Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №127/28904/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №127/28904/26

Суддя: Гриневич В. С.

Cправа № 127/28904/26

Провадження № 2-а/127/302/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Гриневича В.С.,

секретар судового засідання: Руда І.В.

за участю

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу №127/28904/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, який мотивовано тим, що 06.08.2026 поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Ратушняком Назаром Петровичем винесено постанову серії ЕНА №7675371 у справі про адміністративне правопорушення, згідно із зазначеною постановою, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з нібито неподачею сигналу світловим покажчиком повороту під час зміни напрямку руху транспортного засобу.

Із вищевказаною постановою позивач не погоджується, вважає її протиправною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Як зазначається позивачем, на момент винесення постанови працівником поліції позивачу не було надано можливості належним чином ознайомитись з доказами, на підставі яких зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення.

Працівник поліції посилався на те, що факт порушення нібито зафіксований технічним засобом відеофіксації, розташованим неподалік місця події. Водночас відповідний відеозапис йому на місці не був продемонстрований, а можливості перевірити, що саме зафіксовано на відео, позивач не мав.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2026 відкрито провадження у адміністративній справі у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 7675371 від 06.08.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. за адміністративне правопорушення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що, на думку представника відповідача, вимоги позивача є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню. Так, 06.08.2026 близько 00 год. 35 хв. у с. Березина, Барське шосе, відносно ОСОБА_1 винесено постанову, серії ЕНА №7675371, по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно водія який керував ТЗ ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому при зміні руху не увімкнув показник повороту, що є порушенням ч. 2 ст. 122 КУпАП.

При огляді відео встановлено що водія було зупинено, оскільки він здійснив порушення п. 9.2 «б» ПДР а саме, виїжджаючи із другорядної дороги на головну (із відповідним знаком про попередження виїзду на головну дорогу) при зміні руху не увімкнув показник відповідного повороту напрямку руху (передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП).

Крім того, на відео з бодікамери 797703 (приблизно з 06:00 хв.) позивач намагався перевірити чи працює в нього покажчик повороту, але він не увімкнувся, а також при розмові з поліцейським позивач пояснив «що в нього не працює поворот оскільки зламане відповідне релле», що свідчить що він і не міг увімкнути відповідний поворотник. А тому свідчення того, що йому не надали докази про вчинення ним вказаного правопорушення є хибним, оскільки йому достовірно було відомо про технічну несправність свого автомобіля.

В подальшому, поліцейський з метою перевірки запропонував позивачеві пред`явити відповідні документи на право керування та технічний паспорт на ТЗ.

Водію було повідомлено суть вчинення ним правопорушення, роз`яснено його права та обов`язки, а в подальшому складено постанову за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи викладені обставини, дану постанову представник відповідача вважає законною та вважає що підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та просив їх задовольнити

Представник відповідача, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Згідно частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 06.08.2026 поліцейським відділу поліції №3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області рядовим поліції Ратушняком Назаром Петровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії ЕНА №7675371, якою визнано винним ОСОБА_1 в тому, що він 06.08.2026 о 00 год. 35 хв. в селище Березина, Барське шосе, 313 км, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 б) ПДР – Порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до пункту 9.1 а) ПДР України попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.

Згідно з пунктом 9.2 б) ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до частини другої статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, за диспозицією частини другої статті 122 КУпАП відповідальність наступає за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що ОСОБА_1 06.08.2026 о 00 год. 35 хв. в селище Березина, Барське шосе, 313 км, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21043, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 б) ПДР України.

В позовній заяві позивач заперечував такі обставини, зазначаючи що не вчиняв адміністративного правопорушення.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 122 КУпАП, матеріали справи не містять.

Зокрема, з доданих до відзиву відеозаписів із службової нагрудної бодікамери працівника поліції, не вбачається того, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.

На вказаних відеозаписах зафіксовано лише спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, однак зі вказаного відеозапису судом не можливо встановити факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Посилання представника відповідача з приводу того, що при спілкуванні з працівниками поліції позивач намагався перевірити чи працює показник повороту, який на той момент не працював судом до уваги не приймається, оскільки вказана обставина не може беззаперечно стверджувати, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті.

Таким чином, будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., матеріали справи не містять.

Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Разом з тим, згідно пунктом 9 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Як слідує з матеріалів справи оскаржувану постанову серії ЕНА №7675371 від 06.08.2026 винесено поліцейським відділу поліції №3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області рядовим поліції Ратушняком Назаром Петровичем.

Однак, як встановлено судом та слідує з доданого представником відповідача відеозапису, розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 було здійснено поліцейським Щербань Вікторією Олександрівною.

Таким чином, поліцейський відділу поліції №3 (м. Вінниця) Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області рядовий поліції Ратушняк Назар Петрович, який виніс оскаржувану постанову, не розглядав справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржувана постанова винесена неповноважною особою, що є окремою підставою для її скасування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Положеннями статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за частиною другою статті 122 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 143, 242-244, 246, 262, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Постанову серії ЕНА №7675371 від 06 серпня 2026 року, винесену інспектором Відділу поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Ратушняком Назаром Петровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. скасувати та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665,60 грн. (шістсот п`ять грн. шістдесят коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційни номе НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua