Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №146/1305/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1305/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Скаковської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Слободянюк Т.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Томашпіль цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини, –

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини.

Позовну заяву мотивувала тим, що 07 червня 2003 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області.

Від шлюбу у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

25 липня 2016 року рішенням Томашпільського районного суду шлюб між сторонами було розірвано.

До 14 червня 2026 року син ОСОБА_5 проживав з батьком та аліменти на його утримання згідно виконавчого листа № 146/519/23 виданого Томашпільським районним судом 21 вересня 2023 року стягувалися з позивачки.

З 14 червня 2026 року син ОСОБА_5 проживає з позивачкою за одною адресою.

Відповідач аліменти які отримує з 14 червня 2026 року на утримання сина позивачці не повертає, тому позивачка змушена звернутись до суду з позовом про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини.

Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та підготовче судове засідання призначено на 06 жовтня 2026 року.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, однак надала на адресу суду заяву в якій просить справу слухати у її відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак надав на адресу суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому підстав для призначення справи до судового розгляду немає.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши заяви сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 червня 2003 року між сторонами був укладений шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Вапнярської селищної ради Томашпільського району Вінницької області. (а.с.14).

Від шлюбу у сторін є неповнолітній син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . (а.с.9).

25 липня 2016 року рішенням Томашпільського районного суду шлюб між сторонами було розірвано.(а.с.15).

Як встановлено з довідки про склад сім`ї № 428 виданої Виконавчим Комітетом Вапнярської селищної ради ОСОБА_5 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 до склад сім`ї входять ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.10).

Згідно Акту обстеження умов проживання від 01 липня 2026 року, проведено обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Внаслідок обстеження виявлено, що син ОСОБА_5 проживає за вказаною адресою разом із позивачкою. (а.с.11).

Із довідки-характеристики № 056 від 17 червня 2026 року виданої Вапнярською селищною радою встановлено, що компрометуючі матеріали відносно позивачки відсутні.(а.с.12).

Як встановлено з матеріалів справи з позивачки на користь відповідача стягуться аліменти на підставі рішення Томашпільського районного суду від у справі № 146/519/23 від 03 липня 2023 року на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З довідки про відсутність заборгованості зі сплати аліментів від 14 липня 2026 року № 26195/19.17-26 виданої Тульчинським відділом державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України встановлено, що у позивача відсутня заборгованість зі сплати аліментів.(а.с.13).

За умовами ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до п. 17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

З наведеного слідує, що припинення проживання дитини з батьком та факт проживання дитини з матір`ю, з якої стягуються аліменти на користь батька на утримання цієї дитини, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Відтак, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 711/8561/16-ц (провадження № 61-21318св18) зроблено висновок про те, що аліменти це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти.

Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір (постанова Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №520/21069/18 (провадження № 61-1347св20).

Припинення стягнення аліментів можливе, зокрема, тоді, коли дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №686/18140/21 (провадження №61-6611св22).

Отже, обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти. При цьому, факт зміни місця проживання дитини від одного з батьків до іншого, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання аліментів з боку того з батьків, з ким стала проживати дитина на користь того з батьків з ким вона проживала.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 доведено, що син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний час проживає разом нею та перебуває на її утриманні, а доказів протилежного суду надано не було, у зв`язку із чим, суд вважає необхідним задовольнити вимоги матері про припинення стягнення аліментів та стягнення з батька аліментів на утримання малолітньої дитини на підставі наступного.

За частиною 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред`явлення позову, тобто у даній справі з 05 серпня 2026 року.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Також, на підтвердження витрат на правову допомогу ОСОБА_1 надано Угоду на представництво інтересів, ордер про надання правової допомоги та квитанцію № 05/08-01 від 05 серпня 2026 року про сплату позивачем адвокату винагороди у розмірі 10000 грн.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача, 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставах поданих сторонами доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд зробив висновок, що заявлений відповідачем розмір витрат на правничу допомогу є співмірним з обсягом наданих послуг адвоката. На думку суду, розмір таких витрат має бути відшкодовано у сумі 10000 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 141, 211, 247, 259, 263, 264, 273, ЦПК України, ст.ст.18, 180, 184, 273 СК України, -

УХВАЛИВ:

Позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити.

Припинити з 14 квітня 2026 року стягнення аліментів ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стягуються на підставі рішення Томашпільського районного суду Вінницької області в справі 146/519/23 від 03 липня 2023 року та ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 отримані ним аліменти з 14 квітня 2026 року.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову, тобто з 05 серпня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в сумі платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн. та витрати за надання правової допомогу в сумі 10000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: І. В. Скаковська

Повний текст рішення виготовлено 13 жовтня 2026 року.