Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №741/643/26 — Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/870/26

Єдиний унікальний номер 741/643/26

РІШЕННЯ

іменем України

24 вересня 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Носівка у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс») звернулося до Носівського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 25242 грн та понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2025 між ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27508240. Відповідно до умов договору відповідачу ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» та відповідачем не був би укладений. Укладений кредитний договір розміщено в особистому кабінеті відповідача, грошові кошти перераховані шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти відповідача ОСОБА_1 . Позивач ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну їй суму. Відповідач ОСОБА_1 зі свого боку не виконала умови кредитного договору. У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору у відповідача виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» у розмірі 25242 гривень, з яких: 5000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 16992 гривень -прострочена заборгованість за сумою відсотків; 750 гривень - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 2500 гривень - прострочена заборгованість за штрафами. Позивачем ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості, а саме відповідачу надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості від 02 березня 2026 року.

Саме тому позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року відкрито позовне провадження в цивільній справі, постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 22 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року розгляд справи відкладено до 24 вересня 2026 року у зв`язку з першою неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» Усенко М.І. у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце проведення судових засідань сповіщалася належним чином шляхом надсилання судових повісток про виклик за адресою зареєстрованого місця проживання в порядку ч. ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується повернутими на адресу суду без вручення поштовими відправленнями із зазначенням причин повернення «Адресат відсутній», а також в її електронний кабінет, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подавала.

Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд не ухвалює заочне рішення, оскільки відсутня згода позивача на заочний розгляд справи.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, робить нижченаведений висновок.

Судом установлено, що 07.02.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» укладено договір про споживчий кредит № 27508240, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 5000,00 грн (п. 1.2 кредитного договору) строком на 360 днів, тобто до 02.02.2026 (п. 1.3, п. 1.4 кредиттного договору), у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (п. 2.1 кредитного договору), із визначенням пільгової процентної ставки 0,8 % в день, яка застосовується протягом пільгового періоду тривалістю 30 календарних днів з 07.02.2025 по 09.03.2025, стандартної (базової) процентної ставки 0,96 % в день, яка застосовується протягом стандартного періоду тривалістю 330 календарних днів з 10.03.2025 по 02.02.2026 (п. 1.5.1, п. 1.6, п. 2.2.2, п. 2.2.3 кредитного договору); зі сплатою одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 15,00 % від суми кредиту, що становить 750,00 грн (п. 1.5.2 кредитного договору) (а. с. 6-16).

Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору.

Договір про споживчий кредит та додаток № 1 до нього, яким є графік платежів, підписані ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора R8iFCzHz 07.02.2025 о 06:56:12, а також паспорт споживчого кредиту з використанням одноразового ідентифікатора Х8wcrYIW (а. с. 16 зворот, 17 зворот, 18-19).

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» № 988/1 від 09.03.2026 ОСОБА_1 ідентифікована товариством за допомогою одноразового ідентифікатора R8iFCzHz, який був надісланий 07.02.2025 о 06:55:37 на номер телефону НОМЕР_2 , який наданий відповідачем при укладенні кредитного договору (а. с. 20).

Як убачається з матеріалів справи, листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 16.02.2026 № 143757-1554348191-16022026 на виконання запиту ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» про успішність платіжної операції, згідно з договором з ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» № 070524/А1-1909 від 07.05.2024 підтверджено успішне виконання операції за такими параметрами: № транзакції: 1554348191, сума: 5000 грн, дата виконання платіжної операції: 07.02.2025 06:56, статус: виконано, платник: ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс», призначення платежу: «Видача кредитних коштів» (а. с. 20 зворот).

Згідно з наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 27508240 від 07.02.2025 заборгованість Хахуди ТА. станом на 01.02.2026 складає 25242 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16992 грн - заборгованість по процентах, які нараховані з період з 07.02.2025 по 01.02.2026 (тобто в межах строку кредитування), 750 грн - заборгованість за комісією, 2500 грн - заборгованість за штрафом (а. с. 21-23).

Також судом установлено, що 02.03.2026 на адресу ОСОБА_1 надіслана претензія про наявність заборгованості за кредитним договором № 27508240 від 07.02.2025 у розмірі 25242,00 грн та запропоновано здійснити погашення заборгованості протягом 3 днів (а. с. 24).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як слідує з матеріалів справи, договір про споживчий кредит № 27508240 від 07.02.2025 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, у ньому зазначено суму кредиту, дату його видачі, дату видачі коштів, розмір процентів, розмір комісії, спосіб надання кредиту та інші умови кредитування. Кредитний договір з додатком підписано відповідачем 07.02.2025 з використанням позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, у кредитному договорі сторони погодили суму кредиту 5000 грн, строк кредиту - 360 днів з дати його надання, розміри стандартної та пільгової процентних ставок (0,96% та 0,8 % за 1 день користування кредитом), розмір комісії за надання кредиту (750 грн).

За вказаних обставин, суд уважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» договору про споживчий кредит № 27508240 від 07.02.2025. Доказів протилежного відповідачем до суду не подано.

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність договору, суду не надано. Правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину сторонами не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Факт перерахування відповідачеві коштів у розмірі 5000 грн підтверджується довідкою прло ідентифікацію відповідача (а. с. 20), листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 16.02.2026 про підтвердження успішної оплати (а. с. 20 зворот).

Указані докази суд уважає належними та достатніми для того, щоб зробити висновок про належне виконання ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» свого обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 5000 грн.

Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами відповідач суду не надала, як і не надала доказів належного виконання кредитного зобов`язання на користь позивача.

При укладенні кредитного договору відповідач сама надала відомості, які її ідентифікують: свої прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, адресу проживання, номер телефону, адресу електронної пошти, номер платіжної картки. Саме на вказаний нею номер телефону позивачем було надіслано одноразовий ідентифікатор, яким відповідач скористалася, увівши його у відповідне поле на сайті товариства, тим самим підписала кредитний договір.

Доказів того, що платіжна картка, на яку було перераховано кредитні кошти, не належить відповідачеві або що відповідачем не отримано кредитні кошти в сумі 5000 грн, стороною відповідача до суду не подано.

Отже, ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачеві кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.

В обґрунтування наявності заборгованості відповідача позивачем надано відомість про щоденні нарахування та погашення, яка одночасно є і розрахунком заборгованості відповідача, відповідно до якої заборгованість відповідача складає 25242 грн, з яких: 5000 грн - основний борг, 16992 грн - проценти, 750 грн - комісія за надання кредиту, 2500 грн - штрафи (а. с. 21-23).

Дослідивши вказаний розрахунок заборгованості, суд уважає, що нарахування відповідачеві заборгованості за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом та комісії за надання кредиту є правомірним, відповідає умовам укладеного кредитного договору в частині розміру наданого кредиту, строку нарахування відсотків, розмірів пільгової і стандартної процентних ставок та порядку їх застосування, розміру комісії за видачу кредиту.

Тому, оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконала умови укладеного з ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» кредитного договору, суму отриманих від позивача грошових коштів не повернула, суд уважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5000 грн, за відсотками в розмірі 19662 грн та за комісією за видачу кредиту в розмірі 750 грн.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджений згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 № 2102-ІХ, із 05:30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє до цього часу. Ураховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахований штраф за невиконання грошових зобов`язань за вказаними кредитним договором у цей період, підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 штрафу в розмірі 2500 грн відсутні. Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення штрафу не підлягають задоволенню.

Отож, ураховуючи те, що відповідач, будучи ознайомленою з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує належним чином його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд робить висновок, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Тайгер-фінанс» підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою у сумі 5000 грн, за процентами в сумі 16992 грн, за комісією за видачу кредиту в сумі 750 грн, а всього підлягає стягненню з відповідача заборгованість у розмірі 22742 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2398,82 грн пропорційно до задоволеної частини вимог (позов задоволено на 90,1 %).

Для підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» надані (в копіях) укладений із адвокатським об`єднанням «Апологет» договір про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, акт № 988 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 09 березня 2026 року, детальний опис наданих послуг до акта № 988 від 09 березня 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 8000 грн. Загальний розмір витрат на професійну правову допомогу в сумі 8000 грн підтверджений наданими доказами.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ураховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених у детальному описі наданих послуг до акта № 988 від 09 березня 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0207 від 02 липня 2025 року, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд робить висновок про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» судових витрат у розмірі 5000,00 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим адвокатським об`єднанням «Апологет» обсягом послуг, що відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі ст. ст. 137 і 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 224-226, 228, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корпус 28, IBAN НОМЕР_4 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за договором про споживчий кредит № 27508240 від 07.02.2025 у розмірі 22742 (двадцять дві тисячі сімсот сорок дві) гривні 00 копійок, з яких: 5000 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 16992 гривні - прострочена заборгованість за сумою відсотків, 750 гривень - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» (код ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корпус 28, IBAN НОМЕР_4 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) судовий збір у розмірі 2398 (дві тисячі триста дев`яносто вісім) гривень 82 копійки та витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс» відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-фінанс», код ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА