Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/43233/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/43233/25

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії відповідача, що полягають у невиплаті позивачу грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», з урахуванням вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам, просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що Постанова № 153 набрала чинності 13.02.2025. Позивач проходив службу: 1) з 21.12.2021 до 02.06.2023 — за контрактом, укладеним до введення воєнного стану; 2) з 19.03.2024 до 21.06.2024 — за призовом під час мобілізації, але був звільнений до контрольної дати; 3) з 21.02.2025 — за новим контрактом, укладеним після набрання постановою чинності. Отже, на думку апелянта, жоден окремий період не відповідає всій сукупності умов абзацу другого пункту 4 постанови № 153. Суд сформував право на винагороду шляхом поєднання юридичних фактів із трьох різних періодів служби: поранення — з першого періоду, призов під час воєнного стану — з другого, а чинний статус військовослужбовця — з третього. Вказує, що Постанова № 153 такого способу формування права не передбачає. Відсутність у постанові заборони повторно укладати контракт не є позитивною правовою підставою для виплати: новий контракт утворює новий період служби, але не відновлює відсутній статус проходження служби станом на 13.02.2025. За правильного граматичного та системного тлумачення пункту 4 постанови № 153 позивач не належить до визначеного цією нормою кола отримувачів. Апелянт зазначає, що наведені у рішенні документи підтверджують окремі факти — вік позивача, періоди служби, поранення та чинне проходження служби з 21.02.2025. Вони не підтверджують одночасного існування всіх умов станом на 13.02.2025. Рішення також не містить доказів того, що порівнювані категорії військовослужбовців перебувають в аналогічному становищі з огляду на мету експериментального проекту та що встановлене Кабінетом Міністрів України розмежування не має об`єктивного виправдання. За відсутності доказів повного юридичного складу право на виплату 1 000 000 грн не могло бути визнане встановленим. Отже, на думку апелянта, висновок про обов`язок військової частини здійснити виплату ґрунтується на припущенні, а не на доведених обставинах.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 02.02.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

21.12.2021 року прийнятий у Збройні Сили України на військову службу за контрактом (п.9 військового квитка). 02.06.2023 звільнений з військової служби у відставку на підставі ст. 26 ч. 5 п. 3 пп. «б» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я) (п. 10 військового квитка). 19.03.2024 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України під час мобілізації (п. 11 військового квитка) та 21.06.2024 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 21.06.2024 № 193 звільнений в запас (п.12 військового квитка).

Також у військовому квитку позивача зазначено, що 11.03.2024 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний обмежено придатним до військової служби за гр. ІІ ст. 63 «б» розкладу хвороб (наказ Міноборони від 200 р. №402) підлягає повторному огляду 11.03.2024 року (п. 13 військового квитка). 19.04.2023 року медичною комісією 18 Регіональної ВЛК визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. ІІ ст. 63 «а», 78 «а» розкладу хвороб (наказ Міноборони від 200 р. №402) знятий з військового обліку (п. 15 військового квитка).

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2025 №45/нст, солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) від "21" лютого 2025 року № 8-РС на посаду стрілець 3 групи охорони та патрульно-постової служби 2 взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку, який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , з "21" лютого 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 , на речове забезпечення зараховано до Військової академії м. Одеса, на грошове забезпечення та ракетно-артилерійське озброєння зараховано до військової частини НОМЕР_1 , на продовольче забезпечення зараховано до військової частини НОМЕР_5 з "22" лютого 2025 року і вважати таким, що з "21" лютого 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

З витягу із послужного списку № 163/вл від 22.12.2025 року, старшого солдата ОСОБА_1 , вбачається, що він на військову службу призваний (поступив добровільно) ІНФОРМАЦІЯ_6 . Військову присягу прийняв 29 січня 2022 року. Відповідно до пункту 1 статті 20 та пункту 3 статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" прийнятий на військову службу за контрактом на 3 (три) роки. В період з 21.12.2021 по 02.06.2023 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_6 . Звільнений з військової служби у відставку за ст. 26 ч. 5 п. 3 пп. "б" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я). 02 червня 2023 року виключений зі списків частини, нак, ком. в/ч НОМЕР_6 № 158. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходив військову службу в період з 19.03.2024 по 21.06.2024 на посаді сержант-інструктор військової частини НОМЕР_3 , Звільнений з військової служби на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 193 від 21.06.2024. Відповідно до ст. ст. 20 та 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки. З 21.02.2025 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

В дослідженому свідоцтві про хворобу ОСОБА_1 №546 від 18 квітня 2023 року виданого штатною ВЛК військової частини НОМЕР_7 , зазначено, що « 12. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: Травматичне відчленування ліві нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки (29.11.2022). Рвано-забійна рана передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна з масивним дефектом м`яких тканин. Багатоуламковий крайовий внутрішньо-суглобовий перелом внутрішнього виростка лівої стегнової кістки з відривом внутрішнього відростка лікований оперативно 29.11.2022: ПХО ран лівої нижньої кінцівки, формування попередньої культі на рівні верхньої третини лівої гомілки. В ВМКЦ ПР (01.12.2022, 04.12.2022, 08.12.2022, 12.12.2022, 15.12.2022, 19.12.2022, 23.12.2022, 28.12.2022): ПХО рани лівого стегна та культі лівої гомілки, монтаж NPWT системи; (02.01.22р.) ПХО рани лівого стегна та культі лівої гомілки, демонтаж NPWT системи; (05.01.22р.): Ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини стегна; (17.01.22р., 20.01.22р.): ПХО рани культі лівого стегна, монтаж NPWT системи; (24.01.22р.): Демонтаж NPWT системи, ПХО рани культі лівого стегна; (30.01.22p.): ПХО рани кулыі лівого стегна, монтаж NPWT системи; (02.02.22р.): ПХО рани культі лівого стегна, аутодермопластика; (13.02.22р.): ПХО рани культі лівого стегна, вторинні шви у вигляді ампутаційної кукси лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини лівого стегна з комбінованою контрактурою лівого стегнового суглобу з больовим синдромом та значним порушенням функції. (Згідно Наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 травма тяжкого ступеню). Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

13. Постанова про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо. На підставі статті 63-а, 78-а графи II Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» (а.с. 20-21).

У Витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №2563 від 25.05.2023 року) зазначено, що Травма та поранення солдата ОСОБА_1 , 2003 р.н.: «Травматичне відчленування лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки (29.11.2022р.). Рвано-забійна рана передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна масивним дефектом м`яких тканин. Багатоуламковий крайовий внутрішньо-суглобовий перелом внутрішнього виростка лівої стегнової кістки з відривом внутрішнього відростка лікований оперативно 29.11.2022р.: ПХО ран лівої нижньої кінцівки, формування попередньої культі на рівні верхньої третини лівої гомілки. В ВМКЦ Пр (01.12.2022p., 04.12.2022p., 08.12.2022p.. 12.12.2022p, 15.12.2022p, 19.12.2022p. 23.12.2022p., 28.12.2022р.): РЧП рани лівого стегна за культі лівої гомілки, монтаж NPWT системи; (02.01.2022р.) ПХО рани лівого стегна та кільті лівої гомілки, демонтаж NPWT системи; (05.01.2022р.): Ампутація лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини стегна: Демонтаж NPWT системи; ПХО рани культі лівого стегна; (30.01.2022р.): ПХО рани культі лівого стегна, монтаж NPWT системи; (02.02.2022р.): ПХО рани культі лівого стегна. аутодермопластика; (13.02.2022р.). ПХО рани культі лівого стегна, вторинні шви у вигляді ампутаційної кукси лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини лівого стегна з комбінованою контрактурою лівого стегнового суглобу з больовим синдромом та значним порушенням функції», що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, довідкою про обставини травми від 25.04.2022р. №1066, ФСБВМБ ФБ ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. Постанову ВЛК в/ч НОМЕР_7 від 18.04.2023р. №546 по причинному зв`язку травми та поранення, з урахуванням додатково наданих документів, відмінити (а.с. 23).

Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності.

Представник позивача - адвокат Трунілов Я.О. в інтересах ОСОБА_1 направив до військової частини НОМЕР_1 заяву від 15 грудня 2025 року, де просив військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення щодо виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ), одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до п.4 постанови КМУ 153 від 11.02.2025 року «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах,

Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та в разі якщо Військова частина НОМЕР_1 не уповноважена приймати такі рішення, просив клопотати про таку виплату на адресу вищого командування.

23 грудня 2025 року військовою частиною розглянута заява адвоката Трунілов Я.О. від 15.12.2025 року (вх. №45847 від 20.12.2025) та надано відповідь №808/23863, де з посиланням на абз. 2, абз. 3, абз 4 п. 4 постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 зазначено, що «Відповідно до послужного списку старшого солдата ОСОБА_1 він проходив військову службу в наступні періоди: військова частина НОМЕР_6 – військова служба за контрактом в період з 21.12.2021 по 02.06.2023. Звільнений з військової служби у відставку за ст. 26 ч. 5 п. 3 пп. "б" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я); військова частина НОМЕР_3 – військова служба за мобілізацією в період з 19.03.2024 по 21.06.2024. Звільнений з військової служби на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 193 від 21.06.2024; військова частина НОМЕР_1 – військова служба за контрактом з 21.02.2025 по теперішній час.

Постанова набрала чинності 13.02.2025. ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу 21.02.2025. Отже, станом на дату набрання чинності Постановою ОСОБА_1 не був прийнятий або призваний та не проходив військову службу.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 25.05.2023 № 2563 ОСОБА_1 отримав травму та поранення 29.11.2022. Станом на дату отримання травми та поранення він був прийнятий на військову службу до воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022.

Також, відповідно до послужного списку ОСОБА_1 був двічі звільнений з військової служби. Постанова не передбачає здійснення виплат військовослужбовцям, які були звільненні з військової служби та були знов прийняті або призвані на військову службу.

Таким чином, за результатами розгляду наданих документів у військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до п. 4 Постанови.».

Вважаючи протиправною дії відповідача, що полягають у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», представник позивач звернувся до суду за захистом прав позивача.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової винагороди, встановленої Постановою №153.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.

Отже, на території України діє особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (далі - Постанова №153) вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.

Відповідно до п.3 Постанови №153 установлено, що: 1) учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 2) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони; 3) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що: громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Постановою №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі – Порядок №153).

Відповідно до пункту 1 Порядку №153 цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.

Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.

Як визначено пунктом 2 Порядку №153, під час воєнного стану в рамках реалізації експериментального проекту на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу строком на один рік можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 до 25 років.

На підставі абз. 1 пункту 7 Порядку №153 контракт з громадянами України, зазначеними в пункті 2 цього Порядку, укладається строком на один рік з обов`язковою умовою безпосередньої участі таких громадян у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців протягом дії контракту.

Також, пункт 13 Порядку №153 визначає, зокрема, що однією з обов`язкових умов проходження військової служби є безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком не менше шести місяців за сукупністю протягом дії контакту.

Отже, з аналізу норм Постанови № 153 вбачається, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Збройних Сил України і які зокрема: брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі.

При цьому, така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 21.12.2021 року прийнятий у Збройні Сили України на військову службу за контрактом та 02.06.2023 звільнений з військової служби у відставку на підставі ст. 26 ч. 5 п. 3 пп. «б» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я). 19.03.2024 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України під час мобілізації та 21.06.2024 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 21.06.2024 № 193 звільнений в запас. 11.03.2024 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний обмежено придатним до військової служби за гр. ІІ ст. 63 «б» розкладу хвороб (наказ Міноборони від 200 р. №402) підлягає повторному огляду 11.03.2024 року (п. 13 військового квитка). 19.04.2023 року медичною комісією НОМЕР_9 Регіональної ВЛК визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. ІІ ст. 63 «а», 78 «а» розкладу хвороб (наказ Міноборони від 200 р. №402) знятий з військового обліку, що підтверджено записами у військовому квитку позивача серії НОМЕР_2 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 02.02.2022 року (а.с. 10-18).

Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, № 8311 від 18.12.2024 виданої військовою частиною НОМЕР_6 , солдат ОСОБА_1 , механік-водій 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_10 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_6 в період з 28.03.2022 по 10.05.2022 та з 27.07.2022 по 28.11.2022 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Олександрівка Херсонського району Херсонської області; АДРЕСА_2 (а.с. 9).

У Витягу з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (Протокол №2563 від 25.05.2023 року) зазначено, що Травма та поранення солдата ОСОБА_1 , 2003 р.н. підтверджено медичними та військово-обліковими документами, довідкою про обставини травми від 25.04.2022 р. №1066, ФСБВМБ ФБ ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ. (а.с. 23).

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2025 №45/нст, солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) від "21" лютого 2025 року № 8-РС на посаду стрілець 3 групи охорони та патрульно-постової служби 2 взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку, який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , з "21" лютого 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 , на речове забезпечення зараховано до Військової академії м. Одеса, на грошове забезпечення та ракетно-артилерійське озброєння зараховано до військової частини НОМЕР_1 , на продовольче забезпечення зараховано до військової частини НОМЕР_5 з "22" лютого 2025 року і вважати таким, що з "21" лютого 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

У витягу із послужного списку № 163/вл від 22.12.2025 року, старшого солдата ОСОБА_1 , зазначено, що він на військову службу призваний (поступив добровільно) ІНФОРМАЦІЯ_6 . Військову присягу прийняв 29 січня 2022 року. Відповідно до пункту 1 статті 20 та пункту 3 статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" прийнятий на військову службу за контрактом на 3 (три) роки. В період з 21.12.2021 по 02.06.2023 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_6 . Звільнений з військової служби у відставку за ст. 26 ч. 5 п. 3 пп. "б" Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я). 02 червня 2023 року виключений зі списків частини, нак, ком. в/ч НОМЕР_6 № 158. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та проходив військову службу в період з 19.03.2024 по 21.06.2024 на посаді сержант-інструктор військової частини НОМЕР_3 , Звільнений з військової служби на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_3 № 193 від 21.06.2024. Відповідно до ст. ст. 20 та 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строком на 3 (три) роки. З 21.02.2025 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

З відповідей військової частини НОМЕР_1 № 808/23889 від 23.12.2025, №808/23863 від 23.12.2025, №808/23838 від 23.12.2025 вбачається, що підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 є те, що: ОСОБА_1 отримав травму та поранення 29.11.2022. Станом на дату отримання травми та поранення він був прийнятий на військову службу до воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64; ОСОБА_1 був двічі звільнений з військової служби; ОСОБА_1 був прийнятий на військову службу 21.02.2025 тобто після того як набрала чинності 13.02.2025 року постанова КМУ № 153 від 11.02.2025 року.

Отже з досліджених матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 21.12.2021 року по 02.06.2023 (у віці до 25 років) проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_6 на посадах стрілець-помічник гранатометника, механік-водій та 02.06.2023 звільнений з військової служби у відставку, тобто з незалежних від нього обставин, а саме на підставі ст. 26 ч. 5 п. 3 пп. «б» Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я).

В період з 19.03.2024 року по 21.06.2024 року позивач на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» призваний у Збройні Сили України під час мобілізації та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 на посаді сержант-інструктор та 21.06.2024 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 21.06.2024 № 193 звільнений в запас.

Також з 21.02.2025 року ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 на посадах стрілець групи, старший стрілець групи.

Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності.

В досліджених матеріалах справи відсутні відомості про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виплата грошової винагороди 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» лише особам, у яких наявне захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), одержаних під час захисту Вітчизни і які прийняті на військову службу під час воєнного стану буде дискримінаційним відносно осіб, які також отримали захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво) під час захисту Вітчизни проте прийнятих на військову службу до оголошення воєнного стану.

Отже, колегія суддів критично оцінює доводи відповідача у листах військової частини НОМЕР_1 № 808/23889, №808/23863, №808/23838 від 23.12.2025 про відмову у виплаті одноразової грошової винагороди ОСОБА_1 у розмірі 1 000 000 грн з тих підстав, що позивач прийнятий на військову службу по контракту 21.12.2021 (до воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64) та не проходив військову службу саме на момент 13.02.2025 року (дата набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153), та звертає увагу, що старший солдат ОСОБА_1 після отримання травми та поранення пов`язаних із захистом Батьківщини 29.11.2022 року (поранення, яке призвело до ампутації лівої нижньої кінцівки; травма тяжкого ступеню) проходив військову службу з 19.03.2024 року по 21.06.2024 року у військовій частині НОМЕР_3 та 21.02.2025 року відповідно до ст. ст. 20 та 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на 3 роки та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Щодо посилання апелянта, як на підставу відмови у виплаті ОСОБА_1 винагороди, що він двічі звільнений з військової служби, суд зазначає, що норми постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 не містять положень, які б встановлювали обмеження щодо повторного укладення контракту чи проходження військової служби під час мобілізації.

Згідно п. 3 ч. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» під непрямою дискримінацією розуміється ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

На переконання колегії суддів, виплата, передбачена постановою КМУ №153, має розглядатися як невід`ємна частина гарантій соціального захисту, визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно яких соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

З огляду на викладене, у сукупності норм законодавства України, колегія суддів вважає, що відмова відповідача з підстав того, що позивач уклав контракт до введення воєнного стану, на переконання суду, не відповідатимуть меті прийняття Постанови № 153, а саме підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та матиме ознаки дискримінації.

Таким чином, бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» є протиправною.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 р. № 942) передбачено виплату винагороди у розмірі 1 млн. гривень.

На виконання Постанови КМУ №153 від 11.02.2025 Міністром оборони України видано 26.09.2025 року Окреме доручення №5601/уд, яким визначено алгоритм дій щодо отримання відповідних документів, які підтверджують право військовослужбовця на отримання грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, та порядок виплати такої винагороди.

В Окремому дорученні зазначено, що виплата винагороди військовослужбовцям проводиться за місце проходження служби, відповідності до вимог пункту 4 Постанови згідно наказів командирів військових частин.

Отже, з урахуванням приписів ч.2 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання військової частини НОМЕР_1 вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», з урахуванням вимог Окремого доручення Міністра оборони України від 26.09.2025 №5601/уд.

З огляду на вищезазначене, за результатами розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький