Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/39912/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39912/25

Суддя першої інстанції: Бутенко А.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 02.02.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ), військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008;

зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 з відрахуванням обов`язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) (за період з 01.03.2018 по 05.06.2018), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) (за період 06.06.2018 по 31.12.2022) щодо виплати йому у повному розмірі індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

стягнення з військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) на його користь щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 2749,17грн. у місяць за період з 01.04.2019 по 05.07.2025 у загальній сумі 14204,05 грн. відповідно до абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) на його користь щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення у розмірі 2749,17грн. у місяць за період з 06.06.2016 по 31.12.2022 у загальній сумі 150837,79грн. відповідно до абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

зобов`язання військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) (за період з 01.03.2018 по 05.06.2018), ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) (за періоди з 01.12.2015 по 27.02.2018 та з 06.06.2018 по 31.12.2022) нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення включно, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 №159.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) у періоди з 15.10.2014 по 27.02.2018, з 06.06.2018 по 21.07.2023; у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України – з 01.03.2018 по 05.06.2018. Однак, в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 протиправно не застосовано при нарахуванні позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 27.02.2018 базовий місяць січень 2008. Також, у періоди проходження служби з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідачами протиправно не нараховувалась та не виплачувалась йому індексація-різниця грошового забезпечення із врахуванням абз.4, 5, 6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 2749,17грн. щомісячно. За розрахунками позивача, до стягнення з військової частини НОМЕР_2 підлягає індексація у розмірі 14204,05грн., з військової частини НОМЕР_1 - 150837,79грн. Крім того, позивач вважає, що виплата спірних сум має бути здійснена з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку №44 від 15.01.2004. Також, у позові зазначено, що, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації-різниці грошового забезпечення, позивач набув право на отримання компенсації втрати частини доходів за весь час затримки виплати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 27.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо врахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.06.2018 по 31.12.2022; стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06.06.2018 по 31.12.2022, виходячи з фіксованої величини 2221,15грн. в загальній сумі 121867,10грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо врахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.06.2018; стягнуто з військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.06.2018, виходячи з фіксованої величини 2221,15грн. в загальній сумі 7033,64 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та однією з основних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. При цьому, січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 27.02.2018, оскільки за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 для цілей застосування Порядку №1078 (із змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008. Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідачі, у межах спірних правовідносин, безпідставно оминули норми абз.4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу та дійшов висновку, що він має право на отримання щомісячної індексації-різниці за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 у розмірі 2221,15грн. (а не у розмірі 2749,17грн. як просив позивач), оскільки у березні 2018 грошовий дохід збільшився на 2242грн., а сума можливої індексації становила 4463,15грн. Суд визначив загальні суми до стягнення у розмірі 7033,64грн. з військової частини НОМЕР_2 , 121867,10грн. - з військової частини НОМЕР_1 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44.

Однак, суд зауважив на передчасність вимог в частині про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку №159, оскільки виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) подало апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог (виплата поточної індексації за період з 01.12.2015 по 27.02.2018 із визначенням базового місяця - січень 2008; стягнення індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 121867,1грн. за періоди з 06.03.2018 по 31.12.2022), та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що відповідно до приписів Порядку №1078 січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 27.02.2018, оскільки базовий місяць для обрахунку індексації не прив`язаний до події зростання тарифних окладів. Також, апелянт зазначає, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 не містить в сові поняття «фіксована індексація». Такий термін використовувався у додатку 4 до Порядку №1078, у редакції, що діяла до 15.12.2015, яка не є застосовується у спірних правовідносинах.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу зокрема: у період з 01.12.2015 по 27.02.2018, з 06.06.2018 по 21.07.2023 - у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ); з 01.03.2018 по 05.06.2018 - у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.

Сторонами не заперечується, що позивачу не нараховувалась та не виплачувалась поточна та фіксована індексація грошового забезпечення, а саме: військовою частиною НОМЕР_1 (за період з 01.12.2015 по 27.02.2018 – індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008, а також (за період з 06.06.2018 по 31.12.2022) фіксована індексація грошового забезпечення відповідно до вимог абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078; військовою частиною НОМЕР_2 (за період з 01.01.2018 по 05.06.2018) - фіксована індексація грошового забезпечення відповідно до вимог абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Крім того, як вважає позивач, він набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення у відповідності до Закону України №2050-ІІІ.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог, що стосується виплати позивачу поточної індексації за період з 01.12.2015 по 27.02.2018 із визначенням базового місяця - січень 2008 та стягнення індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 121867,1грн. за періоди з 06.03.2018 по 31.12.2022, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в іншій частині позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011 XII (надалі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно ч.3 вищезазначеної статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом №1282-ХІІ.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (надалі - Закон України №1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст.2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами 1-2 ст.5 Закону України №1282-ХІІ встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також, Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6 ст.5 Закону України №1282-Х1І).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, що визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (надалі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п.4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Крім того, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 (у редакції від 15.12.2015 на момент виникнення спору) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

В редакції від 24.02.2016, 24.11.2016, 24.10.2017 п. 5 Порядку №1078 є аналогічним.

В редакції 15.03.2018 п.5 викладено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Отже, аналізуючи вищезазначене, місяць у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації.

Відповідно до змісту п.5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Тож, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць.

Окрім того, відповідно до п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищенням тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець.

Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008, а отже січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.

Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01.03.2018.

Таким чином, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Стосовно дискреційних повноважень, на що звертає увагу апелянт, то Верховний Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі №806/2208/17, від 09.06.2022 у справі №600/524/21-а.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 27.02.2018 включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяць обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008.

Разом з тим, в резолютивній частині оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зазначив період з 01.12.2025 по 27.02.2018, що свідчить про технічну описку під час виготовлення тексту судового рішення, яка може бути виправлена шляхом подання до суду першої інстанції зави в порядку ст.253 КАС України.

Також, із системного аналізу абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що ним врегульовано виплату індексації-різниці, право на яку виникає у особи в тому випадку, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

При цьому, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Тому, враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Між тим, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлено нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.п.5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Тому, з огляду на вимоги абз.4 п.5 Порядку № 1078, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018.

В свою чергу, у випадку, коли відповідна умова наявна, розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №400/3826/21.

Як вбачається із довідки №77 від 02.09.2025 військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення позивача у лютому 2018 становило у загальному 17739,1грн., а саме: посадовий оклад - 724,54грн.; оклад за військовим званням - 53,04грн.; надбавка за вислугу років - 155,51грн.; надбавка за особливості проходження служби - 466,54грн.; надбавка за кваліфікацію - 35,68грн.; премія - 8477,1грн.; щомісячна додаткова винагорода - 7826,69грн. /а.с.22/

Згідно інформаційної довідки військової частини НОМЕР_2 грошове забезпечення позивача у березні 2018 склало у загальному 7020грн., а саме: посадовий оклад - 3440грн.; оклад за військовим званням - 1060грн.; надбавка за вислугу років - 1350грн.; надбавка за особливості проходження служби - 1170грн. /а.с.25/

Визначаючи розмір складових отриманого грошового забезпечення позивача у лютому-березні 2018, слід врахувати положення Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС №638 від 04.07.2014 (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), зокрема п.21.3 розділу XХI визначено, що виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників), який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.

Згідно п.п.9,10 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженою наказом МВС №72 від 23.01.2015 винагорода виплачується військовослужбовцям за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ) - на підставі наказів вищих командирів (начальників). Військовослужбовцям, які вибувають із військової частини раніше дня, установленого для виплати грошового забезпечення, належні суми винагороди виплачуються до дня їх виключення зі списків особового складу частини.

Оскільки позивач з березня 2018 був перемішений по службі з військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_2 , у лютому 2018 премія та щомісячна додаткова винагорода була нарахована йому у сукупному розмірі за два місяці (січень, лютий 2018).

З метою вирішення питання щодо наявності/відсутності підвищення доходу позивача у березні 2018, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2026 було витребувано від відповідачів довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 у лютому 2018 (від військової частини НОМЕР_1 ) та березні 2018 (від військової частини НОМЕР_2 ). Вказана ухвала мотивована необхідністю конкретизації розрахунку сум премії та щомісячної додаткової винагороди у спірні місяці.

На виконання вимог ухвали суду, від військової частини НОМЕР_1 надано пояснення, в яких зазначено, що єдиними показниками, які є порівнюваним за лютий та березень 2018 є постійні складові грошового забезпечення – посадовий оклад, оклад за військове звання та надбавки, що мають постійний характер. За такими доводами апелянта, дохід позивача з постійними складовими у лютому 2018 становить 1435грн. та саме вказаний розмір підлягає до порівняння з доходом у березні 2018.

В свою чергу, військова частина НОМЕР_2 надала до суду копію особової картки грошового забезпечення позивача за 2018, яка була наявна в матеріалах справи та враховувалась апеляційним судом.

Доводи скаржника про відсутність правових підстав для врахування премії та щомісячної додаткової винагороди до складу грошового забезпечення є необґрунтованими, оскільки зазначені виплати є такими, що мають постійний характер.

Повертаючись до питання визначення суми підвищення доходу позивача у березні 2018 в порівнянні з лютим 2018, колегія суддів зазначає, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 становить 9587,21грн., з яких: посадовий оклад - 724,54грн.; оклад за військовим званням - 53,04грн.; надбавка за вислугу років - 155,51грн.; надбавка за особливості проходження служби - 466,54грн.; надбавка за кваліфікацію - 35,68грн.; премія – 4238,55грн. (8477,1грн./2міс.); щомісячна додаткова винагорода – 3913,35грн. (7826,69грн./2міс.).

У березні 2018 - 10976грн., а саме: посадовий оклад - 3440грн.; оклад за військовим званням - 1060грн.; надбавка за вислугу років - 1350грн.; надбавка за особливості проходження служби - 1170грн.; премія - 3956грн. (виплачена у квітні 2018).

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача становить 1388,79грн. (10976грн.- 9587,21грн.).

Надалі, враховуючи розмір прожиткового мінімуму у березні 2018 (1762грн.), величину приросту індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення у березні 2023, з моменту підвищення посадового окладу у січні 2008 (253,3%), встановлено, що розмір можливої індексації позивача в березні 2018 складає 4463,15грн. (1762грн. х 253,3%).

Враховуючи наведене, оскільки розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 складав 1388,79грн., що не перевищує суму можливої індексації, тому позивач має право на отримання щомісячної індексації-різниці, виходячи з фіксованої величини у розмірі 3074,36грн. (4463,15грн. - 1388,79грн.) щомісячно.

Визначаючи загальну суму індексації, що підлягає до виплати позивачу, слід врахувати періоди його служби, а саме: з 01.03.2018 по 05.06.2018 (3міс. 5дн.) - у військовій частині НОМЕР_2 , з 06.06.2018 по 31.12.2022 (54міс. 26дн.) - у військовій частині НОМЕР_1 .

Тобто, сума до виплати з боку військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) становить 15884грн.; з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) - 168679,92грн.

При вирішенні справи, суд першої інстанції визначив суму індексації-різниці у розмірі 2221,15грн. (4463,15грн. – 2242грн.), обґрунтовуючи це тим, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 становить 9262грн., у березні – 7020грн., сума можливої індексації, що склалась у березні 2018 - 4463,15грн.

З таким міркувань, суд першої інстанції повинен був дійти висновку про відсутність у позивача права на отримання суми індексації-різниці, оскільки у березні 2018 грошове забезпечення зменшилось на 2242грн., тобто відсутній розмір підвищення доходу у березні 2018, а не навпаки. Проте, зазначені висновки спростовані наведеними вище аргументами суду апеляційної інстанції.

Щодо здійснення нарахування та виплати позивачу сум індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (надалі - Порядок №44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби.

Згідно пунктів 2-5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Підсумовуючи наведене, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині вимог щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року у період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а також індексації-різниці у періоди з 01.03.2018 по 05.06.2018, з 06.06.2018 по 31.12.2022, однак невірно визначив розмір фіксованої індексації грошового забезпечення, що мало наслідком невірного обрахунку загальної суми, що підлягає до виплати позивачу, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року скасувати в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України загальної суми індексації-різниці 7033,64грн., з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) загальної суми індексації-різниці 121867,1грн., виходячи з фіксованої величини 2221,15грн.

Ухвалити у цій частині постанову, якою зобов`язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 05.06.2018 відповідно до норм абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 3074,36грн. щомісячно, у загальній сумі 15884грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 06.06.2018 по 31.12.2022 відповідно до норм абз.3, 4, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 у розмірі 3074,36грн. щомісячно, у загальній сумі 168679,92грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

СуддіС.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв