Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №750/7729/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №750/7729/26

Суддя: Крапивний Б. В.

Справа № 750/7729/26

Провадження № 2/750/3807/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Крапивного Б.В.,

за участю секретаря Буглака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Комунальне підприємство «ЖЕК-10» Чернігівської міської ради; про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позов обґрунтовано тим, що наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , була померла ОСОБА_5 . У вказаній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1 , його донька ОСОБА_6 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Наразі у цьому житловому приміщенні мешкає позивач і його донька, а відповідачі з 2010 року постійно проживають у Італії; останній раз в Україні вони були у 2021 році. При цьому участі в утриманні житла відповідачі не беруть, особисті речі в указаній квартирі не зберігають, комунальні послуги не сплачують, а їх реєстрація носить формальний характер та створює матеріальні проблеми для позивача, з огляду на ціноутворення комунальних та житлових послуг, а також перешкоджає приватизації цієї квартири.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 23.09.2026.

23.09.2026 розгляд справи відкладено на 14.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідачів; від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без його участі.

У судове засідання 14.10.2026 сторони повторно не з`явились; від представників позивача надійшли заяви про розгляд справи без участі позивача та його представників; відповідачі у судове засідання не з`явились; про час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомили, відзив на позов не подали. До суду надійшли копії заяв про визнання позову від імені відповідачів, які не приймаються судом до уваги, оскільки вони не підписані в установленому законом порядку; вказані копії заяв надійшли з однієї електронної пошти, що викликає сумніви в їх складенні особисто відповідачами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

31.10.1990 виконавчим комітетом районної ради народних депутатів Чернігівського району ОСОБА_5 видано ордер на жиле приміщення № 201 – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , із сім`єю на чотирьох осіб. При цьому в графі «склад сім`ї» ордеру зазначено ОСОБА_7 – чоловіка, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – синів.

Постановою Верховної Ради України від 08.07.1999 № 872-XIV «Про зміну меж міста Чернігів Чернігівської області», у тому числі, с. Олександрівка включено в склад м. Чернігова.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 квартиронаймач ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації Управління адміністративних послуг від 19.06.2026 № 11437 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Водночас, згідно з копією акта про не проживання особи за місцем реєстрації від 16.06.2026, який складено мешканцями квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в присутності майстра відділу з експлуатації житлового фонду, елементів благоустрою і санітарного утримання будинків та прибудинкової території КП «ЖЕК-10» Чернігівської міської ради ОСОБА_10 , в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , не проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло; ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За змістом ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України» роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі визнання таких причин поважними суд може продовжити вказаний строк.

Виходячи з аналізу указаних правових норм член сім`ї наймача (колишній член сім`ї) може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, із підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин, і саме ці факти повинні бути встановлені судом при вирішенні спору згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Так, частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи, що відповідачі не проживають за місцем реєстрації більше шести місяців; житлом не цікавляться та не оплачують комунальні послуги; визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, дозволить позивачу реалізувати своє право на приватизацію квартири та зменшить покладений на нього фінансовий тягар із утримання житла; поважних причин відсутності відповідачів за адресою їх реєстрації в ході розгляду справи судом не встановлено, тому позов слід задовольнити, визнавши відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачі:

- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальне підприємство «ЖЕК-10» Чернігівської міської ради, місцезнаходження: вул. Соборності, 25Б, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 14252113.

Суддя Б.В. Крапивний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua