Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/24542/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24542/25

Головуючий І інстанції: Катаєва Е.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Кравченка К.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду - 07.11.2025р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

23.07.2025р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до РСЦ ГСЦ МВС та 3-ї особи - ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що виразились у зменшенні відсотків надбавки за особливості проходження служби та премії, що вказані в довідці за вих. №31/30/18-290-2025 від 21.02.2025р. про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р.;

- зобов`язати РСЦ ГСЦ МВС скласти та подати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023р., в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України» (затв. наказом МВС України 15.03.2018р. за №200), визначити розміри надбавки за особливості проходження служби 50% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також премії 180% від посадового окладу, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023р. і розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених у ст.7 закону України про Державний бюджет України, відповідно на 2023р. для перерахунку пенсії з 01.02.2023р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, виконуючи судове рішення від 20.01.2025р. у справі №420/34273/24, вказав у довідці про розмір грошового забезпечення занижені відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, тоді як вказані види грошового забезпечення, з урахуванням висновків Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23, мають зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою.

Ухвалою суду 1-ї інстанції від 28.07.2025р. залучено до участі у справі в якості третьої особи ГУ ПФУ в Одеській області.

Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що посадові оклади та оклади за військовим званням діючим військовослужбовцям Національної гвардії України у період з 01.01.2020р. по 01.01.2023р. не змінювались, тому при складанні спірної довідки загальна сума грошового забезпечення позивача (23004,60 грн.) була приведена до розміру грошового забезпечення діючого військовослужбовця за аналогічною посадою шляхом коригування розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії (за умови, що розмір премії не менше 10%).

Ухвалами суду 1-ї інстанції від 24.09.2025р. та від 03.10.2025р. витребувано докази у справі, а саме відомості про середні розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, що фактично виплачувались станом на 01.01.2023р. за посадою, аналогічною тій, з якої позивач був звільнений зі служби.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії РСЦ ГСЦ МВС щодо зазначення у довідці від 21.02.2025р. №31/30/18-290-2025 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023р. розміру надбавки за особливості проходження служби - 40% та премії - 48,01%. Зобов`язано РСЦ ГСЦ МВС оформити та надати до ГУ ПФУ в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023р., відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 та Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 15.03.2018р. №200, із зазначенням надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а премії - у розмірі 190% посадового окладу. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, РСЦ ГСЦ МВС 24.11.2025р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального права та не з`ясовано всіх обставин у справі, у зв`язку з чим просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2025р. та прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою РСЦ ГСЦ МВС та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

31.12.2025р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем Національної гвардії України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII.

20.01.2025р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/34273/24, яке набрало законної сили, зобов`язано РСЦ ГСЦ МВС підготувати та надати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023р. у відповідності до вимог ст.ст.43,63 Закону №2262-XII, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704, із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023р. (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення з 01.02.2023р. перерахунку основного розміру пенсії.

На виконання вказаного рішення відповідачем складено довідку від 21.02.2025р. №31/30/18-290-2025, згідно з якою грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023р. становить 23004,60 грн. і складається з: посадового окладу - 7515 грн.; окладу за військовим званням «майор» - 2040 грн.; надбавки за вислугу років (45%) - 4299,75 грн.; надбавки за особливості проходження служби (40%) - 5541,90 грн.; премії (48,01%) - 3607,95 грн.

Як вбачається з пояснень самого відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби та премії було визначено ним не за фактично виплаченими розмірами, а розрахунково, шляхом їх коригування таким чином, щоб загальний розмір грошового забезпечення позивача дорівнював сумі грошового забезпечення діючого військовослужбовця за аналогічною посадою, обчисленій за посадовими окладами та окладами за військовим званням, які не змінювались з 2020р.

На виконання ухвал суду попередньої інстанції про витребування доказів Головне управління Національної гвардії України листами від 30.09.2025р. №27/13/4-35362-2025 та від 09.10.2025р. №27/13/4-37108-2025 повідомило про те, що станом на 01.01.2023р. за аналогічною посадою, з якої позивач був звільнений зі служби, виплачувались: надбавка за особливості проходження служби у середньому розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та процентної надбавки за вислугу років; премія у середньому розмірі 190% посадового окладу.

Вважаючи, що відповідачем у довідці було протиправно вказано занижені відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції, з урахуванням висновків Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23, виходив із того, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідці підлягають зазначенню у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, які, за даними Головного управління Національної гвардії України, станом на 01.01.2023р. становили 50% та 190% відповідно.

При цьому, з метою ефективного захисту прав позивача, суд, з посиланням на ч.2 ст.9 КАС України, вийшов за межі позовних вимог у частині розміру премії.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто право особи на отримання пенсії у належному розмірі, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Як визначено ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За приписами ч.ч.2 та 3 ст.9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, визначає Закон №2262-XII, а правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч.3 ст.43 та ст.63 цього Закону.

Так, згідно з ч.3 ст.43 Закону №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст.63 Закону №2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч.3 ст.51 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

На виконання наведених вище положень Закону постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45 затверджено «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.3 якого, зокрема, передбачено, що уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення за формою згідно із додатком 2 та подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Види грошового забезпечення та їх розміри, які застосовуються при перерахунку пенсій, визначені п.5 Порядку №45.

Зміни до цього пункту, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», визнано протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., а тому, як вказав Верховний Суд у зразковій справі №160/8324/19, з 05.03.2019р. п.5 Порядку №45 діє в редакції, яка діяла до зазначених змін.

Згідно з п.5 Порядку №45 (у чинній редакції, без врахування змін, що вносились Постановою №103), для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких установлені Кабінетом Міністрів України; а також інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

При цьому, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.

У свою чергу, відповідно до п.2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 5 вказаної Постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) в розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10% посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Порядок, умови і розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України регламентовані «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам» (затв. наказом МВС України від 15.03.2018р. №200).

Відповідно до розділів VIII, XVII цієї Інструкції, розміри надбавки за особливості проходження служби та премії військовослужбовців Національної гвардії України встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.

Аналізуючи наведені норми у їх системному зв`язку, судова колегія зазначає, що у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії різні складові грошового забезпечення визначаються за різними правилами.

Якщо посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років зазначаються у розмірах, встановлених нормативно, то надбавка за особливості проходження служби та премія, розмір яких Кабінетом Міністрів України конкретно не визначений, відносяться до «інших щомісячних надбавок» та «щомісячної премії» у розумінні абз.5 п.5 Порядку №45 і підлягають зазначенню у довідці у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною (аналогічною) посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Жодна з наведених норм не передбачає можливості розрахункового визначення цих складових виходячи з бажаної загальної суми грошового забезпечення.

Наведений підхід узгоджується із правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у рішенні від 05.03.2024р. у зразковій справі №380/19324/23 (залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024р.), згідно з яким надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення, які видаються особам, пенсію яким призначено у відповідності до Закону №2262-XII, на виконання рішень судів у справах стосовно визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання за правилами Постанови №704, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Зокрема, у п.66 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що розміри надбавки за особливості проходження служби та премії мали бути визначені у довідках у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії, за відповідною посадою, з якої особу було звільнено на пенсію, виходячи з даних уповноваженого органу про фактично виплачені за прирівняною посадою розміри цих видів грошового забезпечення.

При цьому, у п.п.67-72 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду, відхиляючи посилання суб`єкта владних повноважень на тимчасовий характер відомчих актів про встановлення розмірів премії та на постанову від 13.05.2020р. у справі №592/5164/16-а, зазначила, що у тій справі спір стосувався того, чи є такі акти самостійною підставою для перерахунку пенсії за ст.63 Закону №2262-XII, тоді як у справах цієї категорії спір стосується іншого - правильності зазначення надбавки та премії у довідках відповідно до абз.5 п.5 Порядку №45, а тому висновки у справі №592/5164/16-а для таких справ не є релевантними.

Аналогічний за суттю підхід до застосування абз.5 п.5 Порядку №45 раніше було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018р. у зразковій справі №802/2196/17-а, в якій зазначено, що премія у довідці для перерахунку пенсії зазначається в середньому розмірі, фактично виплаченому за відповідною посадою за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії.

Відповідно до вимог ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

А за правилами ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки стосовно застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та враховуються іншими судами під час вибору і застосування норми права.

Передусім судова колегія вважає за необхідне зазначити про те, що обов`язок відповідача скласти довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023р. з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії з 01.02.2023р. встановлений рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2025р. у справі №420/34273/24, яке набрало законної сили і на виконання якого відповідач і склав спірну довідку.

Згідно з ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Тому доводи апелянта про те, що у позивача нібито відсутнє право на перерахунок пенсії, а у відповідача - обов`язок скласти довідку, по суті спрямовані на перегляд обставин, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили, і не можуть бути взяті до уваги.

З цих же мотивів нерелевантними є посилання пенсійного органу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020р. у справі №592/5164/16-а та постанову Верховного Суду від 11.06.2024р. у справі №520/17087/23. У цих справах вирішувалось питання про те, чи є сама по собі зміна розміру премії на підставі відомчих актів підставою для виникнення права на перерахунок пенсії. У даній же справі право позивача на перерахунок виникло у зв`язку із застосуванням розмірів окладів за Постановою №704 і встановлене судовим рішенням, а предметом спору є лише правильність зазначення в довідці розмірів окремих складових грошового забезпечення, на що прямо вказала Велика Палата Верховного Суду у п.п.67-72 постанови від 23.05.2024р. у зразковій справі №380/19324/23.

Що ж стосується суті спору, то, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим апелянтом, відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби (40%) і премії (48,01%) у спірній довідці визначено не за фактично виплаченими розмірами, а розрахунково, шляхом їх коригування до таких значень, при яких загальна сума грошового забезпечення не перевищувала розміру, обчисленого за діючими (незмінними з 2020р.) окладами.

Такий підхід жодним чином не ґрунтується на п.5 Порядку №45 і, більше того, по суті нівелює виконання рішення суду у справі №420/34273/24, оскільки збільшення окладів, визначених за рішенням суду, фактично компенсується штучним зменшенням інших складових грошового забезпечення.

В результаті загальний розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії залишається фактично тим самим, що позбавляє судове рішення у справі №420/34273/24 практичного сенсу та не відповідає принципу обов`язковості судових рішень (ст.129-1 Конституції України, ст.14 КАС України).

Не можуть бути взяті до уваги і посилання апелянта на лист МВС України від 29.01.2025р. №2471/51-2025 та лист Головного управління Національної гвардії України від 16.05.2024р. №27/13/4-8386/13, адже зазначені листи не є нормативно-правовими актами, мають інформаційно-рекомендаційний характер і не можуть жодним чином змінювати правил, встановлених Порядком №45, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Більше того, викладений у них підхід щодо «коригування» розмірів надбавки та премії прямо суперечить висновкам Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23, які суди зобов`язані враховувати відповідно до ч.3 ст.291 КАС України.

З метою ж з`ясування конкретних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, які фактично виплачувались станом на 01.01.2023р. за аналогічною посадою, судом першої інстанції було витребувано відповідні відомості.

За даними Головного управління Національної гвардії України (листи від 30.09.2025р. №27/13/4-35362-2025 та від 09.10.2025р. №27/13/4-37108-2025), тобто органу, який, за твердженням самого апелянта, є ініціатором та розпорядником інформації про нарахування та виплату надбавок, доплат і підвищень за відповідними посадами, середній розмір такої надбавки складав 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та процентної надбавки за вислугу років, а премії - 190% посадового окладу.

Зазначені дані апелянтом не спростовані, а наведені ним у скарзі положення розпорядження командувача Національної гвардії України №Р-12 (зі змінами) лише підтверджують те, що надбавка та премія саме в таких розмірах встановлювались та виплачувались військовослужбовцям за відповідними тарифними розрядами.

Що ж стосується доводів апелянта про тимчасовий характер встановлення таких розмірів надбавки та премії, то ця обставина жодного правового значення для вирішення даного спору не має, оскільки п.5 Порядку №45 прямо пов`язує врахування цих видів грошового забезпечення з розмірами, фактично виплаченими саме за місяць виникнення права на перерахунок, а не з тим, чи мають вони постійний чи тимчасовий характер.

Принагідно, аналогічний аргумент було відхилено Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23.

Не ґрунтуються на законі і доводи апелянта про те, що позивач не проходив службу в умовах воєнного стану та не брав участі у бойових діях.

У силу п.5 Порядку №45, для цілей перерахунку пенсії грошове забезпечення визначається за відповідною посадою (посадами), а не залежно від особистих умов служби пенсіонера, і чинне законодавство такого критерію не передбачає.

З цих же мотивів не має вирішального значення і посилання апелянта, що дія розпорядження №Р-12 не поширюється на звільнених військовослужбовців, адже це розпорядження регулює виплату грошового забезпечення діючим військовослужбовцям, тоді як п.5 Порядку №45 саме для цілей перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям відсилає до розмірів, фактично виплачених за відповідною посадою діючим військовослужбовцям.

Варто зауважити й те, що доказів того, що посада, з якої звільнився позивач, належить до категорій посад, на які вказані розміри надбавки та премії не поширювались, відповідач ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надав.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність зазначення в довідці надбавки за особливості проходження служби у розмірі 40% та премії у розмірі 48,01% і про необхідність зобов`язати відповідача скласти оновлену довідку з урахуванням фактично виплачених розмірів цих видів грошового забезпечення - 50% та 190% відповідно.

Тим більше, що вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог у частині розміру премії (190% замість заявлених позивачем 180%) здійснений відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, за якою суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, виходить із встановленого судом фактично виплаченого розміру премії та повністю відповідає предмету спору.

При цьому, апеляційна скарга жодних доводів щодо цієї частини рішення не містить.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі відповідача.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційних скарг, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 14.10.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: К.В. Кравченко

В.О. Скрипченко