Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №930/1877/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1877/26

Провадження №2/930/1401/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.10.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11 липня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97869779000.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачці було надано кредит у розмірі 19 588 грн для придбання товару, зазначеного в пункті 3.3 договору, шляхом здійснення банком оплати платіжних документів отримувача з позичкового рахунку позичальника. Договором передбачено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних, а також можливість нарахування комісії відповідно до його умов.

Позивач зазначає, що, укладаючи кредитний договір, відповідачка взяла на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі повертати кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені договором і правилами надання кредиту, з якими вона була ознайомлена та погодилася під час укладення договору.

На виконання умов договору АТ «УКРСИББАНК» надало відповідачці кредитні кошти в обсязі та на умовах, визначених договором, що, за твердженням позивача, підтверджується виписками з рахунку.

Водночас відповідачка, як зазначає позивач, належним чином не виконувала взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснювала своєчасного та повного погашення кредиту й не сплачувала передбачені договором платежі, унаслідок чого утворилася заборгованість.

20 червня 2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 246. На підставі зазначеного договору та відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до боржників АТ «УКРСИББАНК», зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 97869779000 від 11 липня 2021 року.

За твердженням позивача, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором становила 16 530,40 грн, з яких 10 654 грн — заборгованість за тілом кредиту та 5 876,40 грн — заборгованість за комісією. Заборгованість за процентами, згідно з розрахунком позивача, відсутня.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором та перехід до нього права вимоги заборгованості, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 97869779000 від 11 липня 2021 року в розмірі 16 530,40 грн, а також понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Ухвалою від 24.07.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву по справі не скористалася, будь-яких клопотань та заяв не надіслала, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в надісланій суду заяві просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, доходить такого висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 13, 76–80, 89 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97869779000.

Відповідно до умов договору відповідачці надано кредит у розмірі 19 588 грн для придбання товару шляхом оплати банком платіжних документів отримувача з позичкового рахунку позичальника. Договором передбачено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних, а також визначено умови щодо комісійної винагороди.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти на встановлених договором умовах, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлених договором. Згідно зі статтями 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем документів убачається, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання з надання кредиту. Відомості про надання кредитних коштів та подальше виконання договору містяться у платіжних документах і виписках за кредитним договором, долучених до матеріалів справи.

Водночас, за твердженням позивача, відповідачка належним чином не виконувала зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості, унаслідок чого утворився борг.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 16 530,40 грн, з яких 10 654 грн — заборгованість за тілом кредиту, 5 876,40 грн — заборгованість за комісією, заборгованість за процентами відсутня.

Оцінюючи вимогу про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту, суд враховує, що надані матеріали містять кредитний договір, документи щодо надання кредитних коштів, виписки та розрахунок заборгованості. Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин та наявність непогашеної заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 10 654 грн.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання повторно не з`явилася, відзиву на позовну заяву та доказів на спростування наведеного розрахунку заборгованості не подала. Разом із тим сама по собі неявка відповідачки та неподання нею відзиву не звільняють суд від обов`язку перевірити обґрунтованість позовних вимог і достатність поданих позивачем доказів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 654 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу про стягнення комісії в розмірі 5 876,40 грн, суд виходить із такого.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть належати, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Водночас можливість передбачити комісію договором не звільняє кредитодавця від обов`язку дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів та довести правомірність її нарахування.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати споживачу на його вимогу, але не частіше одного разу на місяць, інформацію про поточний розмір заборгованості, суму кредиту, повернуту кредитодавцю, а також виписку з рахунку щодо погашення заборгованості та іншу передбачену законом інформацію.

Отже, плата за надання інформації про стан заборгованості та інші дії, які кредитодавець зобов`язаний здійснювати безоплатно відповідно до закону, не може стягуватися зі споживача під виглядом комісії за обслуговування кредиту.

У постановах Верховного Суду, зокрема у справі № 750/11580/21, наголошено, що умова споживчого кредитного договору про щомісячну комісію за управління кредитом є нікчемною в частині, у якій нею встановлено плату за інформацію, яку споживач має право отримувати безоплатно, якщо кредитодавець не визначив та не довів надання окремих додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено таку плату.

У цій справі позивач посилається на умови кредитного договору та на розрахунок заборгованості, у якому окремо зазначено комісію в сумі 5 876,40 грн. Однак сам по собі розрахунок, складений кредитором, не є достатнім доказом правомірності нарахування цієї суми. Позивач має довести не лише передбачення комісії умовами договору, а й те, за які саме послуги її нараховано, у чому полягав зміст таких послуг та чи не стосується плата дій, які кредитодавець зобов`язаний виконувати безоплатно.

Матеріали справи не містять достатніх доказів надання відповідачці окремих додаткових або супутніх послуг, за які нараховано спірну комісію в сумі 5 876,40 грн. Також не встановлено, що зазначена сума є платою за конкретні послуги, які не охоплюються обов`язками кредитодавця щодо безоплатного інформування споживача та ведення кредитного рахунку.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач не довів правових і фактичних підстав для стягнення з відповідачки комісії в сумі 5 876,40 грн, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо набуття позивачем права вимоги суд зазначає таке.

20 червня 2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 246. На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, витяг із реєстру боржників, акт приймання-передачі права вимоги та інші документи, зазначені в додатках до позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином — відступлення права вимоги. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати клієнтові грошові кошти за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника.

Досліджені судом документи щодо відступлення права вимоги підтверджують перехід до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитним договором № 97869779000 від 11 липня 2021 року до відповідачки ОСОБА_1 . Отже, позивач є належним кредитором у межах доведеного зобов`язання та має право вимагати повернення непогашеної суми основного боргу.

При цьому відступлення права вимоги не змінює обсягу прав боржника та не надає новому кредиторові права вимагати сплати сум, нарахування яких не відповідає закону або не підтверджене належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 10 654 грн. У задоволенні вимоги про стягнення комісії в сумі 5 876,40 грн слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 16 530,40 грн, з яких 10 654 грн — заборгованість за тілом кредиту та 5 876,40 грн — заборгованість за комісією.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 654 грн та відмову в задоволенні вимог про стягнення комісії в розмірі 5 876,40 грн, частка задоволених позовних вимог становить 64,45 %.

На підтвердження сплати судового збору позивачем подано відповідний платіжний документ, згідно з яким за подання позовної заяви сплачено 2 662,40 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить: 2 662,40 грн ? 10 654 грн / 16 530,40 грн = 1 715,94 грн.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 715,94 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру таких витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

На підтвердження зазначених витрат позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року, акт наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальний опис виконаних робіт.

Згідно з наданим детальним описом послуг адвокатом здійснено усну консультацію клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором тривалістю 30 хвилин, ознайомлення з матеріалами кредитної справи тривалістю 2 години, погодження правової позиції клієнта у справі тривалістю 30 хвилин, складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта тривалістю 3 години 30 хвилин, а також подання позовної заяви до суду. Загальний зазначений в описі час виконання робіт становить 6 годин 30 хвилин.

При цьому умовами договору передбачено фіксований розмір винагороди за надання правничої допомоги, який не змінюється залежно від обсягу наданих послуг та часу, витраченого адвокатом.

Оцінюючи заявлений розмір витрат, суд ураховує характер спірних правовідносин, предмет та ціну позову, обсяг документів, необхідних для обґрунтування заявлених вимог, характер виконаної адвокатом роботи, а також те, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас сама по собі фіксована сума винагороди, погоджена між клієнтом та адвокатом, не є безумовною підставою для покладення всієї заявленої суми на іншу сторону.

Під час розподілу судових витрат суд повинен оцінити їх документальне підтвердження, необхідність, обґрунтованість і співмірність відповідно до положень статті 137 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за умови визнання заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн документально підтвердженими та співмірними, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню такі витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме: 8 000 грн ? 10 654 грн / 16 530,40 грн = 5 156,08 грн.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 156,08 грн.

Загальний розмір судових витрат, що підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 6 872,02 грн, з яких 1 715,94 грн — витрати зі сплати судового збору та 5 156,08 грн — витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 97869779000 від 11 липня 2021 року в розмірі 10 654 (десять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 715 (одна тисяча сімсот п`ятнадцять) гривень 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 156 (п`ять тисяч сто п`ятдесят шість) гривень 08 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко