Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/39738/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39738/25

Категорія 111020300Головуючий у суді І інстанції: Кузьменко Н.А. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюк Г.В.

суддів:Федусик А.Г.

Шляхтицький О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, мотивуючи його тим, що станом на дату подачі позову відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 складає 207 797 грн. 92 коп., а саме: заборгованість з орендної плати з фізичних осіб (б/к 18010900) у сумі 207 797,92 грн. виникла на підставі нарахування: Податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9028788777 від 14.02.2022 на загальну суму 46 826,78 грн. (основний платіж - 46 826,78 грн., штрафна санкція – 0,00 грн, пеня -0,00 грн.) Податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9028970683 від 20.02.2023 на загальну суму 58 798,28 грн. (основний платіж - 58 798,28 грн., штрафна санкція — 0,00 грн, пеня - 0,00 грн.) Податкова декларація з плати на землю(земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9034858544 від 20.02.2024 на загальну суму 61 798,12 грн. (основний платіж - 61 798, 12 грн., штрафна санкція - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн.) Податкова декларація з плати на землю(земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9037367585 від 19.02.2025 на загальну суму 40 374,74 грн. (основний платіж - 40 374,74 грн., штрафна санкція – 0,00 грн, пеня - 0,00 грн.). В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0003442-1306-1532 від 10.04.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , суму заборгованості з: - орендної плати з фізичних осіб у розмірі 207 797 грн. 92 коп. на бюджетний рахунок UA498999980334179815000015610, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./с. Лиман/18010900/.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі № 420/39738/25 в частині стягнення суми орендної плати, що перевищує уточнені зобов`язання відповідача з 207 797 грн. 92 коп. на 161 655 грн. 31 коп.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що Перелік територій, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, до якого наказом № 1151 від 15.07.2025 внесені зміни й включена територія Одеської області, зокрема Лиманська сільська територіальна громада, код НОМЕР_1 , до території можливих бойових дій з 26.05.2025р. Суд першої інстанції при ухваленні рішення стягнув суму боргу в повному обсязі, що включала суму за первісною декларацією за 2025 рік (40 374,74 грн.), тоді як уточнена декларація змінює цю суму на 23 071,28 грн. Різниця між первісно задекларованим зобов`язанням за 2025 рік та уточненим складає 46 142,61 грн., що безпосередньо впливає на розмір стягуваного боргу.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у якому вказує на те, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції з підстав, що виникли після його ухвалення, створює негативну судову практику, за якою правомірність дій контролюючого органу та суду оцінюються не станом на момент виникнення спірних правовідносин, а з урахуванням подальшої поведінки платника податків, що суперечить принципам правової визначеності, стабільності судових рішень та належного виконання податкового обов`язку.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 17.09.2024 року, відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ФОП ОСОБА_1 складає 207 797,92 грн, а саме:

Заборгованість з орендної плати з фізичних осіб (б/к 18010900) у сумі 207 797,92 грн. виникла на підставі нарахування:

Податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9028788777 від 14.02.2022 на загальну суму 46 826,78 грн. (основний платіж - 46 826,78 грн., штрафна санкція – 0,00 грн, пеня -0,00 грн.)

Податкова декларація з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9028970683 від 20.02.2023 на загальну суму 58 798,28 грн. (основний платіж - 58 798,28 грн., штрафна санкція — 0,00 грн, пеня - 0,00 грн.)

Податкова декларація з плати на землю(земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9034858544 від 20.02.2024 на загальну суму 61 798,12 грн. (основний платіж - 61 798, 12 грн., штрафна санкція - 0,00 грн, пеня - 0,00 грн.)

Податкова декларація з плати на землю(земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) №9037367585 від 19.02.2025 на загальну суму 40 374,74 грн. (основний платіж - 40 374,74 грн., штрафна санкція – 0,00 грн, пеня - 0,00 грн.)

З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв`язку з несплатою Фізичною-особою підприємець ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст. 59 ПКУ, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по Фізичній-особі підприємцю ОСОБА_1 була сформована податкова вимога №0003442-1306-1532 від 10.04.2023 року, яка була направлена на його податкову адресу, та отримана відповідачем 25.04.2023.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 207 797 грн. 92 коп.

П`ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Системний аналіз наведених норм ПК України свідчить про чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу, а отже саме такі обставини і складають предмет доказування у цій справі.

У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, у тому числі, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством.

Положеннями статті 57.3 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У межах розгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових (податкових) зобов`язань, наявність правових підстав для нарахування грошового (податкового) зобов`язання має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16 та інших.

Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).

Відповідно до пп.1 п.1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Згідно з пунктами 87.1, 87.9 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою податкового зобов`язання у встановлені строки, контролюючим органом надіслана відповідачу податкова вимога від 10.04.2023 №0003442-1306-1532, яку отримано відповідачем 25.04.2023.

Податкові повідомлення-рішення, на підставі яких сформований податкових борг, що заявлений позивачем до стягнення, також отримані відповідачем, про що позивач надав відповідні докази.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази оскарженні їх в судовому порядку.

З огляду на вищевказане правове регулювання спірних правовідносин та враховуючи, що контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 207 797 грн. 92 коп.

Разом з тим, як вбачається з апеляційної скарги Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 , - 25 травня 2026 року він подав до ГУ ДПС в Одеській області (Білгород-Дністровська ДПІ) Уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (орендна плата) за 2025 рік (реєстраційний номер декларації в контролюючому органі 9440016432), що підтверджується:

1. Уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (орендна плата) за 2025 рік, що уточнює декларацію № 9037367585 від 19.02.2025 року;

2. Квитанцією № 2 (документ F0602008) від 25 травня 2026 року 12:29:23, що підтверджує прийняття пакету документів контролюючим органом.

Відповідно до поданої Уточнюючої декларації, зобов`язання за 2025 рік були суттєво зменшені: замість нарахованої за первісною декларацією суми 69 213,89 грн (за 12 місяців), уточнена сума склала 23 071,28 грн (за 4 місяці - з січня по квітень 2025 року включно). Рядок 6 розділу ІІІ декларації містить суму зменшення зобов`язання у розмірі 46 142,61 грн.

Підставою для уточнення зобов`язань є видання Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 1151 від 15.07.2025 року, яким земельна ділянка (кадастровий номер 5125083900:02:002:0157, розташована за адресою: вулиця Курортна, буд. 69, с. Приморське, Білгород-Дністровський район, Одеська область) починаючи з 01 травня 2025 року прирівняна до земель, на яких ведуться бойові дії, тому відповідно до пп. 69.14 підрозд. 10 розд. XX ПКУ та Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 1151 від 15.07.2025 року, сплата орендної плати за ці земельні ділянки не здійснюються.

Уточнена податкова декларація за 2025 рік подана 25 травня 2026 року, тобто до набрання рішенням законної сили, та прийнята контролюючим органом без зауважень, що тягне відповідне зменшення суми податкового боргу за 2025 рік.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації. Подання уточнюючої декларації є законним механізмом самостійного коригування задекларованих зобов`язань.

Підпункт 69.14 підрозділу 10 розділу XX ПКУ надає платникам податків право починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Перелік територій, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, до якого наказом № 1151 від 15.07.2025 внесені зміни й включена територія Одеської області, зокрема Лиманська сільська територіальна громада, код UA51040090000096249, до території можливих бойових дій з 26.05.2025р.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення стягнув суму боргу в повному обсязі, що включала суму за первісною декларацією за 2025 рік (40 374,74 грн.), тоді як уточнена декларація змінює цю суму на 23 071,28 грн. Різниця між первісно задекларованим зобов`язанням за 2025 рік та уточненим складає 46 142,61 грн., що безпосередньо впливає на розмір стягуваного боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі. Рішення суду має ґрунтуватися на дійсних обставинах справи (ст. 242 КАС України). Стягнення суми боргу, яка не відповідає актуальним (уточненим) задекларованим зобов`язанням платника, суперечить вимозі винесення законного та обґрунтованого судового рішення.

Крім того, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася (зменшилася), погашенню підлягає фактична (актуальна) сума боргу, що існує на день погашення. Подання уточнюючої декларації з відповідним зменшенням нарахованих зобов`язань безпосередньо впливає на розмір актуального боргу.

З огляду на викладене, оскаржуване позивачем Рішення суду першої інстанції не можна вважати таким, що прийнято відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для його зміни в частині стягнення суми орендної плати, що перевищує уточнені зобов`язання відповідача з 207 797 грн. 92 коп. на 161 655 грн. 31 коп.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 , - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року по справі № 420/39738/25, - змінити в частині стягнення суми орендної плати, що перевищує уточнені зобов`язання відповідача з 207 797 грн. 92 коп. на 161 655 грн. 31 коп.

В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року по справі № 420/39738/25, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

СуддіО.І. Шляхтицький А.Г. Федусик