Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/15159/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15159/25

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

18.11.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Єщенка О.В.,

суддів – Бітова А.І.,

– Градовського Ю.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про відмову у видачі довідки про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509;

зобов`язати Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради видати ОСОБА_1 довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи відповідно до пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 24.01.2025 №17.01-05/2-394 про відмову у видачі довідки про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщеної особи.

Зобов`язано Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради видати ОСОБА_1 довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 перемістився з території, де виникли обставини, зазначені статтею 1 Закону України № 1706-VII, на момент їх виникнення, зокрема, залишив місце свого проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а тому наявні підстави для взяття останнього на облік внутрішньо переміщеної особи.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 13.09.2018 року, а в подальшому був зареєстрований в селі Дачне Одеської області, де проходив військову службу. Апелянт вважає, що оскільки село Дачне не включене до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, підстави для взяття позивача на облік як ВПО відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується записом у паспорті.

З 29.11.2018 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та був зареєстрований за адресою Військової частини НОМЕР_1 .

У період з 24.02.2022 по 03.01.2024 ОСОБА_1 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, що підтверджується довідкою Служби безпеки України від 09.05.2024 № 33/7-г-588д.

17.12.2024 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси із заяву, у якій просив взяти на облік як внутрішньо переміщену особу.

Рішенням Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 24.01.2025 № 17.01.05/2-394 ОСОБА_1 відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у зв`язку з тим, що в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України та довідці про внесення відомостей до Єдиного Державного демографічного реєстру відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо перемішених осіб» від 20.10.2014 № 1706 та неможливістю заявника надати докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (ч .2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Частиною десятою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення;

4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – Порядок №332), п.2 якого визначено, що облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (далі – Порядок №509).

Відповідно до п.1 Порядку №509, цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка).

Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до абзацу 6 пункту 6 Порядку №509, довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом восьмим цього пункту.

Як згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» так і згідно пункту 6 Порядку № 509 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених, зокрема, статтею 12 цього Закону.

З аналізу наведеного вбачається, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені статтею 1 Закону, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується записом у паспорті.

З 29.11.2018 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та був зареєстрований за адресою Військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .

З цього приводу колегія суддів зазначає, що реєстрація місця проживання за місцем проходження служби, починаючи з 2018 року не свідчить про припинення його проживання у місті Сєвєродонецьк у вільний від виконання службових обов`язків час. Реєстрація місця проживання військовослужбовця за адресою військової частини у зв`язку з проходженням ним військової служби є виконанням службових обов`язків та вимог законодавства про військовий обов`язок, а не добровільним переїздом чи зміною постійного місця проживання.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (втратив чинність 20.03.2025) та відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, Сєвєродонецька міська територіальна громада з 25.06.2022 тимчасово окупована російською федерацією.

Оскільки ОСОБА_1 перемістився з території, де виникли обставини, зазначені статтею 1 Закону України № 1706-VII, на момент їх виникнення, зокрема, залишив місце свого проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а тому наявні підстави для взяття останнього на облік внутрішньо переміщеної особи.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Управління соціального захисту населення в Київському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 24.01.2025 №17.01-05/2-394 про відмову у видачі довідки про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщеної особи є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: Ю.М. Градовський