Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №521/218/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 521/218/26

Головуючий в 1 інстанції: Плавич І.В.

Дата і місце ухвалення: 09.09.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів : Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області, за участю третьої особи - лейтенанта поліції інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгової Вікторії Андріївни, про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

08 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області, за участю третьої особи - лейтенанта поліції інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгової Вікторії Андріївни, про визнання протиправними дій інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Мозгової В.А. та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р.

Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2026 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії суб`єкта владних повноважень інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгової Вікторії Андріївни щодо складання постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р., винесену інспектором Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції інспектор 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозговою В.А. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка передбачена ч.5 ст.121 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка передбачена ч.5 ст.121 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 09.09.2026р., з ухваленням у справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, передбачених ч.3 ст.286 КАС України. Зокрема, вказаною нормою не передбачено повноважень місцевого загального суду, як адміністративного, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності приймати рішення щодо визнання протиправними дій посадової особи Управління патрульної поліції щодо складання постанови про адміністративне правопорушення.

Також, апелянт посилається на те, що відеозапис з телефону інспектора поліції Мозгової В.А. є доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КАС України. Відповідний доказ відповідає вимогам ст.251 КУпАП та ст.ст.72, 73, 74, 75, 76 КАС України.

Посилається апелянт і на те, що інспектором поліції дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме: після зупинки транспортного засобу інспектор поліції Мозгова В.А. підійшла до водія та представилася, попередила про здійснення безперервної відеофіксації, пояснила причину зупинки та суть вчиненого адміністративного правопорушення, роз`яснила права, передбачені ст.268 КУпАП. При цьому, окремі недоліки оформлення оскаржуваної постанови не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку про протиправність рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що приватний мобільний телефон працівника патрульної поліції не є належним та допустимим технічним засобом відеофіксації в розумінні ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції МВС №1026 від 18.12.2028р. Поліція має право використовувати лише ті технічні засоби, які перебувають на балансі та закріплені за працівниками у встановленому порядку. Натомість, відеозаписи із задекларованих службових портативних реєстраторів (ПВР №474234, №473265) не містять зафіксованого факту керування позивачем автомобілем без ременя безпеки. За твердженнями позивача, відповідачем не виконано передбаченого частиною другою статті 77 КАС України обов`язку доказування правомірності постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р.

Сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а тому, на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України, справу розглянуто колегією суддів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 правомірності винесеної лейтенантом поліції інспектором 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозговою В.А. постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 07.12.2025р. о 22 год. 12 хв. по вул.Богдана Хмельницького, 39 в м.Одесі керував транспортним засобом HONDA ACCORD, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобом пасивної безпеки та не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3в Правил дорожнього руху.

У вказаній постанові зазначено, що до неї додається, як доказ вчинення правопорушення, відеозапис з телефону Google Pixel 8A.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 та скасовуючи спірну постанову, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КАС України. Також, суд зазначив, що представником відповідача не надано доказів розгляду інспектором УПП в Одеській області адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП та винесення постанови від 07.12.2025р. з дотриманням усіх процесуальних норм та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП. А відтак, за висновками суду, дії інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгової В.А. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р. неправомірними.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; та інше.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР), порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил).

У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.3в ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно частини п`ятої статті 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123 КУпАП тощо).

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності став висновок інспектора патрульної поліції про те, що позивачем керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, та не був пристебнутий ременем безпеки. У постанові серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р. зазначено, що до неї додається, як доказ вчинення правопорушення, відеозапис з телефону Google Pixel 8A.

За твердженнями ОСОБА_1 , відеозапис з особистого телефону працівника поліції не є належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Колегія суддів вважає помилковими такі доводи позивача.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;

3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;

4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, з вказаних норм у їх сукупності слідує, що долучений до матеріалів справи відеозапис з особистого телефону працівника поліції може бути використаний у якості доказу вчинення особою адміністративного правопорушення, однак за умови, якщо він містить інформацію щодо предмету доказування.

Поряд з цим, дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис з телефону Google Pixel 8A, на який міститься посилання у постанові серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р., колегія суддів встановила, що з його змісту не являється беззаперечно встановити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, в той час як відповідну обставину позивач заперечує.

Відеозаписи із задекларованих службових портативних реєстраторів (ПВР №474234, №473265) також не містять зафіксованого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом без ременя безпеки.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КУпАП. А відтак, суд першої інстанції правомірно скасував постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р. та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції висновків суду першої інстанції у відповідній частині не спростовують.

Поряд з цим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що визнаючи неправомірними дії інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгової В.А. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р., суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, передбачених частиною третьою статті 286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, вказаною нормою, яка є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України, не передбачено повноваження суду за наслідком розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, приймати рішення щодо визнання протиправними дій інспектора патрульної поліції щодо складення спірної постанови.

Як вже зазначалось вище, згідно положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції наділені повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.121 КУпАП. При цьому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що інспектор 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгова В.А. наділена повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення та приймати постанови про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у вигляді накладення стягнень, передбачених санкціями відповідних статей КУпАП.

Таким чином, в даному випадку, приймаючи за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгова В.А. реалізовувала надані їй законодавством повноваження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, за правилами наведеної норми процесуального законодавства захисту в суді підлягають, зокрема, порушені органом державної влади та його посадовими особами права, свободи та інтереси фізичних осіб.

В даному випадку оскаржувані за цим позовом дії інспектора поліції реалізовані відповідною постановою, а тому колегія суддів вважає, що вказані дії не порушують права та інтереси позивача у розумінні наведених приписів адміністративного процесуального законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання неправомірними дій інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгової В.А. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р., суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, передбачених ч.3 ст.286 КУпАП, тому колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2026 року у відповідній частині, з ухваленням в цій частині по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2026 року підлягає залишенню без змін.

Частиною третьою статті 272 КАС України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.

Рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2026 року скасувати в частині задоволення вимоги позову про визнання неправомірними дій інспектора 2 роти 2 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Мозгової Вікторії Андріївни щодо складання постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6300434 від 07.12.2025р.

Ухвалити в цій частині по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В іншій частині рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

СуддіІ.І. Тарновецький О.А. Шевчук