Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №146/1522/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1522/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Баранецької О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1

зацікавлена особа: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області

вимоги заявника: про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту родинних відносин

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції заявника та зацікавленої особи.

11 вересня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є її батьком.

Дану заяву обґрунтовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Томашпіль Тульчинського району помер батько позивача ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно.

Заявниця вказує, що після смерті батька вона спадщину фактично прийняла, однак так як нею було пропущено строк подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини вона звернулася до Томашпільського районного суду з позовом про визнання за нею права власності на спадкове майно, але під час підготовчого засідання виявилося , що у її свідоцтві про шлюб її післяшлюбне прізвище записано як « ОСОБА_3 », а у її паспорті як « ОСОБА_4 », в зв`язку з чим виникла необхідність у встановленні її родинних відносин із батьком.

Заявник вказує, що даний юридичний факт має для неї юридичне значення і впливатиме в подальшому на оформлення спадщини, тому з цією заявою вона вимушена звернутись до суду.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 вересня 2026 року відкрито окреме провадження у даній справі, справу призначено до розгляду на 8 жовтня 2026 року.

Доводи учасників процесу.

В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, однак її представник адвокат Щетніцький В.С. направив на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без його участі та участі заявниці, заяву підтримує повністю та просить її задоволити.

Представник зацікавленої особи – Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, Щербатий А.І. в судове засідання не з`явився, однак направив на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяви учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч.9 ст. 83 ЦПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом 1 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що до суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про одруження від 1 жовтня 1971 року ОСОБА_5 , 1949 року народження та ОСОБА_6 , 1953 року народження одружилися, після одруження прізвище ОСОБА_3 / ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком значиться ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки Липівського старостинського округу Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, від 1 червня 2026 року № 14-18-09/207, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , спадкоємцем за законом залишилася дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно довідки Липівського старостинського округу Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 14 вересня 2026 року № 14-18-09/287, ОСОБА_1 дійсно доводиться дочкою ОСОБА_2 .

Згідно ч.1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Отже, той факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджений належними та допустимими доказами.

Також заявником підтверджено необхідність встановлення факту родинних відносин для прийняття спадщини.

Висновки суду за результатом розгляду справи.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки, судом встановлено та доведено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , даний факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджений належними та допустимими доказами, даний юридичний факт має для заявника юридичне значення і впливатиме на оформлення спадщини, тому заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - факту родинних відносин підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 89, 141, 263-265, 268, 273, 315, 319, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Томашпільська селищна рада про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту родинних відносин задовольнити повністю.

Встановити той факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 24.12.2001 Томашпільським РВ УМВС України у Вінницькій області РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

зацікавлена особа: Томашпільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, адреса: 24200, Вінницька область, Тульчинський район, с-ще Томашпіль, пл.Тараса Шевченка, 1.

Повний текст рішення виготовлено: 13 жовтня 2026 року

Суддя: О. В. Пилипчук