Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №153/1988/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. Справа153/1988/26

Провадження1-кп/153/112/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025170000046 від 21 вересня 2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , який народився у 1976 році у червні місяці 08 числа, уродженець села Русава Ямпільського району Вінницької області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, раніше не судимий, у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

за участю прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської

окружної прокуратури Вінницької області – ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

законного представника потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є його батьком, а тому відповідно до положень п.7 ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є особою, на яку поширюється дія вказаного закону. Так, 19 вересня 2026 року приблизно о 17.45 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , на побутовому ґрунті вчинив із ОСОБА_5 словесну суперечку, у ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . З метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_3 19 вересня 2026 року о 17.50 год., долонями правої та лівої рук наніс ОСОБА_5 , який сидів на лавці, п`ять ударів в обличчя справа та зліва, чим завдав ОСОБА_5 фізичного болю, однак не заподіяв тілесних ушкоджень. Внаслідок даних ударів ОСОБА_5 нахилився вперед, а ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, взяв до рук дерев`яну палицю, якою наніс близько десяти ударів ОСОБА_5 в ділянку спини, грудної клітки зліва, лівої нижньої кінцівки.

У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців і саден спини, грудної клітки зліва, лівої гомілки, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто, в умисному легкому тілесному ушкодженні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, підтвердив місце, час та обставини вчинення кримінального проступку, в скоєному щиро розкаявся.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_5 в присутності законного представника ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини, які викладені в обвинувальному акті.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Досліджені та проаналізовані зібрані по справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях обвинуваченого, їх об`єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, дають підставу суду вважати про обґрунтованість пред`явленого органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_3 у заподіянні ОСОБА_5 умисних легких тілесних ушкоджень.

Оцінюючи усі докази в їх сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, так і особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не працює. Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття, що виразилося у критичній оцінці обвинуваченим своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність .

Відповідно до п.6-1 ч.1 ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за правилами ст.ст.50,65 КК України, суд обирає покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, обставину, яка пом`якшує покарання та обставину, яка обтяжує покарання, так і особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, а тому має підстави застосувати відносного нього міру покарання у виді громадських робіт на строк передбачений санкцією ч.1 ст.125 КК України.

Вказані вид та міра покарання передбачені санкцією ч.1 ст.125 КК України і є достатніми для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373-374, 381, 382, 392-393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили, а саме:

частину дерев`яної палиці довжиною близько 30 см – знищити.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду, з урахуванням особливостей, передбачений ст.394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1