Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/21044/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21044/25

Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Місце та час укладення судового рішення «--:--»: м.Одеса

Повний текст судового рішення складений: 24.02.2026

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за період з квітня 2025 по червень 2025 у розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось йому за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача військово-морських Сил Збройних Сил України;

зобов`язання нарахувати та виплати йому грошове забезпечення за квітень 2025 у розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось йому за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України на підставі наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №512 від 12.10.2024 та наказу №296 від 14.10.2024 командира війкової частини № НОМЕР_1 у сумі 21686,9грн. та з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язання нарахувати та виплати йому грошове забезпечення за травень 2025 у розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось йому за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України на підставі наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №512 від 12.10.2024 та наказу №296 від 14.10.2024 командира війкової частини № НОМЕР_1 у сумі 26263,17грн. та з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язати нарахувати та виплати йому грошове забезпечення за червень 2025 у розмірі грошового забезпечення, яке йому виплачувалось за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України на підставі наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №512 від 12.10.2024 та наказу №296 від 14.10.2024 командира війкової частини № НОМЕР_1 в сумі 2295,23грн. та з урахуванням раніше виплачених сум;

визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди за квітень 2025 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, в сумі 9849,98грн. та з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язання нарахувати та виплати йому додаткову винагороду за квітень 2025 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, в сумі 9849,98грн. та з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час виконання обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини, 20.08.2024 позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) отримав бойове поранення (вогнепальне поранення лівої гомілки, неповна травматична ампутація лівої стопи), внаслідок чого перебував на стаціонарному лікуванні у медичних закладах охорони здоров`я у період з 20.08.2024 по 06.04.2025. За направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 07.04.2025 по 29.05.2025 проходив ВЛК в умовах стаціонару у військовій частині НОМЕР_2 та за результатом медичного огляду визнаний непридатний до військової служби. З 12.10.2024 наказом командувача ВМС ЗСУ №512 від 12.10.2024 його звільнено із займаної посади командира 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону та виведено в розпорядження командувача ВМ ЗСУ. За доводами позивача, військова частина протиправно припинила йому нарахування та виплату грошового забезпечення у повному обсязі з квітня по травень 2025 у розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача ВМС ЗСУ, а також не здійснила виплату за частину червня 2025 (7дн.). Вказане позивач мотивує тим, що положеннями Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке вони отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці. При цьому, час перебування військовослужбовця на лікуванні виключається із загального періоду перебування в розпорядженні. Тобто, два місяці перебування позивача у розпорядженні командувача ВМС ЗСУ закінчились 07.06.2025, у зв`язку з чим, на його думку, наявне право на отримання грошового забезпечення у повному розмірі. Крім того, позов містить вимоги щодо допущеної бездіяльності з боку відповідача стосовно нарахування у повному обсязі додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у квітні 2025, а саме до 06.04.2025 (6дн.). Згідно розрахунку позивача недоплачена сума становить 9849,98грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у задоволенні позову відмовлено, виходячи з того, що в матеріалах справи відсутні висновки ВЛК (ЛЛК) (в формі свідоцтва, довідки або протоколу) про потребу продовження терміну лікування позивача після сплину чотирьох місячного терміну або рішення командира військової частини про продовження його перебування в лікарняних закладах. З цих підстав, суд вважав, що військова частина НОМЕР_1 , з урахуванням абз.3 п.9 розділу І Порядку №260, правомірно не нараховувала і не виплачувала позивачу грошову винагороду та додаткову грошову винагороду за період з 06.04.2025.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду про задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що при вирішенні справи, суд першої інстанції не досліджував приписи абз.1, 2 п.1 розділу XXVIII Порядку №260 та п.116 Положення №1153/2008 щодо порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, зарахованим у розпорядження відповідних командирів, аналіз яких дає підстави для висновку, що право на отримання грошового забезпечення в розмірі, яке військовослужбовець отримував за займаною посадою до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці, має військовослужбовець за дотримання таких умов: зарахування у розпорядження командира або звільнення від посади та закінчення лікування. Оскільки з 12.10.2024 позивача перебував в розпорядженні командувача ВМС ЗСУ, а з 20.08.2024 по 06.04.2025 - на стаціонарному лікуванні у різних медичних закладах, тому період з 12.10.2024 по 06.04.2025 виключаються із загального періоду перебування у розпорядженні командувача ВМС ЗСУ. Таким чином, з 07.04.2025 по 07.06.2025 (два місяці перебування у розпорядженні командувача) повинно виплачуватись грошове забезпечення за займаною посадою до зарахування в розпорядження. Крім того, апелянт звертає увагу, що протягом квітня – червня 2025 відповідач здійснював нарахування грошового забезпечення, однак у неповному розмірі, що спростовує позицію суду першої інстанції про припинення здійснення нарахування грошового забезпечення. Стосовно додаткової винагороди у розмірі 100000грн. пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні за квітень 2025, позивач зазначає, що військова частина врахувала час лікування за 3 дні, в той час, як врахуванню підлягає 6 днів.

Розгляд апеляційної скарги у справі здійснюється апеляційним судом у змішаній формі відповідно до п.112 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 06.04.2022 призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 02.05.2024 №127 ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.04.2024 №403 на посаду командира 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової академії, АДРЕСА_1 , з 02.05.2024 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20.09.2024 №3021кп/вих ОСОБА_1 , 20.08.2024 під час мінометного обстрілу зі сторони збройних формувань рф в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського р-ну Донецької обл., отримав поранення: вогнепальне поранення правої гомілки, правої стопи; вогнепальне поранення лівої гомілки, неповна травматична ампутація лівої стопи. Травмування (поранення), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини. /а.с.9/

Після отриманої 20.08.2024 травми, військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні, а саме:

з 21.08.2024 по 23.08.2024 - в КНП «Новомосковська ЦМЛ» НМР» (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №4195 від 23.08.2024); /а.с.10/

з 23.08.2024 по 08.11.2024 - в КНП «Київська міська клінічна лікарня №8» (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №19638 від 08.11.2024). /а.с11/

Згідно довідки ВЛК при КНП «Київська міська клінічна лікарня №8» від 07.11.2024 №411, за результатом проведеного медичного огляду, зазначено, що травма: ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини, (підтверджено довідкою про обставини поранення виданою командиром ВЧ НОМЕР_3 20.09.2024 №3021). На підставі ст.63 графи III Розкладу хвороб потребує: 1) Протезування лівої нижньої кінцівки на рівні гомілки. За наказом МОЗ від 04.07.2007 №370 - тяжкого ступеня.

09.11.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 позивачу видано направлення №5005кп/вих. на протезування лівої нижньої кінцівки до КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» ООР». /а.с.12/

З 08.11.2024 позивач перебував на лікуванні в КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» ООР».

Згідно довідки ВЛК при КНП «Багатопрофільний шпиталь ветеранів» ООР» від 06.01.2025 №6, якою встановлено: травма: ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. На підставі наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 відноситься до тяжких травм. На підставі ст.81 графи II Розкладу хвороб - потребує тривалого лікування терміном на 3 місяці в умовах KHП «БШВ» ООР» та протезування». /а.с.15/

Відповідно до виписного епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №311 від 07.04.2025 ОСОБА_1 перебував у відділенні медичної реабілітації KHП «БШВ» ООР»: з 08.11.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 20.01.2025, з 20.01.2025 по 10.02.2025, з 10.02.2025 по 11.03.2025, з 11.03.2025 по 07.04.2025. /а.с.13-14/

31.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу видано направлення №ВЛК/6019 на медичний огляд ВЛК з метою визначення придатності до військової служби. /а.с.16/

У період з 07.04.2025 по 29.05.2025 ОСОБА_1 проходив ВЛК в умовах стаціонару у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується виписним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого №589 від 29.05.2025, в якому зазначено, що 21.05.2025 проведено медичний огляд ВЛК, свідоцтво № НОМЕР_4 . На підставі ст.63-а графи III Розкладу хвороб – непридатний до військової служби./а.с.17-19/

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 №296 ОСОБА_1 з 12.10.2024 звільнено з раніше займаних посад і виведено в розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України. /а.с.20/

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.02.2025 №52 ОСОБА_1 , у зв`язку з перебуванням на безперервному лікуванні понад 4 місяці, згідно розділу І п.9 наказу МОУ №260 від 07.06.2018 (зі змінами), продовжено виплату грошового забезпечення до 06.04.2025, як такого, що потребує продовження лікування. /а.с.29/

Відповідно до банківських виписок АТ «Державний Ощадний Банк України» військова частина НОМЕР_5 здійснила нарахування позивачу грошового забезпечення: 15.03.2025 у сумі 28164,3грн. (за лютий 2025); 15.04.2025 (за березень 2025) - 28164,3грн.; 15.05.2025, 23.05.2025 (за квітень 2025) - 2946,69грн., 3530,65грн.; 14.06.2025 (за травень 2025) - 1901,13грн. /а.с.21- 26/

Також, військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу додаткову винагороду за час перебування на стаціонарному лікуванні: 21.03.2025 – 197000грн., 23.04.2025 – 985000грн.; 23.05.2025 – 9850грн. /а.с.26-28/

Позивач звернувся до суду з позовом вважаючи протиправну бездіяльність щодо виплати йому грошового забезпечення за період з квітня 2025 по червень 2025 у повному розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача військово-морських Сил Збройних Сил України, а також виплати додаткової винагороди за квітень 2025 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія спочатку надає оцінку питанню щодо виплати додаткової винагороди за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, у зв`язку з чим приходить до наступних висновків.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (ч.1 ст.9 Закон №2011-XII).

Згідно з абз.1,2 ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14.03.2022 №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №168 (надалі – постанова КМУ №168 у редакції станом на 20.08.2024).

Згідно п.1-2 постанови КМУ№168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

Слід зазначити, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена постановою №168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні. Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402 (надалі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

У довідці обов`язково зазначається: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

Таким чином, додаткова винагорода у розмірі 100000грн. виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об`єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11.04.2024 у справі №340/5387/22, від 05.09.2024 у справі №340/5390/22, від 27.11.2024 у справі №380/20587/23.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 20.09.2024 №3021кп/вих ОСОБА_1 , 20.08.2024 під час мінометного обстрілу зі сторони збройних формувань рф в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського р-ну Донецької обл., отримав поранення: вогнепальне поранення правої гомілки, правої стопи; вогнепальне поранення лівої гомілки, неповна травматична ампутація лівої стопи. Травмування (поранення), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час захисту Батьківщини.

Факт перебування позивача на безперервному стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у періоди з 21.08.2024 по 23.08.2024, з 23.08.2024 по 08.11.2024, з 08.11.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 20.01.2025, з 20.01.2025 по 10.02.2025, з 10.02.2025 по 11.03.2025, з 11.03.2025 по 07.04.2025, що не заперечується відповідачем, підтверджується відповідними виписками з історії хвороби, виписними епікризами та довідками військово-лікарської комісії.

Разом з тим, не є спірним питанням наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100000грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання поранення під час захисту Батьківщини.

Сторонами не заперечується та матеріалами справи підтверджується факт здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди.

Однак, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 наголошував на тому, що за квітень 2025 військова частина здійснила йому нарахування та виплату додаткової винагороди не в повному обсязі. Вказані доводи обґрунтовані тим, що на лікуванні у квітні 2025 він перебував у період з 01.04.2025 до 06.04.2025, відповідно сума додаткової винагороди має складати 19699,98грн. (98500грн. (сума з урахуванням податків)/30дн. х6дн.)

В свою чергу, відповідач зазначає, що у серпні 2025 здійснив нарахування та виплату позивачу сум додаткової винагороди у повному обсязі.

Колегія суддів враховує, що відповідно до розрахункової картки, наданої до суду військовою частиною НОМЕР_6 , вбачається, що у травні 2025 позивачу нараховано 10000грн. (за період з 01.04.2025 по 03.04.2025), у серпні 2025 - 3333,33грн. (за 04.04.2025).

Таким чином, додаткова винагорода нарахована та виплачена позивачу за час перебування на стаціонарному лікуванні у квітні 2025 охоплює період з 01.04.2025 по 04.04.2025, відповідно, вбачається допущена протиправна бездіяльність з боку відповідача щодо виплати позивачу додаткової винагороди за 2 дні квітня 2025 – 05.04.2025 та 06.04.2025.

Стосовно суми, що підлягає до виплати, колегія суддів зазначає, що вона становить 6666,66грн. (100000грн./30дн. х2дн.), з урахуванням податків.

Колегія суддів звертає увагу на доводи відповідача щодо донарахування у серпні 2025 суми додаткової винагороди у розмірі 13333,33грн., однак зауважує, що вони будуються на невірному розумінні розрахунку виплачених сум грошового забезпечення. У графі «лікування по пораненню» за серпень 2025 зазначено: «-10000грн. за 01.04.2025-03.04.2025», 13333,33грн. (04.04.2025)». Тобто, сума у розмірі 10000грн., яка була нарахована у травні 2025, умовно відрахована, а фактично у серпні нараховано лише 3333,33грн. за 04.04.2025, про що свідчить також арифметичний підрахунок загальної до виплати 13.08.2025 суми.

Також, питанням, яке потребує вирішенню в даній справі є наявність підстав для нарахування позивачу грошового забезпечення у повному обсязі, яке він отримував за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача Військово-Морських Сил ЗСУ за посадою, за період з 07.04.2025 по 07.06.2025, з приводу чого слід зазначити наступне.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначається Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі - Порядок №260)

Пунктом 2 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Згідно п.1 розділу XXVIII Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зарахованим у розпорядження відповідних командирів або звільненим від посад, виплачується в розмірі грошового забезпечення, яке військовослужбовці отримували за займаними посадами до зарахування в розпорядження, але не більше ніж два місяці.

Час перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, тимчасового виконання обов`язків (але не більше ніж два місяці) за вакантною посадою, перебування під вартою (цілодобовим домашнім арештом) виключається із загального періоду перебування в розпорядженні.

Відповідно до п.5 розділу XXVIII Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовцям після перебування у розпорядженні понад два місяці виплачується в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, за винятком випадків продовження строків виплати за рішенням Міністра оборони України.

За аналізом наведених положень можна дійти висновку, що військовослужбовцям Збройних Сил, які перебувають у розпорядженні командирів, протягом двох місяців з дня такого зарахування, виплачується грошове забезпечення за тією посадою, яку займав військовослужбовець до зарахування в розпорядження. Водночас, у цей строк (два місяці) не враховуються, зокрема, дні перебування військовослужбовця на лікуванні. Після закінчення двомісячного строку, військовослужбовцю виплачується оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №640/2358/20.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 безперервно перебував на стаціонарному лікуванні з 21.08.2024 по 06.04.2025.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.10.2024 №296 ОСОБА_1 з 12.10.2024 звільнено з раніше займаних посад і виведено в розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Надалі, з метою визначення придатності до військової служби, у період з 07.04.2025 по 29.05.2025 останній проходив ВЛК при військовій частині НОМЕР_2 та за результатом медичного огляду постановою, у виді свідоцтва про хворобу №2025-0521-1645-4907-0 від 21.05.2025 на підставі ст.63-а графи ІІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби.

Таким чином, двомісячний строк, за який позивач має право на отримання грошового забезпечення за тією посадою, яку займав до зарахування в розпорядження, слід відраховувати саме з 07.04.2025.

З урахуванням зазначеного, позивач має право на отримання грошового забезпечення у розмірі, яке він отримував за займаною посадою (командира 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону) до зарахування у розпорядження командувача ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі наказу від 14.10.2024 №296, за період з 07.04.2025 по 07.06.2025.

Стосовно суми грошового забезпечення, що підлягає донарахуванню, та визначення належного та ефективного захисту порушених прав позивача, з огляду на здійснення військовою частиною неодноразових виплат, що може вплинути на правильність належної до виплати суми, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення за період з 07.04.2025 по 07.06.2025 у розмірі грошового забезпечення, яке йому виплачувалось за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України на підставі наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №512 від 12.10.2024 та наказу №296 від 14.10.2024 командира війкової частини № НОМЕР_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.

Судові витрати відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за квітень 2025 року пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду за квітень 2025 року пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 05.04.2025 року по 06.04.2025 року в сумі 6666,66грн. з урахуванням податків.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07.04.2025 року по 07.06.2025 року у розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось йому за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача військово-морських Сил Збройних Сил України.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 07.04.2025 року по 07.06.2025 року у розмірі грошового забезпечення, яке виплачувалось йому за займаною посадою до зарахування у розпорядження командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України на підставі наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) №512 від 12.10.2024 та наказу №296 від 14.10.2024 командира війкової частини № НОМЕР_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині задоволення позову – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

СуддіС.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв