Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/12755/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12755/26

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,

повний текст судового рішення

складено 24.06.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

01.05.2026 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просив суд:

- визнати частково протиправними та скасувати протоколи/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 07.11.2025, 21.12.2025, 05.01.2026 та 27.02.2026 Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, в частині застосування до виплати щомісячної (поточної) пенсії за вислугу років з 06.10.2025 приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- стягнути з Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області заборгованість з виплати щомісячної (поточної) пенсії за вислугу років за період з 06.10.2025 по 30.04.2026 в розмірі 109988, 83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він з лютого 2016 року отримує пенсію за віком та перебував на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, з квітня 2022 року має статус внутрішньо переміщеної особи.

Позивач вказував, що 20.08.2024 звернувся за місцем реєстрації, як внутрішньо переміщена особа, до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Одесі з заявою про переведення на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у задоволені якої було відмовлено. Проте, рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/30869/24 від 19.12.2024, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.20245, ГУ ПФУ в Тернопільській області було зобов`язане призначити пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». В подальшому рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №420/13405/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025, ГУ ПФУ в Тернопільській області було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Донецької обласної прокуратури №21-323 з 20.08.2024.

Також, позивач посилався, що після того, як рішення у справі №420/13405/25 набуло законної сили, він очікував отримати пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», як за минулий період з 20.08.2024 до 06.10.2025, так і щомісячні виплати, але після 06.10.2025 він продовжував отримувати лише пенсію в розмірі пенсії за віком.

Посилаючись на зміст листів ГУ ПФУ в Тернопільській області ід 14.04.2026 №1900-030-8/17409 та від 21.04.2026, позивач вказував, що рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області та розпорядженням відповідача від 07.11.2025 його переведено з пенсії за віком на пенсію за вислугу років, яка виплачується йому відповідно до приписів постанови КМ України №821 від 14.07.2025. Отже, пенсія за вислугу років призначена, а виплата пенсії за вислугу років з 06.10.2025 здійснюється по місту мого обліку ГУ ПФУ в Донецькій області, в розмірі пенсії за віком з деякими невеликими доплатами.

Посилався позивач і на те, що заборгованість яка виникла внаслідок виконання судових рішень протиправно не виплачується відповідачем та відповідно до даних пенсійної справи №914510129890 станом на 30.04.2026 заборгованість відповідача внаслідок виконання рішення у справі №420/13405/25 складає за минулий час (до дати набрання рішенням законної сили) складає 249399, 72 грн., поточна заборгованість (з дати набрання рішенням законної сили) складає 109966, 06 грн.

Позивач вважав частково протиправними розпорядження відповідача про призначення пенсії від 07.11.2025, 21.12.2025, від 05.01.2026 та від 27.02.2026, зокрема в частині застосування постанови КМУ №821 від 14.07.2025.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження частково задоволений позов ОСОБА_1 :

- визнані протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо ОСОБА_1 в частині застосування з 06.10.2025 до виплати щомісячної (поточної) пенсії за вислугу років приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 06.10.2025 без застосування до виплати постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше проведених виплат;

- у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про відсутність порушення пенсійних прав позивача, оскільки передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, та можуть бут змінені державою зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Саме таким, на думку апелянта, регулятором є постанова КМУ №821 від 14.07.2025, приписів якої має дотримуватись апелянт. Також апелянт звертає увагу на те, що пенсія яку отримує позивач, призначена відповідно до закону, виплата якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Тому, порядок виплати пенсій за рішенням суду встановлено законодавцем, а саме Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI, відповідно до якого бюджетні асигнування на погашення заборгованості за рішеннями суду визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/30869/24 від 19 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025, був частково задоволений позов ОСОБА_1 до територіального пенсійного органу, та, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №697-VII, починаючи з 20.08.2024.

В подальшому, рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/13405/25 від 18 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025, був задоволений позов ОСОБА_1 до територіального пенсійного органу, та, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Донецької обласної прокуратури №21-323 вих.-24 від 03.07.2024 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з 20.08.2024.

Відповідно до матеріалів справи, адвокатом позивача до відповідача був направлений адвокатський запит від 15.04.2026 щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/13405/25 від 18 серпня 2025 року.

Листом від 21.04.20526 за вих.№0500-0302-8/42715 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило адвоката позивача про те, що ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років призначеної відповідно до Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру». Щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі №420/13405//25 було вказано, що 07.11.2025 був проведений перерахунок розміру пенсії позивача та при проведенні перерахунку пенсії з 20.08.2024, визначено розмір середньої заробітної плати: 56000,00 грн; визначено загальний % розрахунку пенсії від заробітку - 50,60. Також вказано, що розмір перерахованої пенсії з 20.08.2024 становить - основний розмір пенсії від середнього заробітку (56000,00 x 50,60%) 28336,00 грн.

В листі від 21.04.20526 за вих.№0500-0302-8/42715 ГУ ПФУ в Донецькій області також вказало, що відповідно до п. 13-2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, максимальний розмір пенсії, призначений, зокрема, на підставі закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Повідомлено, що станом на 20.08.2024 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 23610,00 гривень.

Повідомлено, що до пенсійної ОСОБА_1 встановлено обмеження її максимальним розміром в сумі 4726,00 грн. та максимальний розмір пенсії з 20.08.2024 становить — 23610,00 грн.

З посиланням на ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», вказано, що з 01.01.2026 по пенсійній справі позивача проведений перерахунок після якого розмір пенсії позивача становить 25950 грн.

Також, з посиланням на порядок, затверджений постановою КМУ №821 від 14.07.2025, ГУ ПФУ в Донецькій області в литі від 21.04.20526 за вих.№0500-0302-8/42715 вказало, що станом на теперішній час виплата пенсії здійснюється наступним чином:

1. щомісячна сума виплати - 8089,23 грн (розмір пенсії, визначений з урахуванням положень нормативно-правових актів до перерахунку за Рішенням суду) проводиться шляхом включення до основної відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на рахунок в АТ “Ощадбанк” (дата виплати - 10 число).

2. щомісячна сума різниці між розміром пенсії перерахованої на виконання судового рішення та розміром щомісячної виплати – 17860,77 грн (25950,00 грн - 8089,23 грн) обліковується згідно Порядку №821 для подальшого здійснення виплат шляхом включення до додаткової відомості на виплату пенсій в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно з Порядком №821 у відповідному виплатному періоді.

Також вказано, що станом на 17.04.2026 Головним управлінням ПФУ в Донецькій області на виконання рішення суду облікована сума боргу за період з 20.08.2024 по 30.04.2026 в розмірі 351072,52 грн, яка включена до переліку, сформованого відповідно до вимог Порядку №821.

Відповідно до Порядку №821 ОСОБА_1 здійснено виплату боргу, нарахованого на виконання рішення суду, в межах виділених бюджетних призначень у загальній сумі 9834,77 гри: у грудні 2025 року здійснено виплату боргу в сумі 7648,77 грн; у лютому 2026 року здійснено виплату боргу в сумі 1103,00 грн; та у березні 2026 року здійснено виплату боргу в сумі 1083,00 грн. На теперішній час залишок суми боргу складає 341237,75 грн.

Наведені обставини також підтверджуються і матеріалами справи, зокрема:

1) протоколами про перерахунок пенсії позивача:

- від 07.11.2025, в якому основний розмір пенсії позивача за період з 01.03.2026 та з 15.02.2026 визначений в сумі 28336 грн, але обмежений максимальною сумою - 23610 грн;

- від 21.12.2025, в якому основний розмір пенсії позивача з 01.01.2026 до 15.02.2026 визначений в сумі 28336 грн але обмежений максимальною сумою 23610 грн, до якої застосовані коефіцієнти пониження відповідно до постанови УМУ №1 від 03.01.2025, та визначено суму до виплати – 24780 грн;

- від 27.02.2026, в якому основний розмір пенсії позивача за період з 01.03.2026 визначений в сумі 28336 грн, але обмежений максимальною сумою - 25950 грн;

2) витягом з відомостей на рахування пенсій за грудень 2025 року, лютий, березень, квітень, травень 2026 року.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, незважаючи на те, що на час розгляду справи постанова КМУ №281 від 14.07.2025 є чинною, але вона суперечить Конституції України та Законам №1404-VIІІ та №4901-VI, якими врегульовано порядок виконання судових рішень, у тому числі тих, боржником за якими є державний орган, а її застосування призводить до обмеження конституційних прав позивача на соціальний та судовий захист та на обов`язковість виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Також, суд першої інстанції врахував, що після перерахунку пенсії особа має отримувати перераховану пенсію в повному розмірі.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд зазначає таке.

Постановою СП КАС ВС від 15.09.2026 в адміністративній справі №580/490/26, було вирішено питання чи підлягають позовні вимоги щодо оскарження дій / рішень / бездіяльності суб`єктів владних повноважень, учинених під час виконанням судових рішень, що набрали законної сили, зокрема із застосуванням постанови КМУ №821 від 14.07.2025, розгляду в порядку окремого позовного провадження, або ж такі позовні вимоги повинні вирішуватися із застосуванням спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, передбачених КАС України.

Так в постанові СП КАС ВС від 15.09.2026 в адміністративній справі №580/490/26 суд касаційної інстанції дійшов висновку за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

Водночас колегія суддів касаційного суду вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційний суд зазначає, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом є те, що відповідач, виконуючи судове рішення, застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, що, на переконання позивача, призвело до неправильного виконання рішення суду та порушення його прав.

Фактично доводи позивача зводяться до того, що відповідач, виконуючи рішення суду, неправильно визначив порядок його реалізації, оскільки застосував постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, яка, на думку позивача, не підлягала застосуванню або була застосована помилково.

Проте така обставина сама по собі не трансформує спір щодо виконання судового рішення у новий публічно-правовий спір.

За наведених обставин застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування зазначеної постанови було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку. Саме тому предметом незгоди позивача є не самостійна правомірність постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, а правомірність її застосування відповідачем під час виконання судового рішення.

Отже, якщо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 відбулося виключно під час виконання судового рішення, а позивач пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів.

Апеляційний суд зазначає, що питання щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, які виникли у зв`язку з виконанням рішення суду у конкретних справах (№420/30869/24 та №420/13405/25), перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору у зазначених справах та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовими рішенням обов`язку.

За таких обставин, апеляційний суд констатує, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у зв`язку апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржуване рішення суду першої інстанції – скасоване, а провадження у справі – закрите.

Керуючись ст. ст. 238, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 319, 321, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року – скасувати.

Закрити провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія