Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/25732/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/25732/25

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2023 року по 21.10.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3872 гривні 26 копійок в місяць за період з 01.09.2023 року по 21.10.2024 року включно у загальній сумі 52 962 гривні 52 копійки відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців”.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року клопотання відповідача про залучення співвідповідача – задоволено. Залучено військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) до участі у справі як другого відповідача у справі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 року по 21.10.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3872,26 грн. в місяць за період з 01.01.2024 року по 21.10.2024 року включно у загальній сумі 37 560,92 грн. відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 , відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Апелянт вважає, що військовою частиною НОМЕР_1 не була допущена протиправна бездіяльність у нарахуванні і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період відповідно до абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, тому такі вимоги є помилковими та не належать задоволенню з огляду на наступне: протиправні дії або протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 недоведена належними та допустимими доказами; позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 15.03.2016 року по 06.01.2021 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 .

Відповідно до копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) №3 від 06.01.2021 року старшого лейтенанта ОСОБА_1 , начальника продовольчої служби тилу, наказано вважати таким, що з 06.01.2021 р. справи здав та вибув до нового місця служби – ОК “ПІВДЕНЬ”. З 06 січня 2021 року виключено зі списків особового складу частини, всіх видів грошового забезпечення та видано належні атестати.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року у справі №480/10379/21, яке набрало законної сили 23.01.2023 р., зокрема, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 15.03.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із урахуванням виплачених сум; зобов`язано здійснити перерахунок та виплату на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 06.01.2021 включно з урахуванням абзаців 4,6 2 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із урахуванням виплачених сум.

06.05.2023 року на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 року у справі №480/10379/21 виплачено на користь позивача: індексацію грошового забезпечення за період з 15.03.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця у сумі 77841,52 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою; щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 06.01.2021 року 3872,26 грн. в місяць у загальній сумі 132406,32 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%, що підтверджується банківською випискою. Загальна виплачена сума з урахуванням утриманого військового збору 1,5% склала 207094,12 грн.

В період з 07.01.2021 року по 21.10.2024 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був зарахований на грошове забезпечення до військової частини НОМЕР_1 .

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі № 420/23350/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07.01.2021 року по 31.08.2023 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3872 гривні 26 копійок (три тисячі вісімсот сімдесят дві гривні, двадцять шість копійок) в місяць у загальній сумі 123 162 гривні 85 копійок (сто двадцять три тисячі сто шістдесят дві гривні, вісімдесят п`ять копійок) за період з 07.01.2021 року по 31.08.2023 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Як вбачається з копії платіжної інструкції №523 (внутрішній номер 410442976) від 13 березня 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вищезазначеного рішення суду у справі №420/23350/23 було перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 кошти у розмірі 121315,41 грн. (а.с. 20).

Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.10.2024 року №302 підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_2 , наказано вважати таким, що 21 жовтня 2024 року справи та посаду здав та вибув до нового місця служби. 21 жовтня 2024 року виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення (а.с. 21).

Позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою від 16.06.2025 року, в якій, зокрема, просив надати інформацію чи виплачувалась йому індексація-різниця грошового забезпечення у період з 01.09.2023 року по 21.10.2024 року; довідки, копії карток особового рахунку, копії витягів з наказів, розрахунок (а.с. 15).

Листом від 10.07.2025 року №3018 військова частина НОМЕР_1 повідомлено позивача, що за результатами розгляду його заяви направляють фінансові документи, які містять запитувану інформацію згідно додатку та повідомляють, що згідно платіжної інструкції №523 від 14.03.2025 року ОСОБА_1 було перераховано 121 315,41 грн. на виконання рішення суду від 13.11.2023 року, відповідно до довідки про перерахунок індексації різниці грошового забезпечення у фіксованому виді від 05.04.2024 за №1953.

Разом з тим, повідомили про неможливість надати заявнику копії наказів про зарахування до списків особового складу та про здачу справ та посади та виключення ОСОБА_1 зі списків, адже він не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Додатки: довідка-розрахунок №2407/ФЕС від 09.07.2025 на 1 арк., довідка про розмір грошового забезпечення № 2406/ФЕС від 09.07.2025 на 1 арк.; картки особових рахунків за 2023-2024 роки на 4 арк., копія платіжної інструкції №523 від 14.03.2025 на 1 арк., копія довідки № 1953 від 05.04.2024 (а.с. 17).

Позивач вважає, що відповідачем протиправно ненараховано та невиплачено індексацію-різницю грошового забезпечення 3872 грн. 26 коп. за період з 01.09.2023 р. по 21.10.2024 р., у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячної індексації різниці за період з 01.01.2024 року по 21.10.2024 року у розмірі 3872,26 грн. щомісячно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 року № 1078. Суд вважав, що за період з 01.01.2024 року по 21.10.2024 сума індексації з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у фіксованій величині 3872,26 грн. в місяць у загальній сумі 37 560,92 грн. (з розрахунку: 3872,26 грн х 9 місяців + (3872,26 грн / 30 днів х 21 день).

Також, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що апеляційна скарга містить доводи стосовно рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції виключно в межах доводів апеляційної скарги та в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - установлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, установленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок № 1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (пункт 1 цього Порядку).

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

В абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку № 1078 по суті йдеться про поняття «індексація-різниця», право на яку виникає тільки тоді, коли в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір підвищення доходу не перевищує суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци третій, четвертий пункту 5 Порядку № 1078 передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація нараховується або не нараховується, а саме: сума індексації в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення доходу (абзац четвертий).

Якщо в місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково вказував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації в розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого пункту 5 Порядку № 1078 дають підстави зробити висновок, що у зв`язку з підвищенням у березні 2018 року доходу військовій частині належало вирішити питання, чи має військовослужбовець право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023), від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 24.01.2024 у справі № 200/11549/21 та ін.

З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку № 1078, то системний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21 та інших постановах у подібних правовідносинах.

Судами встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року по справі № 420/23350/23, яке набрало законної сили, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3872 гривні 26 копійок (три тисячі вісімсот сімдесят дві гривні, двадцять шість копійок) в місяць у загальній сумі 123 162 гривні 85 копійок (сто двадцять три тисячі сто шістдесят дві гривні, вісімдесят п`ять копійок) за період з 07.01.2021 року по 31.08.2023 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, індексація-різниця грошового забезпечення позивача становить 3872 гривні 26 копійок в місяць.

Спірні правовідносини в цій справі виникли щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення 3872,26 грн. в місяць за період з 01.09.2023 року по 21.10.2024 року.

Судами встановлено, що в період з 01.09.2023 року по 21.10.2024 року позивачу не виплачувалась індексація-різниця 3872,26 грн. щомісячно.

Щодо позовних вимог за період 2023 року колегія суддів зазначає.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено на 2023 рік.

Зазначене положення Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було чинним протягом 2023 року, а дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» на цей період було зупинено.

Отже, оскільки дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була зупинена на 2023 рік, правові підстави для нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2023 були відсутні.

Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.06.2024 у справі № 200/2319/23, від 18.12.2025 у справі № 380/5270/24.

Колегія суддів погоджується з здійсненим судом першої інстанції розрахунком та зазначає, що за період з 01.01.2024 року по 21.10.2024 року сума індексації-різниці з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у розмірі 3872,26 грн. в місяць у загальній сумі 37 560,92 грн. (з розрахунку: 3872,26 грн х 9 місяців + (3872,26 грн / 30 днів х 21 день).

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується доводів Військової частини НОМЕР_1 про те, що позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у зв`язку з чим нею не була допущена протиправна бездіяльність у нарахуванні і виплаті позивачу індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що позивач був зарахований на грошове забезпечення військової частини НОМЕР_1 .

Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 затверджені Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України (далі – Правила № 280).

У відповідності до п. 1.5 Правил № 280 військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3872,26 грн. в місяць за період з 01.01.2024 року по 21.10.2024 року включно у загальній сумі 37 560,92 грн. відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Підсумовуючи викладене у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко