Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №143/1181/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Суд: Погребищенський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №143/1181/26

Суддя: Гуцол М. П.

Справа № 143/1181/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого – судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Погребище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від імені та в інтересах яких діє ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

04.09.2026 до суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від імені та в інтересах яких діє ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, у якій просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 право власності на 1/3 частку земельної ділянки, площею 3,6472 га, кадастровий номер 0523485200:03:002:0054, яка розташована на території Саражинецького старостату Вінницького району Вінницької області.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 .

В наслідок смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої ввійшли всі права та обов`язки які належали спадкодавцю на момент смерті та не припинились внаслідок смерті. До спадкового майна входить право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3, 6472 га, що знаходиться за межами населеного пункту,на території колишньої Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

За життя ОСОБА_5 не скористався правом передбаченим ст. 1233, 1234 ЦК України і не залишив розпорядження на випадок своєї смерті у формі заповіту. Окрім, позивача спадкоємцями першої черги за законом є малолітні діти спадкодавця – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вже реалізували своє право на оформлення спадщини. Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 25.03.2022 року по справі №143/377/21 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діяла – ОСОБА_4 , визнано право власності по 1/3 частині кожному на вищезгадану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3, 6472 га.

При зверненні до нотаріальної контори позивачу у видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку було відмовлено у зв`язку наявністю спору між спадкоємцями та відсутністю оригіналу правоустановчого документу на вказане майно.

У зв`язку із втратою державного акту на право власності на земельну ділянку та неможливістю з незалежних від позивача причин отримати його дублікат, відмовою нотаріуса у видачі на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину, позивач не може у звичайний спосіб реалізувати свої спадкові права, а тому змушений звертатись до суду і просити захистити його невизнане право у заявлений спосіб.

Рух справи, позиція суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 26).

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 07.09.2026 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 13.10.2026, витребувано з Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області належним чином засвідчені матеріали спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28).

17.09.2026 з Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області надійшла спадкова справа після смерті ОСОБА_5 з якої слідує, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_1 (а.с.32-45)

Позивач у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити (а.с. 48).

ОСОБА_4 яка діє в інтересах - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, 13.10.2026 через канцелярію суду надіслала заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутності проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с. 64).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Згідно зі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 4.

ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_1 , а також малолітніх дітей – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли всі права та обов`язки померлого, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, зокрема і майнові права на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6472 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

За життя ОСОБА_5 не скористався правом, передбаченим ст.ст. 1233, 1234 ЦК України, і не залишив розпорядження на випадок своєї смерті у формі заповіту. За таких обставин у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом.

Згідно із Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.08.2026 року №НВ-0001534482026 вищезазначена земельна ділянка, кадастровий номер 0523485200:03:002:0054, належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.18-23).

Після смерті ОСОБА_5 , який помер04.03.2020, 05.08.2020 державним нотаріусом Погребищенської державної нотаріальної контори відкрито спадкову справу № 277/2020 (а.с. 33-46).

Із матеріалів спадкової справи № 277/2020 щодо майна ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті спадкодавця, як спадкоємець за законом першої черги, шляхом подання відповідної заяви до Погребищенської державної нотаріальної контори Вінницької області.

Однак, нотаріусом після відкриття спадкової справи винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку у зв`язку з тим, що нотаріусу було пред`явлено документ, який посвідчує право власності померлого ОСОБА_5 на зазначену ділянку з порушенням чинного законодавства, так як вказаний документ мав бути виданий Погребищенською РДА на підставі її розпорядження (а.с. 46).

У зв`язку з цим ОСОБА_4 в інтересах своїх неповнолітніх дітей звернулась до суду. Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 25.03.2022 позовні вимоги ОСОБА_4 суд задовольнив.

Судом визано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6472 га, що знаходиться на території Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, кадастровий номер 0523485200:03:002:0054.

Також рішенням суду визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6472 га, що знаходиться на території Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, кадастровий номер 0523485200:03:002:0054 (а.с. 14-17)

З інформаційного листа № 425/01-16, що виданий 26.08.2025 завідувачем Погребищенської державної нотаріальної контори О.В.Швецем вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовлено через відсутність правоустановчих документів та рекомендовано звернутися до Погребищенського районного суду Вінницької області для визнання права власності на вказане майно (а.с. 9).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

У ч.1, 2 ст. 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ч.1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч.5 ст.1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог п.4.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У п.4.15 Порядку зазначено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спосіб захисту порушеного права, відповідно до ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, при зверненні до суду обирається позивачем.

Даний спір виник у зв`язку із неможливістю позивачем отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спірне майно.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

За ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

В силу положень ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд ураховує, що відповідно до п.12 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України (в редакції, діючій станом на час видачі державного акта на право власності на землю) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах несених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З огляду на викладене державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН № 044183 на ім`я ОСОБА_5 у 2002 році мав бути виданий Погребищенською районною державною адміністрацією Вінницької області.

Разом із цим, відповідно до ч.2 ст.15 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст.30 цього Закону унормовано, що інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримана центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, може зберігатися та використовуватися для забезпечення виконання покладених на нього повноважень, у тому числі для ведення обліку земель.

За змістом ч.1 ст.20 цього Закону відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.08.2026 року №НВ-0001534482026 вбачається, що вищезазначена земельна ділянка, кадастровий номер 0523485200:03:002:0054, належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.18-23).

За таких обставин суд вважає, що позивачем надані належні, допустимі та достатні докази, які в сукупності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом підтверджують ту обставину, що спірна земельна ділянка ввійшла до спадкової маси після смерті ОСОБА_5 . Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку прийняв спадщину, однак у нього існують об`єктивні перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, та враховуючи, що між сторонами існує спір щодо спадкового майна, суд дійшов висновку, що з метою захисту майнових прав за позивачем необхідно визнати право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6472 га, що знаходиться на території Саражинецького старостату Вінницького району Вінницької області.

Розподіл судових витрат між сторонами.

На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивача не вбачається.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст.ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

прийняти визнання позову ОСОБА_4 яка діє від імені та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,6472 га, що знаходиться на території Саражинецького старостату Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0523485200:03:002:0054, яка згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ВН №044183 від 27 вересня 2002 року належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 .

Законний представник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua