Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №133/3423/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/3423/26

3-зв/133/18/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.10.26 м.Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючої судді Дем`янової Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді Гуменюка О.О. від участі у розгляді справи №133/3423/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

У провадженні судді Гуменюка О.О. перебувають матеріали справи № 133/3423/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

12 жовтня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 — адвоката Сєчка В.Л. — про відвід головуючого судді Гуменюка О.О.

Заяву мотивовано тим, що протягом 2025–2026 років суддя Гуменюк О.О. за участю адвоката Сєчка В.Л. розглянув шість справ, з яких три цивільні справи та три справи про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду трьох цивільних справ судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог, причому два відповідні судові рішення згодом скасовано Вінницьким апеляційним судом із ухваленням нових рішень про задоволення позовних вимог.

Також за результатами розгляду трьох справ про адміністративні правопорушення суддею було ухвалено постанови про визнання осіб, інтереси яких представляв адвокат Сєчко В.Л., винними у вчиненні адміністративних правопорушень. Із цих постанов дві скасовано Вінницьким апеляційним судом як незаконні, а одна перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції.

На думку заявника, зазначені обставини свідчать про упереджене ставлення судді Гуменюка О.О. та викликають сумнів у його неупередженості під час розгляду справи щодо ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про відвід та оцінивши їх у сукупності, суд доходить висновку, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції відповідних органів і посадових осіб та в точній відповідності до закону.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціального нормативного регулювання порядку вирішення питання про відвід судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас відсутність такого регулювання не звільняє суд від обов`язку забезпечити особі право на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на необхідність забезпечення зазначених гарантій під час вирішення питання про відвід судді у провадженні про адміністративне правопорушення можуть застосовуватися за аналогією відповідні положення кримінального процесуального законодавства, які регулюють питання відводу судді, за умови їх сумісності з природою такого провадження.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 75 Кримінального процесуального кодексу України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до частини п`ятої статті 80 КПК України заява про відвід повинна бути вмотивованою.

Отже, підставою для відводу судді є не будь-які сумніви учасника провадження щодо його безсторонності, а конкретні обставини, які за результатами об`єктивної оцінки можуть свідчити про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України», наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Суб`єктивний критерій передбачає оцінку особистого переконання та поведінки судді, зокрема з`ясування того, чи виявляв він особисту упередженість або необ`єктивність у конкретній справі.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які незалежно від особистої поведінки судді можуть викликати об`єктивно обґрунтовані сумніви в його безсторонності.

Особиста безсторонність судді презюмується, доки не доведено протилежного.

Водночас вирішальним при застосуванні об`єктивного критерію є те, чи можуть побоювання учасника провадження щодо неупередженості судді вважатися об`єктивно виправданими.

Аналогічний підхід застосовується Верховним Судом.

Зокрема, у справі № 800/459/17 зазначено, що незгода учасника процесу із судовими рішеннями, процесуальними діями судді в інших справах або його правовими висновками сама по собі не є підставою для відводу.

Оцінюючи доводи заявника за суб`єктивним критерієм, суд не встановив обставин, які б свідчили про особисту упередженість судді Гуменюка О.О. щодо ОСОБА_1 або його представника, наявність особистої заінтересованості судді в результатах розгляду цієї справи чи сформованої наперед позиції щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Заява про відвід не містить відомостей про конкретні висловлювання, поведінку або інші дії судді, які б свідчили про його особисту упередженість саме під час розгляду справи № 133/3423/26.

Не встановлено таких обставин і за об`єктивним критерієм.

Як убачається зі змісту заяви, основними підставами для відводу адвокат Сєчко В.Л. зазначає результати розгляду інших справ за його участю, зокрема ухвалення суддею рішень не на користь осіб, інтереси яких він представляв, а також подальше скасування окремих судових рішень судом апеляційної інстанції.

Проте сам по собі факт ухвалення суддею рішень, із якими не погоджувалася сторона, не свідчить про упередженість судді. Так само скасування судового рішення судом апеляційної інстанції не є автоматичним підтвердженням особистої заінтересованості чи необ`єктивності судді, який його ухвалив.

Перевірка законності й обґрунтованості судових рішень здійснюється судом апеляційної інстанції у передбаченому законом процесуальному порядку. Саме по собі скасування судового рішення, незалежно від мотивів такого скасування, не означає, що суддя діяв упереджено або мав намір порушити права учасників провадження.

Обставина, на яку також посилається заявник, а саме перебування однієї з постанов на розгляді суду апеляційної інстанції, не може свідчити про упередженість судді, оскільки законність та обґрунтованість відповідного судового рішення ще не перевірено в апеляційному порядку.

Крім того, ухвалення суддею рішень у попередніх справах за участю того самого представника не свідчить про виникнення особистого конфлікту між суддею та адвокатом або про формування суддею наперед визначеної позиції щодо будь-якої особи, яку представляє цей адвокат.

Кожна справа підлягає самостійному розгляду з урахуванням її конкретних обставин, наданих доказів та вимог закону. Результати розгляду інших справ, навіть за участю тих самих представників, самі по собі не визначають ставлення судді до учасників нового провадження.

Суд бере до уваги, що право на безсторонній суд передбачає не лише відсутність фактичної упередженості, а й наявність достатніх об`єктивних гарантій, які виключають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді.

Водночас суб`єктивне переконання сторони у можливій упередженості судді має ґрунтуватися на конкретних обставинах, які можна об`єктивно перевірити.

У цій справі заявником не наведено обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді Гуменюка О.О. у певному результаті розгляду справи щодо ОСОБА_1 , наявність позапроцесуальних контактів, конфлікту інтересів або інших фактів, які могли б поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, наведені в заяві доводи фактично зводяться до оцінки заявником результатів розгляду інших справ та незгоди з рішеннями, ухваленими суддею за участю адвоката Сєчка В.Л. Такі обставини за відсутності інших об`єктивних даних не є достатньою підставою для відводу судді.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що передбачених законом обставин, які викликали б обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Гуменюка О.О. під час розгляду справи № 133/3423/26, не встановлено.

За таких обставин заява представника ОСОБА_1 — адвоката Сєчка В.Л. — про відвід судді Гуменюка О.О. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за аналогією положеннями статей 75, 80, 81 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 — адвоката Сєчка В.Л. — про відвід судді Гуменюка О.О. від розгляду справи № 133/3423/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення — відмовити.

Постанова окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА