Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №750/7756/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7756/26

Провадження № 2/750/3816/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Крапивного Б.В.,

за участю секретаря Буглака А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

У липні 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позов обґрунтовано тим, що позивачі зареєстровані та мешкають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в якій разом з ними зареєстровано відповідача ОСОБА_3 . Останній в указаному житловому приміщенні не проживає з травня 2012 року, комунальні платежі не сплачує, участь в утриманні житла не бере, особистих речей у ній не зберігає і квартирою не цікавиться, а реєстрація відповідача створює перешкоди для позивачів в оформленні права власності на це житло.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 23.09.2026.

23.09.2026 розгляд справи відкладено на 14.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 14.10.2026 сторони не з`явились; від позивача ОСОБА_1 та представника позивачів ОСОБА_4 надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі; відповідач у судове засідання не з`явився; про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

27.02.2008 Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради відповідачу ОСОБА_3 видано ордер на право зайняття жилого приміщення – квартири за адресою: АДРЕСА_1 , із сім`єю на трьох осіб. При цьому в графі «склад сім`ї» ордеру зазначено ОСОБА_1 – дружину, та ОСОБА_5 – доньку.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 до одруження мала дівоче прізвище « ОСОБА_6 ».

Відповідно до інформації Управління адміністративних послуг від 10.07.2026 № 12630 станом на 09.07.2026 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано позивачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас, згідно з актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 07.05.2026, який складено мешканцями квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в присутності майстра дільниці по благоустрою та експлуатації житлового фонду КП «ЖЕК-13» Чернігівської міської ради Каранди Юлії Миколаївни, з травня 2012 року ОСОБА_3 не проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло; ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За змістом ст. 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України» роз`яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі визнання таких причин поважними суд може продовжити вказаний строк.

Виходячи з аналізу указаних правових норм член сім`ї наймача (колишній член сім`ї) може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, із підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин, і саме ці факти повинні бути встановлені судом при вирішенні спору згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Так, частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи, що відповідач не проживає за місцем реєстрації більше шести місяців (з травня 2012 року); житлом не цікавиться та не оплачує комунальні послуги; визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, дозволить позивачам реалізувати своє право на приватизацію квартири; поважних причин відсутності відповідача за адресою його реєстрації в ході розгляду справи судом не встановлено, тому позов слід задовольнити, визнавши відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачі:

- ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

- ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Б.В. Крапивний