Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №742/4680/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/972/26

Єдиний унікальний № 742/4680/26

Постанова

іменем України

13 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

за ст. 124 КУпАП,

установив:

13 серпня 2026 року о 08 год. 10 хв. у м. Прилуки Чернігівської області на перехресті вулиць Європейська-Переяслівська, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, який рухався по другорядній дорозі, не надав переваги в русі автомобілю Dodge д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилося зіткнення та перекидання транспортного засобу Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Селюх А.В. в судове засідання не з`явились. Згідно письмової заяви захисника просили розгляд справи проводити без їх участі, притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу. Крім того, просили не стягувати з ОСОБА_1 судовий збір, оскільки він є військовослужбовцем та має посвідчення учасника бойових дій.

ОСОБА_3 та його представник адвокат Карпенко В.К. в судове засідання не з`явились.

Суд всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

У відповідності до 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до положення п.16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Згідно ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 №744326 від 13.08.2026, 13 серпня 2026 року о 08 год. 10 хв. у м. Прилуки Чернігівської області на перехресті вулиць Європейська-Переяслівська, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, який рухався по другорядній дорозі, не надав переваги в русі автомобілю Dodge д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилося зіткнення та перекидання транспортного засобу Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушив п.16.11 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Відповідно до даного протоколу, ОСОБА_1 його підписав та отримав копію.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є джерелом доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується також сукупністю інших доказів, а саме:

- схемою місця ДТП від 13 серпня 2026 року, на якій графічно зображені місце знаходження транспортних засобів після ДТП та описані видимі (зовнішні) пошкодження автомобілей;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13.08.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13.08.2026;

-фото копіями документів з місця ДТП;

-відео з відеореєстратора.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 під час руху транспортним засобом Suzuki, д.н.з. НОМЕР_1 по другорядній дорозі, на перехресті нерівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу Dodge д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, чим порушив п.16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п.16.11 ПДР України. Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Зокрема, п.5 ч.2 ст.4Закону України«Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Великою Палатою Верховного Суду у постановівід 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальногозахисту».

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №600/3723/24-а.

У розпорядження суду не надано відомостей про те, що керування транспортним засобом було пов`язано із реалізацією прав учасника бойових дій або військовослужбовця, зокрема що ОСОБА_1 керував транспортним засобом виконуючи службове завдання або повертаючись із екстреного виклику на службу, а отже, правових підстав для звільнення від сплати судового збору в межах даної справи суд не знаходить.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.124, 283-285, 294 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно ч.1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА