Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/18564/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18564/26

Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,

повний текст судового рішення

складено 20.08.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

21 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просив суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №965150109036 від 18.05.2026 року про відмову у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (Код ЄДРПОУ 21295057) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі двомісячної пенсії, яку вона мала право отримувати на момент смерті.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 є родичем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказано, що подано заяву до ГУ ПФУ в Херсонській області про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2 , однак рішенням від 18.05.2026 року №965150109036 у виплаті відмовлено, оскільки відповідно до статті 53 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) допомога виплачується лише у разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію. Оскільки з 01.05.2022 року ОСОБА_2 пенсію не отримувала, підстав для виплати немає.

Позивач не погоджується із прийнятим ГУ ПФУ в Херсонській області рішенням, оскільки його родичка ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-IV, а призупинення її виплати не припиняє статусу пенсіонера. Згідно зі статтею 53 Закону №1058-IV, допомога на поховання виплачується особі, яка здійснила поховання пенсіонера, і пов`язується саме з фактом смерті пенсіонера, а не з фактичним отриманням ним пенсії на момент смерті, при цьому закон не містить обмежень щодо випадків, коли виплату пенсії було призупинено.

Представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, заперечував проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області, проте виплату пенсії їй призупинено з 01.04.2023 року через неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. Згідно статті 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Тобто, вимогою для призначення та виплати допомоги на поховання пенсіонера є факт отримання останнім на момент смерті пенсії та відсутності факту її припинення.

За даними електронної пенсійної справи, ОСОБА_2 , з часу припинення виплати пенсії із заявою про поновлення виплати пенсії з повідомленням про одержання/неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не зверталася. З огляду на зазначене, Головним управлінням правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання позивачу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримувала пенсію в органах Пенсійного фонду України.

Позивач надав відповідь на відзив ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому зазначив ,що не погоджується з позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та зазначає про те, що неотримання пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2022 року було спричинено тимчасовою окупацією та бойовими діями (с.Раздольне Каховського району). Відповідач сам у відзиві підтверджує, що місце проживання померлої було включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ. ОСОБА_2 отримувала пенсію виключно через відділення АТ «Укрпошта». З початком повномасштабного вторгнення та окупації території, АТ «Укрпошта» фізично припинила доставку пенсій у даному населеному пункті. Таким чином, неотримання пенсії сталося з незалежних від померлої об`єктивних причин і жодним чином не є її виною.

Щодо посилання відповідача на Постанову КМУ № 162, вказуючи, що виплата пенсії могла бути відновлена за заявами через веб-портал електронних послуг ПФУ, з використанням електронного підпису «Дія. Підпис» та шляхом встановлення особи в режимі відеоконференцзв`язку. В умовах тимчасової окупації та ведення активних бойових дій ОСОБА_2 була фізично позбавлена доступу до мережі Інтернет та стабільного мобільного зв`язку, що унеможливлювало використання порталу ПФУ чи застосунку «Дія».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволений.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18.05.2026 року №965150109036 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання померлої ОСОБА_2 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 в розмірі двомісячної пенсії.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, буд. 6, ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня, двадцять копійок).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, апелянтом посилався на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою із зазначенням адреси фактичного проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №3244-7002322324.

ОСОБА_2 є бабусею ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Дана обставина встановлена рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.10.2023 року у справі №239/12500/23 з урахуванням ухвали від 14.04.2026 року про виправлення описки.

ОСОБА_2 померла у селі Роздольне Каховського району Херсонської області ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

30.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про виплату допомоги на пoxовaння ОСОБА_2 .

18.05.2026 року ГУ ПФУ в Херсонській області рішенням №965150109036 відмовлено у виплаті вказаної допомоги з тих підстав, що станом на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 виплата пенсії не здійснювалась.

Вважаючи оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Херсонській області протиправним та таким, що порушує гарантовані чинним законодавством України права, соціальні гарантії та інтереси позивача, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 Закон України «Про поховання та похоронну справу», виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, надається допомога на поховання. Розмір допомоги на поховання та порядок її надання виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов`язалася поховати померлого, встановлює Кабінет Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Розмір допомоги на поховання не може бути меншим за розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в подальшому – Закон №1058-IV).

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 1058-IV, у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Відповідно до ст.53 Закону №1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (в подальшому - Порядок № 22-1).

Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 5.1 Порядку №22-1, особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 р. №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.07.2008 р. за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 22-1, заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що інших підстав для невиплати допомоги на поховання Порядком №22-1 не передбачено.

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через Веб-портал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Як свідчать матеріали справи, 30.04.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату йому допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1. Жодних зауважень щодо повноти поданих документів або їх змісту відповідачем не зазначено та суду не повідомлено.

Спірним рішенням позивачу відмовлено у призначенні допомоги на поховання, оскільки на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_2 виплата пенсії не здійснювалась.

Як зазначено відповідачем у спірному рішенні, що ОСОБА_2 перебувала на обліку на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримувала пенсію відповідно до Закону №1058-IV.

Нарахування та виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01.04.2023 року через неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Відповідно до п.4 Порядку №299 пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати виплачуються через установи уповноважених банків відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596, або за бажанням одержувачів пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат (далі - одержувачі) з числа осіб, які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, - акціонерним товариством «Укрпошта» відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги».

Згідно п.6 Порядку №299 документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою, разом із письмовою заявою особи про продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, складеною в довільній формі, надсилається рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем її перебування на обліку. Заява про продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат разом із сканованою копією документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, яка відповідає оригіналу документа і придатна для сприйняття її змісту (повинна містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), може бути подана через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Відповідно до п.10 Порядку №299 особам, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України або які виїхали на підконтрольну Україні територію з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться за умови неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат.

Відповідач стверджує, що за життя є бабуся позивача для проходження фізичної ідентифікації та повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації до органів Пенсійного фонду України не зверталася, а тому виплата пенсії їй була призупинена.

Водночас колегія суддів зауважує, що факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть призупинення нарахування та виплати пенсії померлому пенсіонеру не позбавляло його статусу пенсіонера, що передбачав наявність у нього всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058.

Будь-яких застережень, обмежень, заборон про виплату допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, ані приписи Закону № 1058, ані Порядку № 22-1 не містять.

Колегія суддів звертає увагу, що правова природа допомоги на поховання є відмінною від пенсійної виплати, оскільки допомога на поховання, на відміну від пенсій, надається не пенсіонеру, а особі, яка здійснила поховання, і пов`язується лише з фактом смерті і поховання такого пенсіонера.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУПФ України в Херсонській області, відмовивши позивачу у виплаті допомоги на поховання його бабусі, діяв не на підставах визначених чинним законодавством, тому оскаржуване рішення не відповідає критерію правомірності, визначеного ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, –

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

СуддіН.В. Вербицька К.В. Кравченко