Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/21948/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21948/25

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі за позовною заявою Чорноморської окружної прокуратури Одеської обласної прокуратури до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Управління містобудування архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, за участю третьої особи: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та скасування паспорту прив`язки,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025 року Чорноморська окружна прокуратура Одеської обласної прокуратури звернулася до суду першої інстанції із позовом до Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, Управління містобудування архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області, за участю третьої особи: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради, виконавчого комітету Таїровської селищної ради та управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради в частині невжиття заходів з контролю у сфері благоустрою на території Таїровської територіальної громади при розміщенні групи тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;

-скасувати (анулювати) паспорт прив`язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 на території Таїровської територіальної громади, реєстраційний №07/03-04 від 22.07.2024, виданий управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради;

-стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури судові витрати на розрахунковий рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (неприбуткова організація); адреса: 65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що паспорт прив`язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 на території Таїровської територіальної громади, реєстраційний №07/03-04 від 22.07.2024, виданий управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради із порушенням норм чинного законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року позову Чорноморської окружної прокуратури - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради, виконавчого комітету Таїровської селищної ради та управління містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради в частині невжиття заходів з контролю у сфері благоустрою на території Таїровської територіальної громади при розміщенні групи тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 , вздовж вулиці Марківська ріг вулиці Дальня.

Скасовано паспорт прив`язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , вздовж вулиці Марківська ріг вулиці Дальня на території Таїровської територіальної громади, реєстраційний №07/03-04 від 22.07.2024, виданий управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради.

Не погоджуючись з таким рішенням Таїровська селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Управлінням містобудування архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради проведена повна перевірка документів, поданих ФОП ОСОБА_1 та поданий ним пакет документів, на час видачі паспорта прив`язки №07/03-04 від 22.07.2024, повністю відповідав вимогам «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» затвердженого Наказом Мінрегіону від 21.10.2011 №244 (далі – Порядок №244).

Як зазначає апелянт, оскільки на момент видачі паспорта процедура була дотримана, та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів ігнорування конкретних правопорушень (звернень, скарг), висновок суду про допущення протиправної бездіяльності Таїровською селищною радою та її виконавчих органів є недоведеним та таким, що ґрунтується на припущеннях та хибному тлумаченні судом норм Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку №244.

Далі апелянт, заперечуючи висновок суду про скасування паспорту прив`язки, зауважує на тому, що таке рішення порушує баланс між публічними інтересами та правом на підприємницьку діяльність, оскільки скасування паспорта прив`язки є крайнім заходом, а позивачем не доведено, що виявлені порушення не можуть бути усунені без скасування дозвільного документа. Апелянт указує, що скасування паспорта прив`язки є надмірним та радикальним заходом, який не відповідає критерію пропорційності втручання держави у права приватних осіб. Посилаючись на позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 06.02.2023 у справі №440/7203/21), указує, що скасування дозвільного документа є «крайнім заходом» (ultima ratio), який може бути застосований лише у випадку, якщо виявлені порушення є неусувними та створюють реальну, а не уявну загрозу суспільним інтересам.

Окремо апелянт наголошує, що визначення доцільності, часу та способу проведення перевірок благоустрою є дискреційним повноваженням селищної ради. Визнавши бездіяльність протиправною лише на підставі того, що рада самостійно не скасувала паспорт прив`язки до подання позову прокурором, суд першої інстанції порушив принцип розподілу влад та втрутився у виключну компетенцію органу самоврядування.

Мотивуючи свою позицію про порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт зазначає, що відмова судом у задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, призвела до того, що Таїровська селищна рада була позбавлена можливості спростувати доводи позивача у судовому засіданні.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви про призначення судової будівельно-технічної експертизи. На переконання апелянта відмова суду в призначенні експертизі позбавила Таїровську селищну раду можливості довести, що об`єкти ФОП ОСОБА_1 є збірно-розбірними конструкціями, встановленими без заглиблених фундаментів, що є базовою ознакою тимчасової споруди згідно Порядку №244. На переконання апелянта суд, не володіючи спеціальними технічними знаннями, не мав права самостійно робити висновки про невідповідність споруд державним будівельним нормам. При цьому, апелянт посилається на позицію Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі №826/11728/18 який виснував, що питання про те, чи є об`єкт капітальною спорудою або тимчасовою спорудою, потребує спеціальних знань у сфері будівництва, а тому призначення експертизи у таких справах є обов`язковим для встановлення фактичних характеристик об`єкта.

З огляду на викладене, апелянт вважає заявлений позов окружної прокуратури безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Чорноморська окружна прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеним у позовній заяві та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність поданої скарги. Наголошує на тому, що спірна тимчасова споруда не відповідає вимогам Порядку № 244 та статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі – Закон №3038-VI) та паспорту прив`язки через перевищення їх площі, а тому паспорт прив`язки підлягає скасуванню. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду – залишити без змін.

ФОП ОСОБА_1 також подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу Таїровської селищної ради задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити окружній прокуратурі в задоволенні позову в повному обсязі. Аргументи третьої особи в цілому збігаються із позицією Таїровської селищної ради, яка наведена останньою в апеляційній скарзі.

Інші учасники справи своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Відповідно до пункту 3 частини1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Чорноморською окружною прокуратурою в порядку виконання покладених Конституцією України функцій щодо захисту інтересів держави через представницькі повноваження та під час здійсненні процесуального керівництва досудовим розслідувань у кримінальному провадженні №12024162160000891 від 05.10.2024 за ч.3 ст.197-1 КК України виявлені порушення вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської селищної ради.

Так, під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Таїровської селищної ради № 165 від 07.06.2024 «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на розміщення групи тимчасових споруд у кількості 4 шт. для провадження підприємницької діяльності за місцем розташування: АДРЕСА_2 , вздовж АДРЕСА_1 » наданий дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розміщення групи тимчасових споруд в кількості 4 шт. для провадження підприємницької діяльності, за місцем розташування АДРЕСА_2 , вздовж АДРЕСА_1 (а.с.113).

Пунктом 2.5 вказаного рішення ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний укласти в місячний термін з Таїровською селищною радою договір особистого строкового сервітуту на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на території Таїровської територіальної громади.

Крім того, рішенням №165 від 07.06.2024 ФОП ОСОБА_1 зобов`язаний оформити паспорт прив`язки тимчасових споруд (групи споруд) в Управлінні містобудування архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради.

У подальшому, 22.07.2024 на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 , Управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради виданий паспорт прив`язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , вздовж АДРЕСА_1 з реєстраційним номером: 07/03-04. Строк дії паспорта прив`язки до 22.07.2029 (а.с. 112 зв.бік).

Відповідно до вказаного рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради та зазначеного паспорта прив`язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , вздовж АДРЕСА_1 , провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 повинно здійснюватися у групі тимчасових споруд у кількості 4 шт., загальною площею 120 м (згідно пояснювальної записки до Паспорта прив`язки, група тимчасових споруд (ГТС) для здійснення підприємницької діяльності має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, габаритні розміри павільйонна в плані - 12,00 х 10,00 м, загальна площа ТС - 120,00 кв м, загальна висота ТС – 3,90 м, внутрішня висота ТС – 3,60 м).

На виконання вказаного рішення 22.07.2024 між Таїровською селищною радою та ФОП ОСОБА_1 , укладений Договір № -9-07/03-04/2024 особистого строкового сервітуту на розміщення групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в АДРЕСА_1 (а.с.115-116).

Відповідно до п. 1 Договору строковий сервітут встановлюється на час дії Паспорту прив`язки, виданого Управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради реєстраційний номер №07/03-04 від 22.07.2024, дійсного до 22.07.2029. При цьому строк договору дорівнює строку дії Паспорту прив`язки, після продовження дії Паспорту прив`язки, укладається новий договір на термін дії Паспорту прив`язки.

Вважаючи, протиправною бездіяльність Таїровської селищної ради щодо невжиття заходів з контролю у сфері благоустрою, а паспорт прив`язки тимчасових споруд таким, що підлягає скасуванню з одночасним демонтажем групи тимчасових споруд, окружна прокуратура звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» указав, що на відповідача покладається обов`язок щодо вжиття заходів з відновлення благоустрою територіальної громади.

Як указав суд, відсутність будь-яких дій Таїровської селищної ради та її виконавчих органів щодо невжиття заходів з контролю у сфері благоустрою на території Таїровської територіальної громади при розміщенні групи тимчасових споруд є протиправними. Оскільки Таїровською селищною радою та її виконавчими органами не здійснені владні управлінські функції у сфері благоустрою громади, в тому числі, не вжиті заходи із демонтажу елементів благоустрою, суд вважав, що наявні підстави для задоволення заявленого окружною прокуратурою позову .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку №244 внаслідок чого, на думку апелянта, суд дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії селищної ради та скасування паспорту прив`язки на групу тимчасових споруд ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів керується наступним.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 14 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частина 2 статті 2 Закону №280/97-ВР визначає, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України від 06.09.2005 №2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» (далі – Закон №2807-IV).

Стаття 1 Закону №2807-IV містить визначення термінів, які вживаються в такому значенні, зокрема, благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Також ця стаття визначає, що заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до приписів статті 5 Закону №2807-IV управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Стаття 10 Закону №2807-IVвизначає коло повноважень сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів частина 1 цієї статті відносить :

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою;

5) затвердження місцевих планів управління відходами.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону №2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, серед іншого, здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів.

Приписи частини 1 статті 20 Закону №2807-IV також визначають, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (ч.4 ст.20 Закону №2807-IV).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до відання Таїровської селищної ради та її виконавчих органів наведеними нормами віднесений комплекс заходів щодо благоустрою населеного пункту Таїровської територіальної громади.

Закон України №3038-VI від 17.02.2011 «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Стаття 28 вказаного Закону визначає, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вимог частини четвертої статті 28 Закону № 3038-VI Наказом Мінрегіону від 21.10.2011 №244 затверджений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (далі і вище – Порядок №244).

Цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (п.1.1).

Пункт 1.3 Порядку №244 визначає, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пункт 1.4. Порядку №244 визначає терміни, які застосовуються у цьому Порядку:

-замовник - суб`єкт господарювання, який реалізує право розмістити ТС на підставі паспорта прив`язки ТС;

-паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності;

-пересувна ТС - споруда, яка не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у якій може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності;

-стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.

Відповідно до приписів пунктів 2.1. та 2.7. підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС. Паспорт прив`язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Пункт 2.26. Порядку №244 передбачає перелік умов анулювання дії паспорта прив`язки тимчасової споруди, а саме:

- недотримання вимог паспорта прив`язки ТС при її встановленні;

- не встановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки ТС;

- надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.

Отже, чинним законодавством, в тому числі, визначений розмір тимчасової споруди, який має бути не більше 30 кв.м. з метою забезпечення можливості її переміщення без втрати цільового призначення і основних властивостей.

Повертаючись до матеріалів справи колегія суддів враховує, що рішенням Таїровської селищної ради № 165 від 07.06.2024 «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на розміщення групи тимчасових споруд у кількості 4 шт. для провадження підприємницької діяльності за місцем розташування: АДРЕСА_2 , вздовж АДРЕСА_1 » наданий дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розміщення групи тимчасових споруд в кількості 4 шт. для провадження підприємницької діяльності, за місцем розташування АДРЕСА_2 , вздовж АДРЕСА_1 .

У подальшому, 22.07.2024 Управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради, на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 , виданий паспорт прив`язки на групу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 з реєстраційним номером: № 07/03-04.

Зі змісту вказаних документів вбачається, що провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 має здійснюватися у групі тимчасових споруд у кількості 4 шт., загальною площею 120 м.

Так, згідно стислої пояснювальної записки до Паспорта прив`язки, група тимчасових споруд (ГТС) для здійснення підприємницької діяльності має закрите приміщення для тимчасового перебування людей, габаритні розміри павільйонна в плані - 12,00 х 10,00 м, загальна площа ТС - 120,00 кв м, загальна висота ТС – 3,90 м, внутрішня висота ТС – 3,60 м) (а.с.114).

Згідно плану розміщення групи тимчасових споруд він складається зі споруд: № 1 – 30,0 кв.м, № 2- 30,0 кв.м, № 3 - 30,0 кв.м, № 4 – 30,0 кв.м, загальна площа ГТС - 120,00 кв.м (а.с.114).

Водночас, схема благоустрою прилеглої території паспорту прив`язки № 07/03-04 передбачає, що площа ділянки благоустрою становить 195,0 м.кв. та відповідно до графічної частини тимчасові споруди формують одне приміщення із суцільним фасадом.

Окрім цього, протоколом огляду від 15.03.2025, проведеного в межах кримінального провадження №12024162160000891 від 05.10.2024, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 установлена одноповерхова будівля з несучим металевим каркасом по монолітній бетонній основі, що не відповідає даним паспорту прив`язки ТС, виданого 22.07.2024 Управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради, яким передбачене розташування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у кількості 4 шт.

На думку колегії суд першої інстанції обґрунтовано врахував складені 03.04.2025 висновки судової будівельно-технічної експертизи №25/2025, яка призначена у кримінальному провадженні №12024162160000891 від 05.10.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України (самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці).

Так, згідно пункту 1 вказаного висновку в результаті проведеного експертом візуально-інструментального обстеження, враховуючи документацію, наявну в матеріалах кримінального провадження №12024162160000891 експерт дійшов висновку, що будівля магазин «DRINX» площею забудови 121,72 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає паспорту прив`язки ТС для провадження підприємницької діяльності за місцем розташування: АДРЕСА_2 , вздовж АДРЕСА_1 на території Таїровської територіальної громади Одеського району Одеської області у кількості (4 шт.), реєстраційний № 07/03-04, виданого 22.07.2024 Управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області.

Згідно висновку невідповідності полягають в площі забудови, об`ємно-планувальних показниках об`єкта будівництва, частково застосованих конструктивних елементів будівлі та внутрішньому оздобленні, благоустрою прилеглої території.

Фактично обстежуваний магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, площею забудови 121,72 кв.м є самостійною окремо розташованою будівлею, в той час як паспорт прив`язки передбачає влаштування групи тимчасових споруд у кількості 4 штук по 30,0 кв.м кожна.

Також, у висновку зазначено про те, що будівля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , вздовж вулиці Марківська ріг вулиці Дальня, забезпечена водопостачанням, каналізацією та електропостачанням, що не відповідає паспорту прив`язки від 22.07.2024, який передбачає підключення тільки до мереж електропостачання.

Відповідно до пунктів 2 та 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи №25/2025 будівля магазин «DRINX» площею забудови 121,72 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вздовж вулиці Марківська ріг вулиці Дальня, де відповідно до паспорту прив`язки ТС, реєстраційний № 07/03-04, виданого 22.07.2024 Управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області передбачено розташування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у кількості 4 шт., є об`єктом нерухомого майна та капітальною будівлею (а.с.60-69).

Аналізом встановлених матеріалами справи обставин, з урахуванням наведених вище норм права, що регулюють спірні правовідносини, а також враховуючи висновки експерта судової будівельно-технічної експертизи №25/2025, слід констатувати, що розташована будівля магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею забудови 121,72 кв м, фактично не відповідає паспорту прив`язки ТС № 07/03-04, виданого 22.07.2024 Управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської селищної ради.

Оскільки наведені параметри тимчасової споруди суперечать даним паспорту прив`язки ТС № 07/03-04, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Таїровською селищною радою та її виконавчими органами була допущена протиправна бездіяльність щодо невжиття заходів з контролю у сфері благоустрою на території Таїровської територіальної громади при розміщенні групи тимчасових споруд.

Твердження апелянта про те, що поданий ФОП ОСОБА_1 пакет документів, на час видачі паспорта прив`язки №07/03-04 від 22.07.2024, повністю відповідав вимогам Порядку №244 жодним чином не спростовують висновки суду про допущення відповідачем бездіяльності стосовно не здійснення заходів контролю у сфері благоустрою на території Таїровської територіальної громади при розміщенні ФОП ОСОБА_1 групи тимчасових споруд.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на той факт, що спірна тимчасова споруда не відповідає вимогам статті 28 Закону №3038-VI і Порядку № 244 та паспорту прив`язки через перевищення її площі, яка не може бути більшою 30 кв.м. по зовнішньому контуру, у тому числі з урахуванням об`єднання (суміщення), паспорт прив`язки ТС № 07/03-04 від 22.07.2024 на групу тимчасових споруд підлягає анулюванню (скасуванню).

Доводи апелянта про те, що таке рішення суду порушує баланс між публічними інтересами та правом на підприємницьку діяльність, оскільки скасування паспорта прив`язки є крайнім заходом, а позивачем не доведено, що виявлені порушення не можуть бути усунені без скасування дозвільного документа, колегія суддів оцінює критично та зазначає, що такий паспорт може існувати лише за умови дотримання вимог містобудівного законодавства, Оскільки параметри тимчасової споруди суперечать паспорту прив`язки ТС № 07/03-04 від 22.07.2024, тому через невідповідність споруди його даним він має бути анульований.

Варто зазначити, що приписи абзацу першого пункту 2.26 Порядку №244 прямо передбачають таку умову анулювання паспорту прив`язки як недотримання вимог паспорта прив`язки тимчасової споруди при її встановленні, а тому твердження апелянта про допущення судом першої інстанції хибного трактування Порядку №244 є безпідставними.

Стосовно доводів апеляційної скарги про помилковість висновку суду щодо відмови у задоволенні заяви про призначення експертизи, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів Закону України «Про судову експертизу» призначення експертизи під час розгляду справи у суді зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.

Апелянт посилаючись на позицію Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі №826/11728/18 зазначає, що питання про те, чи є об`єкт капітальною спорудою або тимчасовою спорудою, потребує спеціальних знань у сфері будівництва, а тому призначення експертизи у таких справах є обов`язковим для встановлення фактичних характеристик об`єкта.

З цього приводу, на думку колегії суддів, суд першої інстанції слушно зауважив на тому, що у поданій окружною прокуратурою позовній заяві не ставиться питання щодо подальших наслідків анулювання)паспорту прив`язки № 07/03-04, виданого Управлінням містобудування, архітектури та землеустрою Таїровської територіальної громади, а саме можливості знесення (при капітальності об`єкту) чи демонтування (за тимчасового характеру об`єкта), для чого важливо встановлювати капітальний чи тимчасовий характер об`єкта.

За таких підстав, за наявності в матеріалах справи висновків судової будівельно-технічної експертизи №25/2025 від 03.04.2025, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, є забезпечення права на розгляд справи у розумні строки. Наведений принцип відображений в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що відмова судом першої інстанції у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні із посиланням на те, що таке порушення судом норм процесуального права призвело до позбавлення Таїровську селищну раду можливості спростувати доводи окружної прокуратури у судовому засіданні та відстояти інтереси територіальної громади, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до положень КАС України питання щодо розгляду справи за правилами загального чи спрощеного позовного провадження належить до дискреційних повноважень суду, який, враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та необхідність проведення судових засідань, вирішує питання про доцільність розгляду справи у відповідному порядку.

Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі “Axen v. Germany”, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 “Varela Assalino contre le Portugal”, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також колегія суддів вважає необхідним зауважити на тому, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом її учасників.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційні скарзі доводи про допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому колегія суддів вважає їх безпідставними.

Будь-яких інших доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів вважає, що надала відповідь на ключові доводи апеляційної скарги та не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року – залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький