Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №130/2101/26 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1958/2026

130/2101/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з цим позовом, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.09.2018 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_2 , зі стягнення в розмірі 50% встановленого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на стягнення у частці від заробітку (доходу) ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просила стягнути на її користь документально підтверджені судові витрати.

Стислий виклад позиції позивача.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який відповідно до рішення суду було розірвано. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20.04.2019 було зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвища на « ОСОБА_4 », проте даний шлюб було розірвано.

Крім того, рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у справі № 130/1739/18 від 19.09.2018 вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 50% встановленого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.07.2018 і до досягнення дитиною повноліття. Вищезазначене рішення набуло законної сили 22.10.2018, після чого 12.12.2018 видано виконавчий лист. Син проживає разом з позивачем та знаходиться на повному утриманні позивача.

Позивач вказала, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів її матеріальний стан змінився, оскільки син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значно подорослішав, не просто почав відвідувати навчальний заклад, а вже навчається у 6 класі, та потребує додаткових коштів для утримання та забезпечення належного рівня життя, що в свою чергу дає позивачу право на перегляд розміру стягуваних аліментів, а відповідно до вимог чинного законодавства одержувач аліментів має право на звернення до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів.

Позивачу одній матеріально важко утримувати сина, її доходів не вистачає для задоволення необхідних потреб дитини, крім того, що на утриманні позивача перебуває ще одна малолітня дитина, син ОСОБА_7 , 2019 року народження. Відповідач натомість молода, фізично здорова людина працездатного віку. На сьогоднішній день позивачу невідомо де саме працює ОСОБА_2 , спілкування між ними на тему його роботи чи доходів відсутнє, інших дітей у нього немає, станом на сьогодні має заборгованість із сплати аліментів у розмірі 13432,08 грн. Для сина необхідно купувати продукти харчування, медичні препарати, предмети гігієни та одяг, розвиваючу літературу, забезпечувати його цікавим дозвіллям та належним відпочинком; відвідування школи, вимагає необхідності купувати шкільну форму, канцелярське приладдя для навчання; крім того необхідно купувати спортивний одяг для дозвілля – що є фінансово затратними покупками.

У зв`язку із вище викладеними обставинами позивач несе значні витрати на утримання дитини, особистих доходів мені не вистачає для належного утримання дитини.

Враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років, і відповідно розмір аліментів в 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які на сьогодні стягуються з відповідача за рішенням суду (1756 гривень), є не достатнім, тим більше зважаючи на те, що відповідач виконує стабільно і належним чином свій батьківський обов`язок щодо утримання сина, тому буде спроможний це робити в трішки більшому розмірі, оскільки є фізично здоровим молодим чоловіком, тому у позивача є обґрунтовані підстави звернутися до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів. Тому якщо взяти до уваги вищевикладені обставини, а саме: спільний син сторін подорослішав, пішов до школи, платник аліментів повинен отримувати дохід - то вважаю, що відповідач повинен та зможе щомісяця сплачувати на її користь на утримання дитини аліменти в розмірі, що прямо передбачений на утримання однієї неповнолітньої дитини, тобто в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, щомісяця, до досягнення сином повноліття. Такий розмір аліментів є стандартним у випадку стягнення аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач відзив на позов не подавала.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

03.07.2026 ухвалою судді відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами 13.10.2026.

Сторони про судовий розгляд справи, час та місце були повідомлені поштовим зв`язком.

У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини п`ятої статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01.04.2016 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.7-7 зворот).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (а.с.8).

Дитина проживає разом з позивачем, що стверджується довідкою про реєстрацію місця проживання за відомостями Виконавчого комітету Северинівської сільської ради (а.с.9).

Крім того, рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у справі № 130/1739/18 від 19.09.2018 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 50% встановленого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Вищезазначене рішення набуло законної сили 22.10.2018 року, після чого 12.12.2018 року видано виконавчий лист (а.с.10).

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Жмеринського ВДВС у Жмеринському районі станом на 27.05.2026 сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 13432,08 грн (а.с.11).

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 20.04.2019 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвища на « ОСОБА_4 » (а.с.12), який відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13.09.2022 було розірвано (а.с.13-13 зворот).

Відповідно до довідки КЗ «Жмеринський ліцей №3» від 20.05.2026 №154 ОСОБА_2 дійсно навчається в даному закладі освіти (а.с.14).

Згідно довідки Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 05.05.2026 № 478 ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 разом з синами: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).

Відповідно до довідки ФОП Ю. Нарожна ОСОБА_10 з 2025 року працює масажистом, розмір її заробітної плати за період з січня 2026 по травень 2026 становить 27 720,00 грн (а.с.16).

Також, позивачем на підтвердження розміру понесених нею витрат на утримання сина додано копії фіскальних чеків (а.с.17-19 зворот).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Мотиви суду. Норми права застосовані судом.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

У статті 51 Конституції України закріплено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Таким чином, законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Верховний Суд України у своїй постанові № 143 цс 13 від 05.02.2014 року дійшов до висновку про те, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові КЦС ВС № 712/6313/21 від 22.08.2022 року.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Вказане узгоджується із висновком ВС, викладеним у постанові від 11.03.2020 у справі №759/10277/18, згідно із яким спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина. Тобто, позивач наділений абсолютним правом на зміну способу стягнення аліментів.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує, що заявлений позивачем розмір - 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача може стягуватись навіть у безспірному порядку (в наказному провадженні), яке призначене згідно зі ст. 19 ЦПК України для стягнення сум незначного розміру. Тобто, вказана частка від заробітку відповідача, на думку законодавця, є незначною.

Змінюючи розмір стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Вирішуючи питання щодо зміни способу стягнення аліментів, суд бере до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, відтак суд доходить висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів та стягнення їх у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відповідно достатті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

За вказаних обставин, враховуючи, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, та те, що законом передбачена можливість зміни способу стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів, а тому суд знаходить підстави для задоволення вимог позивача і зміни способу стягнення аліментів та встановлення його в частці від доходу платника аліментів, а саме: у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням задоволення позову відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн та документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн (а.с.20-23).

На підставі викладеного та керуючись статтями 3-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.09.2018 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі стягнення в розмірі 50% встановленого законодавством України прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відкликати з Жмеринського відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавчий лист Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області № 130/1739/18, виданий 12.12.2018 після набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , документально підтверджені витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави суму судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі: позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач – ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ