Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №127/31603/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/31603/26

Провадження № 22-ц/801/2571/2026

Категорія: 55

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 127/31603/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Голоти Л. О., Копаничук С. Г.

Секретар: Закернична А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2026 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення протиправним та зобов`язання здійснити дії,

Ухвалу постановив суддя Воробйов В. В.

Ухвалу постановлено в м. Вінниці

Повний текст судового рішення складено 11 вересня 2026 року,

встановив:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення протиправним та зобов`язання здійснити дії, у якому просила:

- рішення комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про відмову у задоволенні адвокатського запиту адвоката Країло Степана Васильовича від 28 березня 2025 року, яке оформлено листом від 30 квітня 2025 року за вих. № 239, визнати протиправним;

- зобов`язати комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» розглянути адвокатський запит адвоката Країло Степана Васильовича від 28 березня 2025 року у спосіб, визначений діючим законодавством, з урахуванням висновків суду у дійсній справі;

- стягнути з комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» на її користь судові витрати, пов`язані із розглядом дійсної позовної заяви.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення протиправним та зобов`язання здійснити дії.

Роз`яснено позивачу її право звернення до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , пославшись на незаконність ухвали суду через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим прийшов до помилкового висновку, що потягло за собою невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та через порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а позовну заяву направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги позивач виклала таким чином. Адвокат Країло С. В., діючи представником від її імені, звернувся до КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» у відповідності до статтей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із адвокатським запитом, який не містить посилань на порядок формування та підстав, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації», тому не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв`язку з чим відносини, які склалися між адвокатом позивача та відповідачем щодо зобов`язання останнього на адвокатський запит надати відповідь, не може бути публічно-правовим у розумінні КАС України.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 і її представник – адвокат Країло С. В. не з`явилися; адвокат Країло С. В. надіслав заяву, у якій просить розглянути апеляційну скаргу без участі позивача та її представника.

Представник відповідача КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань не надіслав.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у зв`язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з того, що між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний із здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тому належить до юрисдикції адміністративних судів.

Апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції правильним та обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про визнання рішення протиправним та зобов`язання здійснити дії, мотивувавши свої вимоги тим, що адвокат Країло С.В., який надає їй правову допомогу щодо захисту прав, свобод та інтересів при вирішенні спору, який виник меж нею та її бувшим чоловіком ОСОБА_2 і пов`язаний із поділом спільної суміжної власності бувшого подружжя, звернувся до КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» із адвокатським запитом від 28 березня 2025 року, у якому, посилаючись на вимоги статтей 20 і 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», просив надати належним чином завірені копії всіх документів, які так чи інакше стосуються набуття права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 6).

Листом від 03 квітня 2025 року за вихідним № 200 за підписом начальника підприємства Діни Нагірняк, у наданні таких документів відмовлено, оскільки запитувані документи являються інформацією з обмеженим доступом (а. с. 7).

Адвокат Країло С. В. 18 квітня 2025 року звернувся до КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» із листом, у якому, просив розглянути його адвокатський запит від 28 березня 2025 року у спосіб, визначений діючим законодавством України (а. с. 8-9).

Листом від 30 квітня 2025 року за вихідним № 239 за підписом начальника підприємства Діни Нагірняк, повідомлено адвоката про те, що надана відповідь на адвокатський запит сформована відповідно до вимог чинного законодавства із безумовним дотриманням норм ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і законодавчими нормами не передбачено повторний розгляд запиту, відповідь на який вже попередньо надано (а. с.10).

Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач у своєму позові просить визнати протиправним це рішення про відмову у задоволенні адвокатського запиту адвоката Країло Степана Васильовича від 28 березня 2025 року, яке оформлено листом від 30 квітня 2025 року за вих. № 239 та зобов`язати відповідача розглянути цей адвокатський запит у спосіб, визначений діючим законодавством, з урахуванням висновків суду у дійсній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною першою статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2); суб`єкт владних повноважень – орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7).

За правилами частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1).

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Визначальним критерієм здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, а визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

З огляду на те, що відповідач Комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», здійснює владні управлінські функції, та позивач, за змістом позовних вимог, оскаржує рішення відповідача, оформлене листом від 30 квітня 2025 року за вихідним № 239 за підписом начальника підприємства Діни Нагірняк, про відмову у наданні запитуваних документів, тобто, що свідчить про те, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, апеляційний суд вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв`язку з чим на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що КАС України не забороняє розгляд даного позову в порядку цивільного судочинства, а тому суд не мав правового обґрунтування відмовити йому у відкритті провадження у справі, є безпідставними та спростовані викладеним.

Доводи апеляційної скарги в тому, що відносини, які склалися між адвокатом позивача та відповідачем щодо зобов`язання останнього на адвокатський запит надати відповідь, не може бути публічно-правовим у розумінні КАС України, є безпідставними, не узгоджуються із суб`єктним складом учасників справи, а саме – сторонами у справі та із заявленими позовними вимогами.

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги в тому, що адвокатський запит не містить посилань на порядок формування та підстав, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації», тому не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону та є неспроможними вплинути на судове рішення про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином постановлена судом першої інстанції ухвала суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська

Судді Л. О. Голота

С. Г. Копаничук

Повний текст судового рішення складено 14 жовтня 2026 року