Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №128/3324/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3324/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Вінницька міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Щітки Вінницького району Вінницької області. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить спадкове майно: житловий будинок та земельні ділянки.

22 вересня 2004 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідав все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, - дочці ОСОБА_1 . Даний заповіт був посвідчений 22 вересня 2004 року, Тимощук О.А., секретарем Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 70. Заявниця вказує, що особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , які прийняли спадщину – відсутні. Також пояснює, що вона фактично постійно проживала разом з померлою матір`ю за однією адресою в АДРЕСА_1 вже багато років, в тому числі проживала і на момент смерті матері і продовжує там проживати.

Заявниця вказує, що її мати в останні роки свого життя була одинокою, пристарілою, хворіла і їй потрібна була допомога по господарству, в лікуванні, яку вона їй надавала. Вказані дії свідчать про фактичне прийняття заявницею спадщини згідно норм ст. 1268 ч. 3 ЦК України. Однак, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, хоча вона фактично постійно проживала разом з нею і зараз продовжує проживати за адресою: АДРЕСА_1 , але зареєстрована я була за іншою адресою.

В зв`язку з тим, що фактично заявниця проживала постійно на момент смерті разом з матір`ю, але зареєстрована була за іншою адресою, вона не має можливості оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі, без звернення до суду, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Плахотнюк О.В., приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу від 08 червня 2026 року за № 107/02-31.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 30.07.2026 року відкрито провадження по даній справі.

В судове засідання сторони не з`явилися, надали заяви, якими просять справу слухати в їх відсутність.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Галіцина В.В. подала суду заяву, згідно якої вимоги заяви підтримує в повному обсязі, просять вимоги заяви задоволити та винести рішення по справі, змін та доповнень не має.

Представник заінтересованої особи Вінницької міської ради в особі Шмігленко І.В. надала суду заяву про проведення судового засідання у їх відсутність та при винесенні судового рішення покладаються на розсуд суду.

Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Щітки Вінницького району Вінницької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , а/з № 670 зареєстровано Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради 04 липня 2025 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина до складу якої входить спадкове майно: житловий будинок та земельні ділянки.

22 вересня 2004 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідав все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право - дочці ОСОБА_1 . Даний заповіт був посвідчений 22 вересня 2004 року, Тимощук О.А., секретарем Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 70.

ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, як донька померлої та за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , що підтверджуються: копіями свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а/з № 30 зареєстрований Писарівською сільською радою Вінницького району Вінницької області 26 серпня 1961 року (серія НОМЕР_2 ), копією свідоцтва про укладення шлюбу від 22 серпня 1981 року з ОСОБА_4 (серія НОМЕР_3 ) та заповітом, експертним висновком № 056/840-n Українського бюро лінгвістичних експертиз, оригінали цих документів у заявника.

Особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , які прийняли спадщину – відсутні.

Факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 за однією адресою в АДРЕСА_1 підтверджується довідками Вінницької міської ради за № 125 від 20.02.2026 року та за № 127 від 20.02.2026 року, актом складеним в присутності сусідів та затверджений старостою Вінницько-Хутірського старостинського округу від 25.02.2025 року.

На момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 фактично постійно проживала разом з нею і зараз продовжую проживати за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується двома актами від 25.02.2026 року та сукупністю інших доказів, але зареєстрована була за іншою адресою.

В зв`язку з тим, що фактично ОСОБА_1 проживала постійно на момент смерті разом з матір`ю, але зареєстрована була за іншою адресою, тому не має можливості оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі, без звернення до суду, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Плахотнюк О.В., приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу від 08 червня 2026 року за № 107/02-31.

Дані правовідносини регулюються наступними нормативно-правовими положеннями.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як визначено в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року, тощо.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відтак, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Із роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до п.23 вказаної Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факт постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Також слід зазначити, що у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи».

За змістом ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження факти, про які просить та надає підтвердження ОСОБА_1 , а їх встановлення має юридичне значення для заявника, то з метою забезпечення реалізації його прав, які підлягають судовому захисту, суд вважає за необхідне встановити факти про який просить заявник.

Таким чином, встановлення факту проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем та породжує для заявника юридичні наслідки, він зможе оформити свої спадкові права. Крім того, встановлення даного факту не пов`язується з наступним вирішенням підвідомчого суду спору про право та чинним законодавством не передбачено порядок іншого (позасудового) його встановлення.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті, показаннями свідків оглянути речові докази.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів особи щодо захисту його права на спадкування, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки вимога його законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини надасть змогу реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 11,12, 13,18, 247, 315, 316 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживала на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 14.10.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО