Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/11872/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/11872/26

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 27.05.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2026 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати нарахованої пенсії з 14.07.2025, перерахованої на підставі рішень суду, які набрали законної сили після 14.07.2025, із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 та п.14 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії, починаючи з 14.07.2025 без застосування вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 та п.14 прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» в фактично нарахованому розмірі без будь-яких обмежень її загальної суми максимальним розміром на весь час її довічного призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також позивач вказував, що на його письмовий запит відповідач 27.03.2026 повідомив про виконання судового рішення у справі №420/8727/25 (проведення перерахунку пенсії з 01.03.2025), повідомив, що розмір пенсії з 01.03.2026 з урахуванням індексації становить 8982,75 грн, та повідомив, що з 01.01.2026 виплата пенсії здійснюється із застосуванням понижуючих коефіцієнтів відповідно до постанови КМУ №1778 від 30.12.2025.

Вказував позивач і про те, що, відповідно до відповіді відповідача від 15.04.2026, виплата перерахованої пенсії, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №420/24473/25 здійснюється і в порядку встановленому постановою КМУ №821 від 14.07.2025, загальна сума боргу складає 601420,00 грн, розмір пенсії після виконання судового рішення становить 37717,57 грн, але, з 01.03.2026 різниця між сумою пенсії визначеною пенсійним органом та сумою розрахованою на виконання судового рішення (3140 грн) виплачується частинами, не в повному обсязі.

На думку позивача, застосування до його пенсії положень постанови КМУ №821 від 14.07.2025, є протиправним, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №420/24473/25 було відновлене його порушене право, в той час як обмеження розміру пенсії та не виплата заборгованості продовжують порушувати пенсійні права позивача.

Також позивач вказував на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження частково задоволений позов ОСОБА_1 :

- визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на підставі рішень суду, які набрали законної дії після 14.07.2025 року з застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень” затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 №821;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії, перерахованої на підставі судових рішень, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без застосування вимог «Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджених постановою КМУ від 14.07.2025 №821, в повному розмірі;

- в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про відсутність порушення пенсійних прав позивача, оскільки розмір його пенсії є вищим ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, в той час як передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, та можуть бут змінені державою зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Саме таким, на думку регулятором є постанова КМУ №821 від 14.07.2025, приписів якої має дотримуватись апелянт. Також апелянт звертає увагу на те, що пенсія яку отримує позивач, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992, виплата якої здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Тому, порядок виплати пенсій за рішенням суду за Законом №2262-ХІІ встановлено законодавцем, а саме Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI, відповідно до якого бюджетні асигнування на погашення заборгованості за рішеннями суду визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Апелянт звертає увагу на те, що він є лише одержувачем бюджетних коштів, тобто суб`єктом, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, саме тому заборгованість та перерахована пенсія виплачується позивачу в межах порядку, затвердженого постановою КМУ №821 від 14.07.2025.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не звернув уваги на вказані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цій справі.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що позивач має статус інваліда війни другої групи, перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Одеській області, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №420/8727/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025, був задоволений позов ОСОБА_1 , та, окрім іншого, зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

В межах справи №420/8727/25 було встановлено, що станом на 01.01.2025, підсумок пенсії позивача з надбавками складає 44365,04 грн, з урахуванням максимального розміру складає 36565, 09 грн, з урахуванням пониження суми 36565, 09 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року складає 28440,93 грн.

Також, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №420/24473/25, яке набрало законної сили 19.06.2025 (ЄДРСР №129559391), був задоволений позов ОСОБА_1 , та, окрім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії) з 01.06.2023, з 01.03.2024, з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром, та виплатити донараховану суму пенсії.

В межах справи №420/24473/25 було встановлено, що:

- відповідно до перерахунку пенсії з 01.06.2023, перерахована пенсія обчислена та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень пенсія нарахована в загальному розмірі 82678,20 гривень. Проте відповідач під час нарахування фактичної виплати з 01.06.2023 перерахованої пенсії безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії, і здійснив виплату пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 53153,20 гривень;

- згідно перерахунку пенсії з 01.03.2024 вбачається, що перерахована пенсія обчислена з 01.03.2024 та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень пенсія нарахована в загальному розмірі 84660,40 гривень. Проте відповідач під час нарахування фактичної виплати з 01.03.2024 перерахованої пенсії безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії, і здійснив виплату пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 55135,40 гривень;

- відповідно до перерахунку пенсії з 01.01.2025 вбачається, що перерахована пенсія обчислена з 01.01.2025 та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень пенсія нарахована в загальному розмірі 84660,40 гривень. Проте відповідач під час нарахування фактичної виплати з 01.01.2025 перерахованої пенсії безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії, і здійснив виплату пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 31956,74 гривень;

- згідно перерахунку пенсії з 01.03.2025 вбачається, що перерахована пенсія обчислена з 01.03.2025 та в підсумку з урахуванням надбавок, доплат, підвищень пенсія нарахована в загальному розмірі 86535,40 гривень. Проте відповідач під час нарахування фактичної виплати з 01.03.2025 перерахованої пенсії безпідставно обмежив розмір виплачуваної позивачу пенсії, і здійснив виплату пенсії позивача з урахуванням її обмеження в сумі 31956,74 гривень.

Відповідно до матеріалів справи №420/11872/26, позивач двічі звертався до відповідача (03.03.2026 та 09.04.2026) з приводу виплати пенсії в розмірі, який буде встановлений після виконання вище вказаних судових рішень.

Так, листом від 27.07.2026, відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку з виконанням судового рішення у справі №420/8727/25 розмір пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 складає 86535,40 грн, але з 01.01.2026 пенсія виплачується в сумі 37717,545 грн враховуючи застосування постанови КМУ №1778 від 30.12.2025. також вказано, що позивачу з 01.03.2026 нарахована індексація пенсії в сумі 2595 грн.

Листом від 15.04.2026 відповідач повідомив позивача про те, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 у справі №420/24473/25 проведений перерахунок та сума боргу складає 601420 грн; враховуючи порядок, затверджений постановою КМУ №821 від 14.07.2025, новий розмір пенсії після виконання судового рішення становить 37717,54 грн (34577,54 грн – розмір пенсії до проведення перерахунку, який виплачується) + 3140 грн – різниця пенсії після проведення перерахунку за рішенням суду, яка виплачується після виділення відповідних коштів в межах бюджетних асигнувань на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Повідомлено, що виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде в подальшому виплачуватись згідно чинного законодавства після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з урахуванням постанови КМУ №281 від 14.07.2025. Вказано, що частина нарахованої доплати пенсії за рішенням суду по справі №420/24473/25 в сумі 982 грн та 1000 грн (поточна заборгованість) та 101 грн та 103 грн (відкладена заборгованість) в березні та квітні 2026 року відповідно зараховані на поточних рахунок позивача за рахунок виділених асигнувань.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, незважаючи на те, що на час розгляду справи постанова КМУ №281 від 14.07.2025 є чинною, вона суперечить приписам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, яким не передбачена виплата перерахованої пенсії окремими частинами за окремою процедурою, а тому після перерахунку пенсії особа має отримувати перераховану пенсію в повному розмірі.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Постановою СП КАС ВС від 15.09.2026 в адміністративній справі №580/490/26, було вирішено питання чи підлягають позовні вимоги щодо оскарження дій / рішень / бездіяльності суб`єктів владних повноважень, учинених під час виконанням судових рішень, що набрали законної сили, зокрема із застосуванням постанови КМУ №821 від 14.07.2025, розгляду в порядку окремого позовного провадження, або ж такі позовні вимоги повинні вирішуватися із застосуванням спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, передбачених КАС України.

Так в постанові СП КАС ВС від 15.09.2026 в адміністративній справі №580/490/26 суд касаційної інстанції дійшов висновку за необхідне відступити від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову.

Водночас колегія суддів касаційного суду вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню в межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційний суд зазначає, що підставою для звернення позивача до суду з цим позовом є те, що відповідач, виконуючи судове рішення, застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, що, на переконання позивача, призвело до неправильного виконання рішення суду та порушення його прав.

Фактично доводи позивача зводяться до того, що відповідач, виконуючи рішення суду, неправильно визначив порядок його реалізації, оскільки застосував постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, яка, на думку позивача, не підлягала застосуванню або була застосована помилково.

Проте така обставина сама по собі не трансформує спір щодо виконання судового рішення у новий публічно-правовий спір.

За наведених обставин застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування зазначеної постанови було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку. Саме тому предметом незгоди позивача є не самостійна правомірність постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, а правомірність її застосування відповідачем під час виконання судового рішення.

Отже, якщо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 відбулося виключно під час виконання судового рішення, а позивач пов`язує порушення своїх прав саме з таким способом виконання рішення суду, належним процесуальним способом судового захисту є звернення із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Подання окремого адміністративного позову за таких обставин не відповідає спеціальному процесуальному механізму, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та фактично підміняє інститут судового контролю за виконанням судових рішень загальним позовним провадженням, що суперечить правовій природі цих процесуальних інститутів.

Апеляційний суд зазначає, що питання щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, які виникли у зв`язку з виконанням рішення суду у конкретних справах (№420/8727/25 та №420/24473/25), перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору у зазначених справах та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовими рішенням обов`язку.

За таких обставин, апеляційний суд констатує, що заявлені позивачем позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, а тому позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у зв`язку апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржуване рішення суду першої інстанції – скасоване, а провадження у справі – закрите.

Керуючись ст. ст. 238, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 319, 321, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2026 року – скасувати.

Закрити провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

СуддіН.В. Вербицька О.В. Джабурія