Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №400/1185/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1185/26

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про поновлення виплати пенсії, стягнення заборгованості з виплати пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просить поновити виплату пенсії за віком з листопада 2025 року; стягнути заборгованість з виплати пенсії у розмірі 48410,84 грн. та провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058- IV). Як пояснює позивачка, на виконання судового рішення територіальним органом Пенсійного фонду нарахована заборгованість у розмірі 45372,84 грн., однак виплата заборгованості не проведена. На її звернення із заявою про виплату заборгованості відповідач зазначив, що така заборгованість проводиться відповідно до приписів Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі – Порядок №821). Вважаючи протиправною відмову, позивачка звернулася до суду з даним позовом та вважає, що нараховані суми пенсії мають бути виплачені відповідачем із нарахуванням компенсації, яка передбачена положеннями Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі – Закон №2050-ІІІ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі – Порядок №159).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року позов ОСОБА_1 – задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 20.10.2024 із застосуванням Порядку № 821.

Зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 з 20.10.2024 виплату пенсії за віком, без застосування вимог Порядку № 821, в повному розмірі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суду відмовив.

В апеляційній скарзі, ГУ ПФУ в Миколаївській області посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про правомірність застосування положень Порядку №821, яким визначений механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Як пояснює апелянт, відповідно до пункту 5 Порядку №821 виплата нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/ помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Апелянт посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2025 у справі № 440/14216/23, згідно якої, в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що можуть вплинути на збалансованість державного бюджету, зазначає про те, що неналежне дослідження доказів судом першої інстанції призвело до помилкового висновку про часткове задоволенні позовних вимог.

Позивачка своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Миколаївській області отримуючи пенсію відповідно до приписів Закону №1058- IV .

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 у справі №400/4400/25 задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №143250011205 від 16.01.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності за 2017 - 2021 роки та повторно розглянути заяву від 08.01.2025 про призначення пенсії за віком.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 апеляційну частково задоволено скаргу ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Змінено рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 в частині визначення органу, на який покладений обов`язок зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності за 2017 - 2021 роки та повторно розглянути заяву від 08.01.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Викладено абзаци третій та четвертий резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності за 2017 - 2021 роки та повторно розглянути заяву від 08.01.2025 про призначення пенсії за віком».

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 - залишено без змін.

На виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №400/4400/25 позивачці з 20.10.2024 призначена пенсія за віком.

За період з 20.10.2024 до 31.10.2025 нарахована доплата в розмірі 36258,84 грн та призначений основний розмір пенсії з 20.10.2024 - 2725 грн, з 01.03.2025 - 3038 грн.

У жовтні 2025 року позивачці виплачена частково доплата у розмірі 14302,62 грн, у листопаді - 3225,35 грн, у грудні - 187,35 грн.

На звернення позивачки щодо виплати пенсії ГУ ПФУ в Миколаївській області листами від 06.01.2026, 22.01.2026 повідомив, що виплата заборгованості на виконання рішення суду буде проводитись з урахуванням вимог Порядку № 821 - в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету. Також відповідач повідомив про наявність боргу, який складає 48410,84 грн.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, вважаючи свої права порушеними, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що застосування при перерахунку та виплаті пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови чи норми пенсійного забезпечення, зокрема Порядку №821, є протиправним.

При цьому, суд врахував, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, визнана протиправною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Отже, виходячи з того, що в силу положень частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування Порядку №821 під час виплати пенсії позивачки.

Водночас, суд відмовив в задоволенні вимог в частині визнання права позивачки на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до положень Закону №2050-ІІІ, оскільки визнав їх передчасними та необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та керуючись положеннями статті 308 КАС України, переглядає рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги та не вступає в обговорення та оцінку рішення суду в тій частині, яка не оскаржена сторонами.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, в яких ГУ ПФУ в Миколаївській області наголошує на правомірності застосування положень Порядку №821 під час виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, колегія суддів виходить з такого.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі і вище - Закон №1058- IV).

Преамбула Закону №1058-IV закріплює, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Апелянт наголошує на тому, що виплата пенсії за рішенням суду, правомірно провадиться відповідно до Порядку №821, яким визначений механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджений «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі і вище - Порядок № 821).

Відповідно до пункту 1 Порядку №821 вказаним актом визначений механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Пункт 4 Порядку №821 визначає, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Пункти 5, 6 Порядку унормовують, що виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Відповідно до пунктів 7-9 Порядку для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Зі змісту наведених положень Порядку №821 слід дійти висновку, що Порядком № 821 врегульований механізм виплати нарахованої (перерахованої) пенсії на виконання рішення суду.

Водночас оцінюючи доводи апелянта щодо помилковості висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування цього Порядку під час виплати пенсії позивачки, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до положень статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення політики у сферах соціального захисту.

Організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначає Закон України від 27.02.2014 №794-VII «Про Кабінет Міністрів України» (далі - Закон №794-VII).

Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону №794-VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 20 Закону №794-VII Кабінет Міністрів України у сферах правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень органами виконавчої влади та їх керівниками.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 49 вказаного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Отже, за змістом наведених норм Уряд України в межах визначених Законом №794-VII повноважень здійснює заходи щодо забезпечення виконання судових рішень органами виконавчої влади та їх керівниками, та при реалізації цих повноважень останній у своїй діяльності має керуватися Конституцією України, законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

При цьому, постанови Кабінету Міністрів України повинні відповідати законам України, оскільки постанови мають підзаконний характер, тобто приймаються на основі та на виконання законів. Це означає, що будь-який нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів повинен узгоджуватися з Конституцією, законами та чинними міжнародними договорами, які мають вищу юридичну силу.

Водночас, колегія суддів наголошує, що порядок та процедура здійснення пенсійних виплат чітко врегульовані нормами спеціального законодавства, зокрема, нормами Закону №1058-IV.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначається порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням. Жодним спеціальним Законом не передбачена виплата перерахованої пенсії окремими частинами або її відтермінування за процедурою, запровадженою Порядком № 821.

Варто зазначити, що після здійснення перерахунку пенсії особа має безумовне право отримувати належну їй пенсію у повному перерахованому розмірі у встановленому законом порядку - не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Відсутність чи недостатність відповідного фінансування бюджетних асигнувань не звільняє державу в особі уповноваженого органу Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити належні виплати та не може бути підставою для обмеження чи позбавлення права особи на отримання належних їй сум пенсії.

Колегія суддів підкреслює, що приписи Порядку №821, на підставі якого виплата пенсії у належному розмірі на виконання судового рішення фактично обмежується або відтерміновується, нівелюють саму сутність прийнятих судових рішень та створюють перешкоди для їх реального виконання.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у порядку, встановленому законом.

Конституцією України та чинним законодавством Кабінет Міністрів України не наділено повноваженнями щодо визначення або зміни порядку виконання судових рішень, боржниками у яких є органи Пенсійного фонду України. Порядок виконання судових рішень установлюється виключно законами України (зокрема, Законами України «Про виконавче провадження» та «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Окрім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, протиправність прийняття Порядку № 821 уже встановлена в судовому порядку.

Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнана протиправною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, 08.06.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/51895/25 набрало законної сили, внаслідок чого постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 втратила чинність.

Відповідно до частин 3 та 3 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Нечинний нормативно-правовий акт не підлягає застосуванню з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання його нечинним.

За наведених обставин, посилання апелянта на положення Порядку № 821, як на підставу для обмеження виплати належної позивачки пенсії є безпідставними та протиправними, а висновки суду першої інстанції про необхідність виплати пенсії в повному розмірі - обґрунтованими та правомірними.

На переконання колегії суддів, застосування при перерахунку та виплаті позивачці пенсії, призначеної відповідно до Закону №1058-IV Порядку №821, яким змінюються умови та механізм виконання судових рішень, є протиправним, про що цілком обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги ГУ ПФУ в Миколаївській області правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких підстав колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення та задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року – залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький