Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №591/7557/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/7557/26 Провадження № 3/591/1878/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду міста Суми Косар А. І., розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сумиі матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відвідділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

стосовно ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: АДРЕСА_1

учасники судового провадження:

ОСОБА_2 у статусі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

адвокат Рижов С. Є. в інтересах ОСОБА_2

інспектор Козлов Я. І.

експерт ОСОБА_7

інший учасник ДТП ОСОБА_3 в режимі відеоконференції

встановив:

До Зарічного районного суду міста Суми надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_2 з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696145 від 18.06.2026.

Згідно з протоколом, 16.05.2026 о 13 год. 20 хв за адресою: м. Суми вул. Харківська, 127, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Volvo FH13500 номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом TAD Classic, номерний знак НОМЕР_2 , під час руху не був уважним, виконуючи маневр повороту ліворуч не з відповідного крайнього положення на проїзній частині допустив зіткнення з автомобілем Fiat Coupe, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався, в попутному напрямку зліва. Внаслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, пасажири автомобіля Fiat Coupe: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, чим порушив п. 10.4. ПДР порушення правил повороту праворуч та ліворуч, відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою суду від 17 серпня 2026 року у судовій справі № 591/7557/26 призначено судову інженерно-транспортну експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Сумського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (місцезнаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 8; адреса для листування: sumy@nncise.org.ua).

Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.

11.09.2026 від завідувача Сумського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції Україна Науменка Сергія надійшов лист про направлення клопотання головного судового експерта ОСОБА_7 про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення зазначеної експертизи.

11 вересня 2026 року постановою відновлено провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та пояснив, що при документуванні дорожньо - транспортної пригоди з боку уповноважених поліцейських було допущено ряд порушень, зокрема, процесуальні документи складались у його відсутність. Вважає, що 26.05.2026 у місці і час зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення він діяв відповідно до вимог ПДР. Перед здійсненням повороту ліворуч, переконався у відсутності попутного транспорту, та розпочав поворот. Натомість, водій іншого транспортного засобу ОСОБА_3 , не дотримався п. 12.3 Правил дорожнього руху, за умов денного освітлення, повної видимості, прямої ділянки дорожнього руху по якій слідували автомобілі, ОСОБА_3 був об`єктивно спроможний виявити автомобіль під його керуванням.

Адвокат Рижов С. Є., діючи в інтересах ОСОБА_2 , уважає що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, діяв у чіткій відповідності з вимогами ПДР. До протоколу про адміністративне правопорушення не долучені схеми місця ДТП, підписаної учасниками події, показання технічних приладів, показання засобів фото- та/або відеоспостереження, чи будь-яких матеріалів, які необхідні для того щоб суд міг зробити висновок про винуватість ОСОБА_2 . Натомість, водій іншого транспортного засобу ОСОБА_3 не дотримався п. 12.3 ПДР, відповідно до положень якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та вчинив обгін транспортного засобу на нерегульованому перехресті доріг чи порушив п. 14.6 ПДР. Таким чином, вважає, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Крім того, протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП: не містить прізвища, адреси свідків і потерпілих. У відповідній графі зазначено: «не залучались». Хоча з тексту протоколу вбачається, що мав би бути залучений водій іншого транспортного засобу, та пасажири, які в ньому знаходились. Графа «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» заповнена. Однак ОСОБА_2 не вносив цих записів, оскільки не був присутній при складанні протоколу. Тобто, відсутні пояснення особи стосовно якої складено протокол та відсутнє підтвердження, що останній викликався для надання пояснень. За відсутності ОСОБА_2 , йому не було роз`яснено його права і обов`язки, передбачених ст. 268 КУпАП.

Слідчий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що протокол складав на підставі наявних матеріалів, які отримав через деякий час після ДТП. Фіксація не проводилась, ОСОБА_2 ухилявся від явки для складання протоколу.

Водій іншого транспортного засобу ОСОБА_3 приймав участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, суду повідомив що він є діючим військовослужбовцем, не заперечував проти призначення судової інженерно-транспортної експертизи. На адресу суду направив письмові поясненні (від 06.10.2026), відповідно до яких зазначає, що керуючи автомобілем Fiat, їхав в попутному напрямку з тягачем Volvo та напівпричепом TAD. Їхавши орієнтовно 50км/год, ліворуч від тягача, в лівій проїзній частині, керуючись знаком 1.5.2, та знаком 4.8 встановленому на напівпричепі. Дотримуючись всіх Правил дорожнього руху згідно пункту 1.3 та розраховуючи на пункт 1.4, наближався до передньої частини тягача Volvo.

Орієнтовно в 3-4 метрах, до зрівняння передніх частин автомобіля, помітив, як водій тягача змінює напрямок руху в бік легкового автомобіля. Прийнявши міри екстреного гальмування, зазнав удару від лівого переднього колеса тягача в праву передню частину власного автомобіля, що призвело до виходу з ладу правого колеса, та системи рульового управління, та пішовши юзом на зруйнованому колесі до повної зупинки Т3. Акцентує увагу на тому, що місце зіткнення схематично зображено на зображенні, та підтверджене фотографіями з місця ДТП, на момент початку зміни руху тягача, знаходився ліворуч від тягача, та на відстані 3-4 м до зрівняння передніх частин. В момент початку зміни руху, спостерігав тільки передній лівий край тягача з переднім лівим колесом, з моменту початку маневру, до зіткнення тягач проїхав 1- 2 м, рухався зі швидкістю 50км/год, не спостерігав гальмування тягача, враховуючи малу дистанцію, до початку маневру тягача, прийняв міри екстреного гальмування, безпосередньо в момент зіткнення. Також просить суд врахувати що саме водій тягача не дотримався пункту 10.6 ПДР, та при здійснені повороту ліворуч, не з відповідного крайнього положення, не дотримався безпеки маневру, чи не скористався допомогою інших осіб, та привів до зіткнення з легковим автомобілем, розглянути, з якою швидкістю тягач виконав маневр, не переконався в безпеці маневру, та чому не вжив заходів відповідно пункту 10.3 ПДР, та зупинився метрів через 6-10м, після зіткнення. Врахувати, що водієм автомобіля Fiat було дотримано всіх правил і положень дорожнього руху, натомість зазнав удару в праву передню частину легкового автомобіля, внаслідок порушення, водієм тягача Volvo, пунку 10.6, здійснив поворот ліворуч, не з відповідного крайнього положення, не переконавшись, що не створює перешкоду чи небезпеку іншим учасникам руху, та допустив дтп, відповідно чого і було складено протокол відповідно 124 статті КУпАП.

Місце зіткнення, та розташування Т3 в цей момент, відображає прикладена схема, та фотографії з місця ДТП, отримані ушкодження ТЗ (правий передній край автомобіля Fiat, та ліве переднє колесо з передньою лівою частиною тягача Volvo), та сліди юзу автомобіля Fiat вже на зруйнованому колесі після моменту зіткнення.

05.10.2026 в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_7 пояснив, що на підставі наявних первинних документів він не зможе відповісти в повному обсязі на поставлені перед ним питаннями. Крім того, звернув увагу на протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 26.05.2026, в якому відсутні підписи учасників ДТП, спеціаліста та понятих. Єдиний підпис - це підпис слідчого. На другому аркуші протоколу зазначено, що подія відбулась на нерегульованому перехресті доріг. Таким чином, водій ОСОБА_3 мав керуватись п.14.6 ПДР України, в якому зазначено, що обгін заборонено на перехресті. Тому вразі дотримання ОСОБА_3 вимог ПДР України, зіткнення не відбулось би.

13.10.2026 у судовому засіданні адвокат Рижов С. Є. повідомив суду про недоцільність проведення дослідження, оскільки експерт позбавлений можливості надати відповіді на поставлені питання, а саме дослідження займе час. Тому просив суд не призначати експертизу через її недоцільність.

Заслухавши пояснення учасників процесу , які надані ними у судовому засіданні, а також письмово, дослідивши адміністративні матеріали, слід зробити такі висновки.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху.

На підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано до суду: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 4 № 696145 від 18.06.2026, витяг з інформацією про ДТП , протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схему місця ДТП від 26.05.2026, фотознімки , письмові пояснення учасників ДТП, консультативні висновки спеціаліста, висновки щодо результатів медичного огляду учасників ДТП.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували обставини притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Об`єктом вказаного правопорушення - є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єкт правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху України, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху України і виявленими пошкодженнями.

Під час розгляду справи з метою дослідження обставин справи було задоволено клопотання захисника та призначено експертизу на вирішення якої було поставлені наступні питанні:

1.З якою швидкістю рухався водій автомобіля Fiat Coupe, номерний знак НОМЕР_3 з урахуванням пошкоджень, які він отримав при зіткненні?

2.Як повинен був діяти водій автомобіля Volvo FH13500, номерний знак НОМЕР_4 з напівпричепом TAD C1 assic, номерний знак НОМЕР_2 та водій автомобіля Fiat Coupe, номерний знак НОМЕР_3 у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

3.Чи мали водій автомобіля Volvo FH13500, номерний знак НОМЕР_4 з напівпричепом TAD C1 assic, номерний знак НОМЕР_2 та водій автомобіля Fiat Coupe, номерний знак НОМЕР_3 технічну можливість уникнути даної ДТП?

4.Чи вбачаються в діях водія автомобіля Volvo FH13500, номерний знак НОМЕР_4 з напівпричепом TAD C1 assic, номерний знак НОМЕР_2 та водія автомобіля Fiat Coupe, номерний знак НОМЕР_3 невідповідність вимогам Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП, та наслідками, що настали?

28.08.2026 судовим експертом було подано клопотання про надання ряду відповідей від учасників ДТП, оскільки первинні матеріали не мають відповідної інформації на підставі якої експерт може зробити висновки та надати відповіді на поставлені питання.

Оскільки суд під час розгляду справи не займається збором, фіксацією, моделюванням, кресленням схем первинної обстановки подій ДТП, за клопотанням сторони захисту суд викликав експерта для надання пояснень.

05.10.2026 в судовому засіданні судовий експерт пояснив, що на підставі наявних первинних документів він не зможе відповісти в повному обсязі на поставлені перед ним питаннями. Крім того, звернув увагу на протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 26.05.2026, в якому відсутні підписи учасників ДТП, спеціаліста та понятих. Єдиний підпис - це підпис слідчого. На другому аркуші протоколу зазначено, що подія відбулась на нерегульованому перехресті доріг.

Таким чином, водій ОСОБА_3 мав керуватись п.14.6 ПДР України, в якому зазначено, що обгін заборонено на перехресті. Тому вразі дотримання ОСОБА_3 вимог ПДР України, зіткнення не відбулось би.

На підставі викладено захисник повідомив суду про недоцільність проведення дослідження оскільки експерт позбавлений можливості надати відповіді на поставлені питання, а саме дослідження займе час. Тому просив суд не призначати експертизу через її недоцільність.

У матеріалах справи протокол огляду місця дорожньо-транспортної події від 26.05.2026, складений слідчим СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6.

У зв`язку з чим з метою з`ясування всіх обставин проведення огляду місця дорожньо-транспортної події в судовому засіданні був допитаний слідчий СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , який не зміг пояснити незаконність своїх дій та зазначити на підставі яких доказів він визначив винуватим ОСОБА_2 . Так саме він не зміг пояснити відсутність оцінки ним порушення ОСОБА_3 п. 14.6. ПДР та залишення останнього без відповідальності.

З метою встановлення всіх обставин справи існує потреба в спеціальних знаннях для визначення чи вбачаються в діях водіїв кожного з транспортних засобів невідповідність вимогам ПДР, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП, та наслідками, що настали. У зв`язку з чим була призначена експертиза, але через брак доказів, а фактично їх відсутність, експерт в судовому засіданні констатував про відсутність у нього можливості надати відповіді на поставлені питання.

П. 10.4 Правил дорожнього руху передбачено перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Крім того, відповідно до п. 10.6 Правил дорожнього руху якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

Виходячи з викладеного слід зробити висновок, що ОСОБА_2 діяв відповідно до вимог Правил дорожнього руху. Перед здійсненням повороту ліворуч, переконався у відсутності попутного транспорту, та розпочав поворот.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Інші належні докази відсутні в матеріалах справи.

Суд, зберігаючи безсторонність позбавлений можливості самостійно збирати докази на користь будь- якої із сторін провадження.

Отже, матеріалами справи поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що суддя розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженими органами, а належні і достатні докази вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відсутні, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що суддя розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення в межах і на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженими органами, а належні і достатні докази вчинення ОСОБА_9 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відсутні, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм "м`якого права", наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть "проміжні" процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, згідно протоколу від 18.06.2026 серії ЕПР 1 № 696145.

Судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Суддя А. І. Косар