Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №400/936/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/936/26

Перша інстанція: суддя Дерев`янко Л.Л.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів - Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Первомайського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними відмови та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Первомайського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відповідач, Первомайський відділ ДРАЦС), в якому просить:

1) визнати протиправною відмову та бездіяльність, які полягають у невиконанні рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.04.2024 у цивільній справі №484/1445/24 (провадження №2-о/484/66/24) про усиновлення (удочеріння) та у відмові внести зміни до актового запису про народження дитини;

2) зобов`язати відповідача виконати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.04.2024 у справі №484/1445/24 та внести зміни до актового запису про народження №307 від 05.06.2009, складеного щодо особи, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- виключити з актового запису про народження відомості про біологічного батька - ОСОБА_2 ;

- внести до актового запису про народження відомості про батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як усиновлювача відповідно до рішення суду;

- привести відомості про прізвище, ім`я та по батькові дитини в актовому записі про народження у відповідність до чинного актового запису про зміну імені, складеного тим самим органом ДРАЦС відповідно до якого особа зареєстрована, як ОСОБА_3 ;

- узгодити всі ідентифікаційні дані дитини в актовому записі про народження з відомостями, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та в актовому записі про зміну імені;

3) зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до паперового носія актового запису про народження та до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, у порядку та строки. передбачені Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №96/5;

4) зобов`язати відповідача після внесення зазначених змін видати нове свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням усіх змін, внесених на підставі рішення суду про усиновлення та чинного актового запису про зміну імені.

Також у позовній заяві ставилося питання про стягнення з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, понесені позивачем витрати, що пов`язані із розглядом цього адміністративного позову.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не здійснив повного та об`єктивного дослідження доказів подання заяв, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги є передчасними.

Заперечуючи висновок суду про передчасність заявленого позову, апелянт зазначає про залишення судом поза увагою того, що позивач звернувся до суду саме через те, що після звернення до органу реєстрації актів цивільного стану відповідач не вчинив передбачених законом дій, не виконав рішення суду, не внесені зміни до актового запису та не оформлений належний висновок.

Також на переконання апелянта висновок суду про те, що у матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем рішення про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану в розумінні п. 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила), а тому відсутні підстави для визнання відмови протиправною, є формальним та таким, що не відповідає правовій природі спірних правовідносин.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність поданої скарги. Зазначає, що наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, однак не містять обставин, які б свідчили про порушення судом норм матеріального чи процесуального права та могли бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду. Висновки суду вважає законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.04.2024 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області ухвалив рішення по цивільній справі №484/1445/24 провадження №2-о/484/66/24, за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Первомайської міської ради Миколаївської області, Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про усиновлення громадянином України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Дніпропетровськ. РНОКПП НОМЕР_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 „ РНОКПП НОМЕР_2 , яким було задоволено заяву ОСОБА_1 про усиновлення (удочеріння) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Суд вирішив оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ усиновлювачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; записати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровськ батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом у справі № 484/1445/24 встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23.02.2024 Відділом ДРАЦС по м. Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайську Миколаївської області. Матір`ю дитини записана ОСОБА_6 , батьком - ОСОБА_2 .

При отриманні паспорта громадянина України неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 подала до органів ДРАЦС заяву про зміну прізвища та по батькові та отримала паспорт на ім`я - ОСОБА_3 .

Рішення набрало законної сили 20.05.2024.

23.05.2025 ОСОБА_3 звернулася до відповідача з заявою, якою просила внести зміни в актовому записі про народження.

Листом від 06.08.2025 Первомайський відділ ДРАЦС у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомив, що резолютивна частина рішення не містить інформацію, необхідну для його виконання. Також, відповідач звернув увагу адвоката на те, що рішенні суду від 05.04.2024 по справі №484/1445/24 прізвище і по-батькові вказане за даними усиновителя. При цьому, перевірка за даними Реєстру та архіву відділу виявила, що актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.08.2025 по справі № 484/1445/24 позивачу відмовлено в роз`ясненні судового рішення шляхом зазначення номеру актового запису про народження та органу, яким він був складений (актовий запис №307, від 05.06.2009, складений Первомайським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); визначення відомостей, що підлягають внесенню/виключенню з актового запису у зв`язку з усиновленням (в актовому запису про народження №307 від 05.06.2009, складеному Первомайським відділом ДРАЦС, виключити відомості про батька, громадянина України - ОСОБА_2 та замінити їх на «батько» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України. РНОКПП НОМЕР_1 , прізвище дитини замінити з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а по батькові з « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_4 »; зазначити повні анкетні дані усиновителя (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, громадянство): вказати по батькові дитини після усиновлення згідно зі ст. 147 СК України та зобов`язання Первомайського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження і видати нове свідоцтво про народження у межах виконання рішення суду у справі № 484/1445/24 від 15.04.2024.

03.10.2025 позивач через свого представника - адвоката Ремського Є.В. звернувся до відповідача з заявою, в якій просив на підставі судового рішення внести зміни в актовому записі про народження № 307 та видати нове свідоцтво про народження. Також, представник позивача просив у разі невиконання зазначеного судового рішення надати офіційну письмову відповідь із зазначенням причин та нормативного обґрунтування відмови у виконанні.

В матеріалах справи є лист відповідача №1809/23.18-32 від 13.10.2025 «Щодо розгляду адвокатського запиту», в якій відповідач пояснив, що резолютивна частина рішення не містить інформацію, необхідну для його виконання. Також, відповідач повідомив, що актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в архіві відділу не обліковується.

Позивач, вважаючи протиправною відмову у внесені змін в актовий запис, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції звернув увагу, що позовні вимоги сформульовані позивачем як визнання протиправною відмову та бездіяльність відповідача, щодо виконання рішення суду у цивільній справі №484/1445/24 від 15.04.2024. Разом з цим позивач просив зобов`язати відповідача внести зміни до актових записів.

Суд першої інстанції послався на два листа відповідача: № 1177/23.18-28 від 06.08.2025 щодо розгляду адвокатського запиту представника ОСОБА_3 адвоката Ремського Є.В. № 26 від 01.08.2025; № 1809/23.18-32 від 13.10.2025 щодо розгляду адвокатського запиту представника позивача адвоката Ремського Є.В., та виснував, що відповідачем розглянуто по суті саме адвокатські запити Ремського Є.В. , а тому відповідь відповідача на ці адвокатські запити не є рішенням про відмову у внесенні змін до актових записів в розумінні п.1.15 Правил.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем відповідного рішення, суд вважав, що відсутні підстави для визнання відмови протиправною.

Що стосується бездіяльності, щодо невнесення змін до актових записів, то суд першої інстанції зауважив, що в ході розгляду справи не встановлено факту подання позивачем відповідної заяви про внесення змін з урахуванням вимог п.1.5, 2.5 Правил, яка є обов`язковою і у випадку, якщо внесення змін до актових записів пов`язано з виконанням рішення суду.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції не знайшов підстав вважати, що неприйняття відповідачем жодного управлінського рішення про внесення змін до актових записів є протиправним, оскільки такому рішенню має передувати заява повноважної особи, чого за матеріалами справи не встановлено, а тому суд вважав що позовні вимоги про визнання відмови у внесенні змін до актових записів або бездіяльності відповідача є передчасними.

Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, згідно матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог, позивач вказує, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15.04.2024 по справі №484/1445/ задоволено заяву ОСОБА_1 про усиновлення (удочеріння) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначено записати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 .

Для виконання цього рішення позивач звернувся до відповідача з заявою, про внесення змін до актового запису про народження доньки, але отримав відмову, мотивовану відсутністю в рішенні суду даних щодо органу, яким мають бути внесені зміни до актового запису.

Позивач вважає, що чинне законодавство не надає органу ДРАЦС дискреційних повноважень оцінювати доцільність або «достатність» резолютивної частини судового рішення, що набрало законної сили, а органи державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовляти у виконанні судових рішень. На думку позивача, оцінка змісту судового рішення, а тим більше встановлення умов його виконання, не належить до повноважень органів ДРАЦС і є формою неправомірного втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, колегія суддів встановила, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з відмовою відповідача виконати рішення суду у цивільній справі, а саме, внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відмінний від існуючого запису цивільного стану.

Варто зазначити, що відповідно до приписів частини 1, 2, 3 статті 49 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України від 01.07.2010 №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон №2398-VI).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч. 1 ст. 9 Закону №2398-VI), тобто дій/подій, що впливають на набуття ,зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч. 1 ст. 22 Закону №2398-VI).

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 (далі - Правила), та застосовуються колегією в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1.1. розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пункт 1.5. Правил визначає, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.

Якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

Пункт 1.15 Правил визначає, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:

-2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про внесення змін до актового запису цивільного стану.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Як мовилось вище, для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (ч. 1 ст. 273 ЦК України) позивач звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у цивільній справі №484/1445/24 задоволено заяву ОСОБА_1 про усиновлення (удочеріння) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено записати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 .

У зв`язку з тим, що відповідач відмовляється виконувати рішення суду у цивільній справі, позивач звернувся до адміністративного суду для захисту свого права, та просив зобов`язати відповідача виконати це рішення.

Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими встановлені порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, колегія суддів вбачає однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, згідно частини 1 статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною 2 цієї норми визначено, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому розділом VII ЦПК України.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, через зобов`язання подати звіт встановлюється у цивільних справах відповідно до статті 453-1 ЦПК України зокрема, у спорах немайнового характеру.

При цьому, якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд може зобов`язати такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

З огляду на викладене, колегія суддів встановила, що права позивача вже визначені та захищені прийнятим судом у цивільній справі рішенням, яке набрало законної сили. Небажання відповідача добровільно дотримуватися встановленого судом порядку є стадією виконання судового рішення у цивільній справі №484/1445/24, а не новим спором в адміністративному провадженні, навіть якщо відповідач орган владних повноважень. При цьому, варто зауважити, що контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді цієї справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частина 2 статті 308 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Оскільки судом першої інстанції порушені правила юрисдикції адміністративних судів, то оскаржуване судове рішення безумовно підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції роз`яснює позивачу, що розгляд цієї справи віднесений до компетенції суду цивільної юрисдикції в порядку виконання рішення в межах цивільної справи №484/1445/24.

Керуючись ст. ст. 19, 34, 239, 243, 308, 311, 319, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Україна про визнання відмову та бездіяльність у невиконанні рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2024 року та зобов`язати відповідача виконати рішення суду у цивільній справі - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький