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

повний текст судового рішення

складено 28.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/41457/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 грудня 2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2021;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2021 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_1 ) суд задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 23.12.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язав НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2021 включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі також – Порядок № 1078). В задоволенні решти позовних вимог – відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Щодо індексації-різниці, апелянт зазначає, що її розмір, обчислений з урахуванням постійних складових грошового забезпечення позивача, має становити 1 375, 67 грн.

Щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.01.2020 по 23.12.2021 військова частина НОМЕР_1 зазначає, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі № 420/41498/25 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить перерахувати його грошове забезпечення за період з 28.01.2020 по 23.12.2021 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. А тому апелянт вважає, що відсутні підстави для нарахування індексації.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_1 зазначає, що розмір щомісячної грошової винагороди підлягає врахуванню під час розрахунку індексації. При цьому, на його думку, сума підвищення доходу має бути розрахована відповідно до відомостей, зазначених у довідках, які були надані самим відповідачем. Позивач звертає увагу, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, а відтак наявні підстави для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці у розмірі 4 447, 88 грн. щомісячно, починаючи з 01.03.2018 по 23.12.2021. Тому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у НОМЕР_2 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) у період з 2008 по 2021 роки.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонному загону Державної прикордонної служби України від 23.12.2021 № 639-ос позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та звільнений з військової служби.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату заборгованості грошового забезпечення за час проходження військової служби, зокрема: нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця січень 2008 року; нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.12.2021 у відповідності до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, тобто різницю між сумою індексації, виплаченої за лютий 2018 року, і розміром підвищення грошового забезпечення, яке відбулось в березні 2018 року (щомісячна фіксована сума індексації.

Відповідач відповіді не надав.

Вказане і зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що у спірний період позивачу протиправно не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення. Разом з тим, суд вказав, що у межах спірних правовідносин судом не визначається конкретний розмір індексації, на виплату якого мав право позивач до підвищення посадового окладу в березні 2018 року та після його підвищення. У даному випадку вказаний висновок обґрунтовано тим, що розрахунок розміру спірної індексації є виключною компетенцією відповідача як органу, у якому позивач проходив службу та який нараховував і виплачував йому грошове забезпечення.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом другим ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно із абзацом першим ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (абзац другий ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII).

Відповідно до абзацу третього ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Як передбачено в ст. 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою ст. 19 Закону № 2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення", з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1282-XII).

Згідно із абзацом 2 ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною шостою ст. 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно зі ст. 3 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, як передбачено абзацом третім ст. 1 Закону № 1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

За ч. 1 ст. 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (ч. 2 ст. 4 Закону № 1282-XII).

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону № 1282-XII для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Частиною четвертою ст. 4 Закону № 1282-XII встановлено, що підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Разом з цим, за частиною п`ятою цієї ж норми у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За ч. 2 ст. 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком № 1078.

Відповідно до п.1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 6 лютого 2003 р. № 491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

На підставі абзацу 5 п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абзацом першим п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Абзацом другим п. 4 Порядку № 1078 передбачено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий п.4 Порядку № 1078).

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий п. 4 Порядку № 1078).

Відповідно до абзацу першого п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац другий п. 5 Порядку № 1078 встановлює, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій п. 5 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий п. 5 Порядку № 1078).

Абзацом п`ятим п. 5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий п. 5 Порядку № 1078).

Верховний Суд у постановах від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19 та від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення. Так, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 04.05.2023 у справі № 640/29759/21 виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Щодо нарахування та виплати індексації за період з 01.03.2018 по 23.12.22021, колегія суддів зазначає наступне.

Так, стосовно «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду № 1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивачки отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивачки, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивачка (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Так, в рамках розгляду даної справи суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2021 року у справі № 380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21 з подібними правовідносинами.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого суду, що визначення розміру індексації – різниці є дискреційними повноваженнями відповідача.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку (зокрема, постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17).

У постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 Верховний Суд наголосив, що з огляду на те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо розрахунку, нарахування та виплати цієї суми не є дискреційними.

Щодо розміру такої індексації колегія суддів зазначає наступне.

Так, слушними є доводи апелянта, що хибність розрахунку суду першої інстанції полягає у невірному врахуванні певних складових грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 та входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що у своїх постановах неодноразово висловлювався і Верховний Суд (постанови від 16.05.2019 у справі № 826/11679/17, від 29.11.2019 у справі № 822/112/18 та інші).

При цьому, на відміну від інших складових грошового забезпечення, які сплачувались в поточному місяці за поточний, її виплата здійснювалась у відповідності з пунктом 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.3016 № 73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин). А саме було визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

З 01.03.2018 щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу не нараховувалась, у зв`язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». Отже, нарахована позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3177,93 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року. В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 52,97 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.

Зі змін, які відбулись в березні 2018 року вбачається, що розмір підвищення грошового доходу позивача в березні 2018 року становить 3 143, 23 грн. (10 012, 39 грн. – 6 869, 16 грн.).

Таким чином підвищення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року на суму 3 143, 23 грн не перевищило суму можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року у розмірі 4 463, 15 грн.

Таким чином за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 включно сума індексації з урахуванням абз. 4,6 пункту 5 Порядку № 1078 підлягала сплаті позивачу у фіксованій сумі 1 319, 92 грн в місяць.

Водночас, відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/41498/25, суд зобов`язав НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 23.12.2021 грошового забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), а також виплачених за вказаний період грошової допомоги на оздоровлення та грошової компенсації за невикористані дні основної та додаткові відпустки, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум.

Згідно з п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Колегія суддів зазначає, що розмір посадового окладу розраховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений приписами постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

При цьому не є спірним питанням та встановлено рішенням у справі № 420/41498/25, що позивачу нараховувалось у спірний період грошове забезпечення виходячи з розміру 1762 гривні.

Отже при виконанні рішення суду у справі № 420/41498/25 посадовий оклад позивача збільшиться:

з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

з 01.01.2021 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;

При цьому колегія суддів зауважує, що при розрахунку суми можливої індексації береться до уваги загальна сума нарахованих доходів, а не законодавчо визначені тарифні коефіцієнти.

Таким чином, колегія суддів вважає, що виконання рішення суду у справі № 420/41498/25 безпосередньо впливає на зміну базового місяця та розмір індексації. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати індексації-різниці щомісячно за вказаний період, а саме з 29.01.2020 по 23.12.2021.

Колегія суддів зауважує, що індексація - це механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Отже, суть індексації полягає в компенсації суми подорожчання споживчих цін при незмінному розмірі грошового забезпечення. Проте в даному випадку грошове забезпечення позивача збільшилось, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати індексації у фіксованому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці за період з 29.01.2020 по 23.12.2021 й зобов`язання вчинити відповідні дії за цей період не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Крім того, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визначення розміру індексації грошового забезпечення.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також правильність застосування норм матеріального права, колегія суддів доходить висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

З огляду на викладене апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 у справі № 420/41457/25 – скасуванню в частині з ухваленням нового судового рішення.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду ухвалюється нове судове рішення у відповідній частині, питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як убачається з матеріалів справи, позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідач є суб`єктом владних повноважень, а тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/41457/25 – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі № 420/41457/25 – скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.01.2020.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 28.01.2020 включно, виходячи з фіксованої величини 1 319, 92 грн., що розраховується, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

СуддіЮ.В. Осіпов В.О. Скрипченко