Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №133/273/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/273/26

12.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого – судді Дем`янової Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 30.01.2026 надійшла позовна заява від ТОВ «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» зазначило, що 10.01.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3624469, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 10 000,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі на умовах і в строки, визначені договором.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, однак ОСОБА_1 , всупереч умовам договору, належним чином свої зобов`язання не виконував, кредитні кошти не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 26.07.2024 року укладено договір № 26-07/2024, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором № 3624469 від 10.01.2022 року.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 16 987,50 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 9 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6 987,50 грн. Заборгованість за процентами після відступлення права вимоги, пенею, штрафами, інфляційними втратами та 3 % річних відсутня. Заборгованість за комісіями становить 1 000,00 грн. У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 987,50 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

Заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, інші процесуальні дії не вчинялись.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. Відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням заочного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 10 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3624469 в електронній формі.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах договору, а позичальник — повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування кредитом.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту становить 10 000,00 грн. Відповідно до пункту 1.3 договору кредит надано строком на 20 днів, починаючи з 10 січня 2022 року, а пунктом 1.4 кінцевою датою повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів визначено 30 січня 2022 року.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн, а пунктом 1.5.2 — проценти за користування кредитом у розмірі 2 500,00 грн, що нараховуються за ставкою 1,25 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з пунктом 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами договору передбачено його укладення в електронній формі в особистому кабінеті позичальника із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань позивачем надано відомість ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 3624469, у якій відображено операцію з надання кредиту в сумі 10 000,00 грн від 10 січня 2022 року, а також подальші нарахування процентів і здійснені платежі. Факт зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача також підтверджується квитанцією № 330e8e205-144f-4faa-be65-542693547a14-637774109884764225.

Зазначеною відомістю підтверджується, що 1 лютого 2022 року відображено сплату 1 000,00 грн у рахунок погашення тіла кредиту, 1 350,00 грн процентів за користування кредитом та 1 000,00 грн комісії за управління й обслуговування кредиту. Крім того, у відомості відображено нарахування процентів за період після закінчення визначеного договором строку кредитування, а також сторнування процентів у сумі 450,00 грн 4 березня 2022 року.

За даними цієї відомості, залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 9 000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом — 6 987,50 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту — 1 000,00 грн. Заборгованість за неустойкою та процентами за порушення грошового зобов`язання не обліковується. Загальна сума заборгованості, визначена кредитодавцем, становить 16 987,50 грн.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс»26 липня 2024 року укладено договір № 26-07/2024, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у відповідних документах до договору про відступлення права вимоги, зокрема за договором про споживчий кредит № 3624469 від 10 січня 2022 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Посилаючись на набуття права вимоги та невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 16 987,50 грн, з яких 9 000,00 грн — заборгованість за основною сумою кредиту, 6 987,50 грн — заборгованість за процентами та 1 000,00 грн — заборгованість за комісією за надання кредиту.

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. Відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Таким чином, предметом спору є стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту та вирішення питання про наявність у позивача права вимоги до відповідача за цим договором, а також обґрунтованість заявлених до стягнення сум з огляду на умови кредитного договору, надані докази здійснених нарахувань і платежів та документи про відступлення права вимоги.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В силу пункту 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вже було встановлено судом, кредитні договори у справі, що підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразових ідентифікаторів, який були надіслані на номер мобільного телефону відповідача, що повністю узгоджується із процедурою укладення кредитного договору, визначеною Законом України «Про електронну комерцію».

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76–81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 10 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3624469 в електронній формі.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах договору, а позичальник — повернути кредит, сплатити комісію за його надання та проценти за користування кредитом.

Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту становить 10 000,00 грн. Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 договору кредит надано строком на 20 днів, починаючи з 10 січня 2022 року, а кінцевою датою повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів визначено 30 січня 2022 року.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн, а пунктом 1.5.2 визначено проценти за користування кредитом у сумі 2 500,00 грн, що нараховуються за ставкою 1,25 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Пунктом 1.6 договору передбачено стандартну (базову) процентну ставку в розмірі 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Факт укладення кредитного договору підтверджується його примірником, наданим позивачем. Умови договору містять відомості про суму кредиту, строк кредитування, порядок повернення коштів та розмір платежів, передбачених за користування кредитом.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн підтверджується відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 3624469, у якій відображено відповідну операцію від 10 січня 2022 року, а також квитанцією № 330e8e205-144f-4faa-be65-542693547a14-637774109884764225, яка підтверджує зарахування коштів.

Отже, суд вважає доведеним факт надання первісним кредитором відповідачу кредитних коштів та виникнення між сторонами договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як убачається з відомості про щоденні нарахування та погашення, 1 лютого 2022 року відповідач сплатив 1 000,00 грн у рахунок погашення основної суми кредиту та 1 350,00 грн процентів за користування кредитом. За результатами обліку нарахувань і платежів залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 9 000,00 грн.

Доказів повного погашення основної суми кредиту матеріали справи не містять, а тому вимога позивача про стягнення залишку кредитної заборгованості в розмірі 9 000,00 грн є обґрунтованою.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

За умовами пункту 1.5.2 кредитного договору проценти за користування кредитом за погодженою ставкою 1,25 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом становлять 2 500,00 грн за весь погоджений сторонами строк кредитування.

Разом із тим пунктом 1.6 договору визначено стандартну (базову) процентну ставку в розмірі 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Із наданої відомості вбачається, що кредитодавець нараховував проценти не лише протягом погодженого строку кредитування, який закінчився 30 січня 2022 року, а й після його завершення. Зокрема, у відомості відображено нарахування процентів за ставкою 5 відсотків на день, а також сторнування процентів у сумі 450,00 грн 4 березня 2022 року.

Оцінюючи правомірність таких нарахувань, суд виходить із того, що проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, а їх нарахування має здійснюватися відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Закінчення погодженого сторонами строку кредитування має значення для визначення періоду, за який кредитодавець має право нараховувати договірні проценти за відповідною ставкою. Сам факт неповернення кредиту в установлений строк не надає кредитодавцю безумовного права продовжувати нарахування процентів за ставкою, передбаченою для строку кредитування, без урахування правової природи відповідних нарахувань та положень законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 викладено правовий висновок щодо розмежування права кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом у межах строку кредитування та правових наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання після закінчення такого строку.

З огляду на умови кредитного договору суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення процентів за погоджений строк кредитування з 10 січня 2022 року по 30 січня 2022 року включно в розмірі 2 500,00 грн.

Натомість у частині стягнення решти процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки наданий розрахунок сам по собі не підтверджує наявності правових підстав для стягнення всієї суми таких нарахувань у заявленому розмірі.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту

Пунктом 1.5.1 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн. Зазначена сума включена позивачем до розрахунку заборгованості.

Водночас у відомості про щоденні нарахування та погашення відображено також нарахування 1 лютого 2022 року комісії за управління й обслуговування кредиту в сумі 1 000,00 грн та її сплату відповідачем у повному обсязі того самого дня.

Отже, комісія за управління й обслуговування кредиту, відображена у відомості, є окремою операцією, відмінною від комісії за надання кредиту, зазначеної в пункті 1.5.1 договору.

Вирішуючи питання про стягнення комісії за надання кредиту, суд ураховує умови укладеного договору, зміст погодженого сторонами платежу та надані докази. За відсутності доказів її сплати або інших обставин, які свідчили б про припинення відповідного зобов`язання, вимога про стягнення передбаченої договором комісії в розмірі 1 000,00 грн є обґрунтованою.

При цьому сплачена відповідачем комісія за управління й обслуговування кредиту повторно до суми заборгованості, заявленої до стягнення, не включається.

Щодо набуття позивачем права вимоги

Судом установлено, що 26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 26-07/2024, на підставі якого до позивача відступлено право вимоги за кредитним договором № 3624469 від 10 січня 2022 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином — відступлення права вимоги.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за умови підтвердження належними доказами включення права вимоги за кредитним договором відповідача до відповідного реєстру боржників чи іншого документа, що є складовою договору відступлення, суд вважає доведеним набуття ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за цим договором у межах переданих прав.

Щодо процесуальної поведінки відповідача та висновків суду

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвали суду до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. Відзиву на позовну заяву не подав, доказів на спростування позовних вимог або підтвердження повного погашення заборгованості суду не надав.

Відсутність відзиву та заперечень відповідача не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість позову й оцінити надані докази в їх сукупності.

З урахуванням установлених обставин, умов кредитного договору, відомості про щоденні нарахування та погашення, квитанції про зарахування кредитних коштів і документів щодо відступлення права вимоги суд доходить висновку, що позивач довів наявність правових підстав для стягнення з відповідача залишку основної суми кредиту в розмірі 9 000,00 грн, процентів за користування кредитом у межах погодженого строку кредитування в розмірі 2 500,00 грн та комісії за надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 12 500,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення процентів, нарахованих понад погоджений строк кредитування, слід відмовити.

Отже, позов ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягає частковому задоволенню.

Розрахунок судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом, долученим до матеріалів справи.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 12 500,00 грн із заявлених 16 987,50 грн, що становить 73,58 % від загального розміру позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1 959,09 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України такі витрати належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір задоволеної частини позову, а також за умови підтвердження фактичного понесення витрат відповідними доказами, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 6 622,52 грн.

Отже, загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 8 581,61 грн, з яких 1 959,09 грн — судовий збір та 6 622,52 грн — витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 141, 259, 263–265, 274, 280–282 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, –

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3624469 від 10 січня 2022 року в розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 9 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 2 500,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом у межах строку кредитування; 1 000,00 грн - комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати щодо сплати судового збору в сумі 1 959 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 622 (шість тисяч шістсот двадцять дві) грн 52 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або апеляційної скарги, якщо відповідна заява чи апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА