Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/3567/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/3567/26

Перша інстанція: суддя Василяка Д.К.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

за участі секретаря – Жигайлової О.Е.,

за участі представника апелянта – Крайнюкова М.М.,

за участі представника позивача – Причиненко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міське Капітальне Будівництво» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до Комунального підприємства «Міське Капітальне Будівництво» про стягнення суми податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2026 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Комунального підприємства «Міське Капітальне Будівництво» (далі – відповідач, КП «МКБ»), в якому просить стягнути з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих підприємство суму заборгованості у розмірі 227 730 910,51 грн., а саме:

-з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 72 857 683,12 грн. на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Одеська обл./14010100;

-з податку на прибуток приватних підприємств - 72 624 495,07 грн. на бюджетний рахунок - UA428999980334119806000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Одеська міська ТГ/11020202;

-з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до відповідного місцевого бюджету – 81 021 741,05 грн. на бюджетний рахунок - UA398999980334179862000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/21010302;

-по земельному податку з фізичних осіб – 1 226 991,27 грн. на бюджетний рахунок - UA408999980334159811000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/18010500.

В обґрунтування позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області посилається на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), які зобов`язують платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також встановлюють обов`язок органу державної податкової служби надсилати (вручати) податкову вимогу, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки.

Контролюючий орган зазначає, що у зв`язку із несплатою платником податків узгоджених податкових зобов`язань, відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ю» №0024825-1305-1532 від 26.12.2025.

За твердженнями ГУ ДПС в Одеській області, приписи даної вимоги платником податків не виконані, податковий борг у добровільному порядку не погашений, а тому відповідно до підпунктів 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, у контролюючого органу є право стягнути з відповідача податковий борг у судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позов ГУ ДПС в Одеській області - задоволено.

Стягнуто з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих КП «МКБ» суму заборгованості у розмірі 227 730 910,51 грн., а саме: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 72 857 683,12 грн. на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Одеська обл./14010100; з податку на прибуток приватних підприємств - 72 624 495,07 грн. на бюджетний рахунок - UA428999980334119806000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Одеська міська ТГ/11020202; з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до відповідного місцевого бюджету – 81 021 741,05 грн. на бюджетний рахунок - UA398999980334179862000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/21010302; по земельному податку з фізичних осіб – 1 226 991,27 грн. на бюджетний рахунок - UA408999980334159811000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/18010500.

Не погоджуючись з таким рішенням КП «МКБ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Мотивуючи свою позицію про помилковість висновків суду першої інстанції апелянт наполягає на тому, що суд не врахував правових наслідків для діяльності підприємства, оскільки рішення суду фактично призводить до зупинення діяльності підприємства та порушення гарантованих прав його працівників. Як зазначає апелянт, в оскаржуваному рішенні суд визначив лише стягнення коштів з усіх рахунків, однак не визначив спосіб виконання рішення. На думку апелянта це призводить до правової невизначеності та неможливості виконання рішення у законний спосіб.

Також апелянт посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.01.2020 у справі №826/1216/18 зауважує на тому, що суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін. Як вважає апелянт під час вирішення спору суд не врахував, що стягнення заборгованості призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

ГУ ДПС в Одеській області своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що КП «МКБ» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Одеській області та є платником податків.

За КП «МКБ» рахується податковий борг у розмірі 227 730 910,51 грн., а саме:

-з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 72 857 683,12 грн. на бюджетний рахунок - UA358999980313090029000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Одеська обл./14010100;

-з податку на прибуток приватних підприємств - 72 624 495,07 грн. на бюджетний рахунок - UA428999980334119806000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./Одеська міська ТГ/11020202;

-з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучаються до відповідного місцевого бюджету – 81 021 741,05 грн. на бюджетний рахунок - UA398999980334179862000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/21010302;

-по земельному податку з фізичних осіб – 1 226 991,27 грн. на бюджетний рахунок - UA408999980334159811000015744, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Одеса/18010500.

Згідно матеріалів справи, на адресу КП «МКБ» надсилалася податкова вимога форми «Ю» №0024825-1305-1532 від 26.12.2025 про наявність податкового боргу, яка вручена 05.01.2026, що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта» щодо поштового відправлення R067069834997.

Зазначену податкову вимогу та податкові повідомлення рішення, на підставі яких утворився податковий борг відповідач в адміністративному або судовому порядку не оскаржив.

Загальний розмір податкового боргу КП «МКБ» на день звернення контролюючого органу до адміністративного суду складає 227 730 910,51 грн., що підтверджується відповідним розрахунком ГУ ДПС у Одеській області та довідкою про податкову заборгованість платника податків.

Оскільки КП «МКБ» у встановлений ПК України строк, не сплатило податковий борг, контролюючий орган звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Тому, враховуючи направлення податковим органом платнику податків податкової вимоги та непогашення останнім заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України, заявленої суми податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.137 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Згідно пункту 15.1. статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Положення підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачають, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пункт 59.5 статті 59 ПК України передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпункт 20.1.34. пункту 20.1 статі 20 ПК України визначає право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 60 днів після направлення платникові податків податкової вимоги.

Повертаючись до матеріалів справи, колегія суддів враховує, що підставою виникнення податкового боргу КП «МКБ» є прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, якими нараховані зобов`язання на загальну суму 227 676 057,7 грн.

На підтвердження наявного податкового боргу ГУ ДПС в Одеській області надало розрахунок податкового боргу КП «МКБ» станом на 22.01.2026.

Згідно вказаного розрахунку заборгованість утворилася на підставі зобов`язань нарахованих податковими повідомленнями -рішеннями:

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (б/к 14010100) згідно податкових повідомлень-рішень форми ПН № 0023801415 від 12.06.2018 23.12.2025 та форми P №0023781415 від 12.06.2018. Всього по податку: 72 802 830,31 грн, з яких основний платіж 36 183 298,00 грн, штрафні санкції 13 084 541,00 грн, пеня 23 534 991,31 грн.

- по податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності(об`єднаної територіальної громади, району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об`єднань) (б/к 11020202) утворився на підставі податкового повідомлення-рішення (форма 23.12.2025 'P) № 0023771415 від 12.06.2018 на загальну суму 72 624 495,07 грн, з яких основний платіж 43 084 214,00 грн, штрафні санкції 3 935 877,00 грн, пеня 25 604 404,07 грн.

- з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до відповідного місцевого бюджету (комунальної власності об`єднаної територіальної громади, району у місті, міста районного значення, села, селища чи їх об`єднань) (б/к 21010302)утворилася на підставі податкового повідомлення-рішення (форма 'P) №0023811415 від 12.06.2018 на загальну суму 81 021 741,05 грн, з яких основний платіж 48 863 410,00 грн, пеня 32 158 331,05 грн.

- з земельного податку з юридичних осіб (б/к 18010500) утворилася на підставі податкових повідомлень-рішень від 12.06.2018 №0023831415, №0023871415, №0023851415 на загальну суму 1 226 991,27 грн, з яких основний платіж 46 317,94 грн, штрафні санкції 438 168,16 грн, пеня 742 505,17 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога «форми «Ю» №0024825-1305-1532 від 26.12.2025 направлені контролюючим органом на адресу платника податків та вони вручені йому, що не заперечується останнім.

Як мовилося вище, податкову вимогу та податкові повідомлення рішення, на підставі яких утворився податковий борг платник податків в адміністративному або судовому порядку не оскаржив, а тому така заборгованість набула статусу узгодженого податкового зобов`язання.

Апелянт заперечує висновок суду першої інстанції та вважає, що суд безпідставно задовольнив заявлений контролюючим органом позов, посилаючись на те, що суд не врахував правових наслідків для діяльності підприємства, оскільки рішення суду фактично призводить до зупинення діяльності підприємства та порушення гарантованих прав його працівників.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами ПК України встановлений чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначений перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Варто зазначити, що під час вирішення спору предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення, які мають значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості, суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов`язань.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що з приводу вирішення спірних правовідносин у судовій практиці існує стала та послідовна позиція, наведена, в тому числі, в постанові Верховного Суду від 21.05.2024 у справі №160/15166/22, відповідно до якої у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають такі питання:

- факт узгодженості грошового зобов`язання;

- факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов`язання та чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження;

- факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, визначених законодавством,

- факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.

З урахуванням викладеного, оскільки судами першої та апеляційної інстанції підтвердився факт узгодженості грошових зобов`язань, відсутність відомостей про оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень, податкова вимога та рішення направлені платнику податкової із дотриманням порядку здійснення цього заходу, а також враховуючи відсутність відомостей про добровільну сплату боргу, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення, заявленого ГУ ДПС в Одеській області, позову про стягнення з КП «МКБ» в судовому порядку податкового боргу у розмірі 227 676 057,7 грн.

На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Будь-яких доводів з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, та підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Міське Капітальне Будівництво» – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький