Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/4685/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/4685/26

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі – ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення №965030121248 від 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії померлого чоловіка, ОСОБА_2 ;

-зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у розмірі 31 813, 23 грн. на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2024 та з урахуванням рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03.07.2025 у справі №650/1862/25.

Також в позовній заяві ставиться питання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №965030121248 від 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії померлого чоловіка, ОСОБА_2 .

Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у розмірі 31 813,23 грн. на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2024 та з урахуванням рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03.07.2025 у справі №650/1862/25.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ГУ ПФУ в Херсонській області надало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що неодмінною умовою для задоволення вимог адміністративного позову є встановлення факту порушення прав особи протиправними рішеннями або діями (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Апелянт наполягає на тому, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято цілком законне рішення №965030121248 від 09.09.2025 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_3 , відповідно до приписів частини 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058- IV). Отже, як вважає апелянт, відмовляючи у виплаті недоотриманої пенсії ГУ ПФУ в Херсонській області діяло в межах чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення заявленого позову.

Позивачка, ОСОБА_1 , у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, які ідентичні доводам викладеним в позовній заяві, та які узгоджуються із висновками суду першої інстанції, зазначає про безпідставність поданої скарги. Рішення суду вважає законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а рішення суду залишити без змін..

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про виплату недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_3 та подала наступні документи:

- свідоцтво про смерть ОСОБА_3 ;

- паспорт громадянина України ОСОБА_1 ;

- свідоцтво про право на спадщину за законом;

- свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ;

- рішення суду.

Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області №965030121248 від 26.11.2024 відмовлено ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії відповідно до частини 3 статті 52 Закону №1058- IV.

13.08.2025 ОСОБА_1 вчергове звернулася до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис від 18.10.2022 №2496 (проживав за адресою: АДРЕСА_1 ) та подала наступні документи:

- паспорт громадянина України ОСОБА_1 ;

- свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 ;

- свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ;

- рішення суду від 03.07.2025 по справі №650/1862/25;

- свідоцтво про шлюб ОСОБА_1 .

За результатами розгляду вищевказаної заяви ГУ ПФУ в Херсонській області прийняте рішення №965030121248 від 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_3 відповідно до частини 3 статті 52 Закону №1058- IV.

Крім цього, в рішенні указано, що при перевірці документів, поданих ОСОБА_1 , виявлено розбіжності в прізвищі померлого ОСОБА_2 , а саме: в свідоцтві про смерть виданого повторно прізвище померлого ОСОБА_2 та в свідоцтві про право на спадщину на ОСОБА_2 , а в електронній пенсійній справі згідно паспорта НОМЕР_1 , виданого Дзержинським МВ УМВС України в Донецькій області 15.06.2001 — прізвище ОСОБА_4 .

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 03.07.2025 у справі №650/1862/25 встановлений факт належності пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого управлінням Пенсійного фонду України в Великоолександрівському районі Херсонської області 31.03.2009, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивачка, вважаючи протиправним рішення та відмову у виплаті пенсії, звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійне посвідчення належить ОСОБА_2 (спадкодавцю), і що саме цій особі призначена та нарахована пенсія і саме ця особа перебувала на обліку в територіальному органі Пенсійного фонду. Суд першої інстанції зазначив, що пенсійна справа це лише внутрішній архів органу Пенсійного фонду, а посвідчення – це зовнішній юридичний доказ права на цю пенсію, а тому рішення ГУ ПФУ в Херсонській області від 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії померлого чоловіка суд визнав протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На виконання вимог частини 1 статті 2 КАС України колегією були встановлені наступні обставини.

Так, згідно матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог, позивачка вказує, що 21 жовтня 2024 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина складається в тому числі з недоотриманої пенсії у розмірі 31 813 гривень 23 копійки за період з 01 травня 2022 року по 31 жовтня 2022 року, яка належала спадкодавцю та підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 30 травня 2024 року.

22.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_3 .

Головним управлінням прийнято рішення №965030121248 від 26.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії відповідно до частини 3 статті 52 Закону №1058-IV.

13.08.2025 ОСОБА_1 повторно звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис від 18.10.2022 №2496

За результатами розгляду вищевказаної заяви прийнято рішення №965030121248 від 09.09.2025 про відмову ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_3 відповідно до частини 3 статті 52 Закону №1058-IV.

Варто зазначити, що відповідно до положення частини 1 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Частиною другою визначено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Частиною третьою зазначеної норми визначено, що у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Вказане визначає, що виплата суми пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, за загальним правилом, здійснюється у позасудовому порядку (добровільно) органами Пенсійного фонду України членам сім`ї, особам, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, особам, що знаходилися на його утриманні, які звернулися із відповідною заявою протягом 6 місяців з дня смерті пенсіонера.

Колегією суддів наголошує, що відмовляючи позивачці у виплаті недоотриманої пенсії, відповідач послався саме на частину 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначає строки звернення за виплатою, яка належала пенсіонерові і не була отримана ним за життя у позасудовому порядку.

При цьому, згідно зі статтею 1220 Цивільного кодексу України, часом (днем) відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є днем відкриття спадщини.

Таким чином, останній день звернення до Пенсійного фонду про отримання невиплаченої пенсії є 14 квітня 2023 року.

До територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про отримання пенсії позивачка звернулась вперше 22.10.2024, таким чином, пропустивши визначений законом шестимісячний строк, для отримання пенсійних виплат відповідачем.

При цьому, колегія суддів зауважує, що у разі відсутності членів сім`ї або в разі не звернення особою за виплатою вказаної суми в межах цього строку, суми пенсій, призначених, зокрема, за Законом № 1058-IV, можуть входити до складу спадщини, що регламентується, головним чином, нормами цивільного права.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

За визначенням пункту 1 частини 1 статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України передбачає, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом до територіального органу Пенсійного фонду із позовною заявою про визнання бездіяльності відповідача протиправною і зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, яку її чоловік недоотримав за життя, обґрунтовуючи своє право тим, що недоотримана пенсія входить до складу спадщини.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даній справі виник спір про цивільне право, предметом якого є майнова вимога позивачки визнати за нею в порядку спадкування право власності на майно - грошові кошти. Тому спір має приватноправовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Колегія суддів звертає увагу, що питання захисту прав осіб, які звернулися до суду з позовом про зобов`язання орган Пенсійного фонду здійснити виплату нарахованих сум пенсії, яка не була одержана за життя пенсіонера, неодноразово досліджувалося Великою Палатою Верховного Суду у інших справах, зокрема у справі №808/1346/18 від 03.04.2019.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді цієї справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частина 2 цієї норми передбачає, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Оскільки судом першої інстанції порушені правила юрисдикції адміністративних судів, то оскаржуване судове рішення безумовно підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції роз`яснює позивачу, що розгляд цієї справи віднесений до компетенції суду цивільної юрисдикції, та він має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до П`ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією відповідно до статті 239 КАС України.

Керуючись ст. ст. 19, 34, 239, 243, 308, 311, 319, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року – скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький