Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №750/10315/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10315/26

Провадження № 1-кп/750/799/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340002008 від 28.08.2026, стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого; раніше судимого 15.08.2023 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 29.01.2026 згідно з ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 21.01.2026 у зв`язку із заміною покарання на пробаційний нагляд на невідбутий строк покарання – 2 роки 4 місяці 28 днів; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

28.08.2026 близько «15» год. «20» хв. ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні аптечного пункту № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , будучи переконаним, що характер його протиправних дій непомітний для оточуючих, маючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 № 21-02-ІХ, який в подальшому неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024, затвердженого Законом України від 29.10.2024 № 4024-ІХ, та діє на цей час, діючи повторно, шляхом вільного доступу, нахилившись через скляну вітрину таємно заволодів з каси аптечного пункту грошовими коштами в сумі 1300 грн.

Однак, під час таємного викрадення грошових коштів ОСОБА_6 його дії були викриті працівницею аптеки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка висловила вимогу повернути викрадені грошові кошти.

Разом з тим, ОСОБА_6 , не зважаючи на вимоги ОСОБА_7 зупинити протиправні дії та повернути грошові кошти, тобто реально розуміючи, що його дії, спрямовані на викрадення майна, стали явними для ОСОБА_7 , від злочинного наміру не відмовився, продовжив протиправні дії, спрямовані на викрадення майна, тим самим відкрито викрав грошові кошти та разом з викраденим майном вибіг з приміщення аптеки, отримавши реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Вказаними умисними діями ОСОБА_6 , діючи умисно та повторно, під час дії воєнного стану відкрито викрав грошові кошти в сумі 1300 грн, що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 , чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в учиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив правильність викладених в обвинувальному акті обставин і показав, що 28.08.2026 вранці йому зателефонувала співмешканка і повідомила, що завагітніла та для переривання вагітності в той день їй потрібно було прийняти пігулку вартістю 800-1000 грн, тому він повинен був знайти для неї вказану суму грошей. Він не мав доходів на той час, бо на базарі, де він неофіційно працював, не було для нього роботи. Вдень, приблизно о 15 год. 20 хв., він прийшов до аптеки, де побачив гроші в касі, які вирішив викрасти. Він відволік працівницю аптеки, попрохавши, щоб вона показала йому крем. Коли працівниця аптеки відійшла від каси, він перехилився через прилавок і з каси забрав гроші. При цьому працівниця побачила його дії та почала кричати, щоб він повернув гроші. Не зважаючи на працівницю аптеки, він втік звіди з викраденими грошима. Він побіг через приміщення поліклініки, вибіг на подвір`я, де впав у «шахту», з якої зміг вибратися тільки о 21 год, після чого його одразу затримали працівники поліції. Викрадені гроші він не перераховував сам, а всі ті гроші вилучили поліцейські – сума була 1300 грн. Заподіяну шкоду внаслідок указаного кримінального правопорушення він відшкодував потерпілій у повному обсязі; щиро кається, зрозумів, що своїми діями спричинив не тільки матеріальні збитки, а й моральні страждання працівниці аптеки. Просив пробачення у потерпілої; запевняв, що більше подібні протиправні діяння не буде вчиняти.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що учасники кримінального провадження вірно розуміють зміст цих обставин, не має сумнівів стосовно добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Згідно зі ст. 65 КК України при визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_6 , є тяжким злочином.

З наданих у судовому засіданні матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 раніше судимий, нове кримінальне правопорушення вчинив до повного відбуття покарання за попереднім вироком; раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП; за медичною допомогою до лікаря-психіатра в амбулаторне психіатричне відділення Центру ментального здоров`я КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» не звертався; звертався за медичною допомогою в диспансерне наркологічне відділення КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» з 10.12.2002, діагноз: «психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання опіоїдів, канабіноїдів; синдром залежності»; має хронічні захворювання; має батьків пенсійного віку, батько є особою з ІІІ групою інвалідності; позитивно характеризується за місцем утримання в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор».

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, що підтверджено заявою потерпілої від 08.10.2026, згідно з якою обвинувачений ОСОБА_6 відшкодував завдану ним моральну шкоду, матеріальних претензій до обвинуваченого потерпіла ОСОБА_8 не має.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, характеру вчиненого протиправного діяння, зокрема незначного розміру заподіяної матеріальної шкоди (1300 грн); враховуючи думку потерпілої про призначення обвинуваченому покарання більш м`якого, ніж передбачено законом; зважаючи на зазначені дані про особу обвинуваченого; з огляду на наявність двох обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, за відсутності обставин, які обтяжують його покарання, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 186 КК України, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.08.2023, з урахуванням ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 21.01.2026.

Строк попереднього ув`язнення обвинуваченого слід рахувати з 28.08.2026, з часу його затримання відповідно до ст. 208 КПК України за підозрою в учиненні кримінального правопорушення. Цей строк слід зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі до набрання вироком законної сили на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.08.2026 застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, який слід залишити без змін, з огляду на можливість переховування обвинуваченого від суду та призначення останньому покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально; також наявний ризик учинення інших кримінальних правопорушень, зважаючи на попередню судимість обвинуваченого.

Арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.09.2026 на майно, вилучене 29.08.2026 у ході особистого обшуку ОСОБА_6 , слід скасувати.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися; цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся; процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.08.2023, з урахуванням ухвали Менського районного суду Чернігівської області від 21.01.2026, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, розмір застави та обов`язки, покладені на ОСОБА_6 в разі внесення застави, визначені ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31.08.2026, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 28.08.2026 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.09.2026 на майно, вилучене 29.08.2026 у ході особистого обшуку ОСОБА_6 , – скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:

-грошові кошти в сумі 1307 грн, кепку та кофту, вилучені 29.08.2026 у ході особистого обшуку ОСОБА_6 , – повернути ОСОБА_6 ;

-мобільний телефон марки «Redmi Note 5G», вилучений 29.08.2026 у ході особистого обшуку ОСОБА_6 – залишити у розпорядженні ОСОБА_9 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1